Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №570/1608/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Рівне

Справа № 570/1608/26

Провадження № 33/4815/974/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю: секретаря судового засідання – Москалик Т.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік.

З матеріалів справи вбачається, що 16 березня 2026 року о 08 год. 35 хв. на 149 км автодороги H25 Городище-Рівне-Староконсянтинів, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проходження такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративної відповідальності.

Зазначає, що оскаржувана постанова ґрунтується на помилковому висновку про наявність стану алкогольного сп`яніння, оскільки результат огляду за допомогою Alcotest 6820 становив 0,00, а показник 0,2 зафіксований під час токсикологічного дослідження сечі, не є показником вмісту алкоголю в крові та не свідчить про стан сп`яніння. При цьому лікарем-наркологом за результатами медичного огляду встановлено, що він тверезий.

Вказує, що його відмова стосувалася виключно перевезення службовим автомобілем поліції до закладу охорони здоров`я, а не проходження медичного огляду. Зазначає, що самостійно та невідкладно прибув до медичного закладу, пройшов огляд та отримав висновок про відсутність стану сп`яніння, а тому умислу на ухилення від проходження огляду не мав.

Доводить, що наведені у протоколі зовнішні ознаки, такі як запах алкоголю, тремтіння пальців та зміна кольору обличчя, самі по собі не підтверджують стан сп`яніння, а лише є підставою для проведення огляду. Вважає, що ці ознаки спростовані результатами медичного огляду, токсикологічного дослідження та результатом Alcotest 6820.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 21 липня 2026 року за його відсутності (а.с. 30).

Копію повного тексту постанови ОСОБА_1 отримав 06 серпня 2026 року (а.с. 37).

Апеляційна скарга подана до місцевого суду 13 серпня 2026 року (а.с. 38).

Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Проте, всупереч вказаних вимог закону, місцевий суд не з`ясував всі обставини справи та дійшов невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція №1452/735).

Статтею 266 КУпАП окрім іншого передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного сп`янінні проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущено до керування транспортним засобом.

Водночас, п.п. 2,3 Розділу 1 Інструкції №1452/735 визначають, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками алкогольного сп`яніння є: 1) запах алкоголю з порожнини рота; 2) порушення координації рухів; 3)порушення мови; 4)виражене тремтіння пальців рук; 5) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; 6) поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 6 Розділу 1 Інструкції №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266КУпАП (п.7 Розділу 1 Інструкції №1452/735).

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння та відповідно складенні протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції не було дотримано положень вищевказаних нормативно-правових актів, хоча він повинен був діяти у відповідності до положень ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Так, обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення, суддя місцевого суду послався на протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи.

Разом з тим, відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з доданими до нього матеріалами.

У ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення категорично заперечив та пояснив, що 16 березня 2026 року о 08 год. 35 хв. він дійсно керував автомобілем ГАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , після чого був зупинений працівниками поліції у зв`язку з тим, що не користувався ременем безпеки. Зазначив, що одразу після складання відповідних матеріалів працівники поліції почали пропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду він не відмовлявся, а лише повідомив, що має намір зателефонувати та проконсультуватися, оскільки не був обізнаний із порядком проведення такого огляду. За його словами, працівник поліції у грубій формі почав вимагати від нього негайно повідомити, чи буде він проходити огляд, при цьому зазначав, що у разі ненадання відповіді складе протокол про відмову від його проходження. ОСОБА_1 стверджує, що працівник поліції чинив на нього психологічний тиск та фактично не надав можливості належним чином визначитися щодо проходження огляду. Також зазначив, що не минуло й кількох хвилин з моменту пропозиції пройти огляд, як працівник поліції повідомив йому, що розцінює його поведінку як ухилення від проходження огляду та почав складати протокол.

Апеляційний суд приймає пояснення ОСОБА_1 , оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи.

Зокрема, з дослідженого у ході апеляційного розгляду відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб ГАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на відеозаписі о 08 год. 45 хв.

При цьому з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заявляв про категоричну відмову від проходження огляду, а повідомив про необхідність зателефонувати та проконсультуватися щодо порядку його проведення. Незважаючи на це, працівник поліції вимагав від ОСОБА_1 негайно визначитися щодо проходження огляду та повідомляв, що у разі ненадання відповіді його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду, що зафіксовано на відеозаписі (08:48 та 08:50).

Таким чином, наведені ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду пояснення щодо обставин пропозиції пройти огляд, його наміру з`ясувати порядок його проведення та дій працівника поліції після цього, знаходять підтвердження у безпосередньо дослідженому судом відеозаписі.

При цьому апеляційний суд враховує, що від моменту пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння о (08:45) до початку складання адміністративних матеріалів (08:52) минуло близько 7 хвилин.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 сама по собі не свідчить про його однозначну та безумовну відмову від проходження огляду, а тому висновок працівника поліції про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду був передчасним.

Крім того, з досліджених відеозаписів вбачається квапливість поліцейських у складанні протоколу, про що свідчать їх неодноразові висловлювання, які зафіксовані на відео, відсутність роз`яснень ОСОБА_1 наслідків його відмови від проходження огляду, а саме відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Також апеляційний суд зазначає, що у матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «РО ЦПЗН» від 16 березня 2026 року № 231 проведеного о 10 год. 20 хв., згідно якого, у ОСОБА_1 ознак сп`яніння виявлено не було, що підтверджує безпідставність тверджень поліцейських про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння (а.с. 25).

З урахуванням викладеного, аналізуючи вищевказані докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що посадовою особою яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, передбачений діючим законодавством України.

З огляду на викладене, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративні правопорушення закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 21 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович