Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №552/9993/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/9993/25 Номер провадження 22-ц/814/4654/26Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Дряниця Ю.В.,

судді Дорош А.І., Чумак О.В.,

розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Калініним Сергієм Костянтиновичем,

на заочне рішення Київського районного суду м.Полтави від 30 березня 2026 року, постановлене суддею Самсоновою О.А.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

п о с т а н о в и в:

09.12.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція боргів» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що ОСОБА_1 укладено наступні договори, підписані нею електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора надісланого на номер мобільного телефону, а саме: №22114-03/2025 від 10.03.2025, укладений та №44816-02/2025 від 20.02.2025, укладені з ТОВ «Стар Файненс Груп»; №103490715 від 23.08.2024, укладений із ТОВ «Мілоан»; №1399057 від 12.04.2024, укладений із ТОВ «ФК «Незалежні фінанси».

28.07.2025, 29.07.2025 та 27.08.2025 між первинними кредиторами та позивачем укладено договори факторингу:

- №29072025 від 29.07.2025 на суму 23 100,00 грн, із яких: 10 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8 100,00 грн - заборгованість за відсотками; 5 000,00 грн - сума заборгованості за штрафами;

- №29072025 від 29.07.2025 на суму 24 205,58 грн, із яких: 7 858,99 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 4 243,80 грн - заборгованість за відсотками; 12 102,79 грн - сума заборгованості за штрафами;

- №28072025 від 28.07.2025 на суму 31 515,00 грн, із яких: 10 800,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5 940,00 грн - заборгованість за відсотками; 7 350,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7 425,00 грн - сума заборгованості за неустойкою;

- №27082025 від 27.08.2025 на суму 30 340,00 грн, із яких: 12 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 13 440,00 грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 4 900,00 грн - сума заборгованості за неустойкою.

Зазначає, що усупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення на користь позивача права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок первинних кредиторів, ні його правонаступника. Із підстав викладеного, просить захистити порушене право та стягнути з відповідачки на користь товариства заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 109 160,58 грн та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Київського районного суду м.Полтави від 30.03.2026 позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за кредитним договором №22114-03/2025 від 10.03.2025 у розмірі 18 100,00 грн; за кредитним договором №44816-02/2025 від 20.02.2025 у розмірі 12 102,79 грн; за кредитним договором №103490715 від 23.08.2024 у розмірі 24 090,00 грн; за кредитним договором №1399057 від 12.09.2024 у розмірі 25 440,00 грн; на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 2 210,44 грн, а всього 81 943,23 грн

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено факт укладення кредитних договорів, а також виникнення у відповідачки заборгованості за ними, яка підлягає стягненню згідно із наданим позивачем розрахунком, за виключенням неустойки, нарахування якої суперечить пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 16.06.2026 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

Не погодившись із таким рішенням відповідачка, в інтересах якї діє представник - адвокат Калінін С.К., оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Наголошує, що у матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону чи електронну пошту, які б вона сама зазначила. При цьому, відповідачка не визнає факт заповнення нею формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання кредитного договору та одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір.

Доводить, що наявні у матеріалах справи копії договорів не є електронним документом (копією електронного документу), як такі, що не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а, відтак, не є належними доказами укладення договору. Тоді як стороною позивача не надано суду письмової згоди сторін зі зразками відповідних аналогів власноручних підписів на використання факсимільного відтворення підпису директора товариства, як того вимагають положення частини третьої статті 207 ЦК України, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Просить застосувати до спірних правовідносин позицію Верховного Суду, сформовану у справі №758/14925/23 від 04.02.2026, яка містить висновок стосовно алгоритму перевірки судом укладення договору в електронній формі, та який в цій справі судом не дотримано, як і залишено поза увагою відсутність у справі первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту отримання позичальником кредитних коштів.

Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 04.08.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду з повідомленням учасників справи.

19.08.2026 до апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.08.2024 на сайті tengo.ua сформовано анкету-заяву на кредит №103490715 позичальника ОСОБА_1 , яка містить персональні дані останньої, а також умови кредитування: сума кредиту: -15 000,00 грн; строк кредиту: 30 днів з 23.08.2024; дата повернення кредиту: 22.09.2024; сума до повернення 61 715,10 грн, складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 23 100,00 грн; проценти за користування кредитом 23 615,10 грн./а.с.45/

23.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103490715 (індивідуальна частина), який містить відомості про його підписання позичальником одноразовим ідентифікатором 685535 (23.08.2024 16:53).

За умов такого договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений цим договором надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості, згідно із п.1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п.1.1. договору).

Сума кредиту - 15 000,00 грн (п.1.2. договору); кредит надається на загальний строк 360 днів з 23.08.2024 (п.1.3. договору).

Згідно із п.1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 46 715,10 грн. Денна процентна ставка складає 46 715,10 грн/15 000,00 грн)/360 днів *100%= 0,87%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1772,22% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 61 715,10 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що кредитний договір залишається чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема, здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 23 100,00 грн, що нараховується за ставкою 7% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є Додатком №1 до цього договору (п.1.5.2. договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. договору)./а.с.40-43/

Передувало укладенню такого договору ознайомлення позичальником із Паспортом споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який містить відомості про його підписання позичальником електронним підписом 958572./а.с.44/

23.08.2024 ТОВ «Мілоан» складено платіжне доручення 94268038, за яким платник, ТОВ «Мілоан», через ТОВ «ФК «Контрактовий дім», перераховано на рахунок отримувача ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 кошти у розмірі 15 000,00 грн; призначення платежу: кошти згідно договору 103490715./а.с.46/

Згідно зі складений позивачем розрахунком розмір заборгованості за кредитним договором №103490715 від 23.08.2024 становить 31 515,00 грн, із яких: 10 800,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 5 940,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 7 350,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту; 7 245,00 грн - сума заборгованості за неустойкою./а.с.48-52/

28.07.2025 між ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Мілоан» (клієнт) укладено договір факторингу №28072025, за умов якого останній набув право вимоги, серед іншого, за договором №103490715 від 23.08.2024, що підтверджується: Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 28.07.2025; платіжною інструкцією в національній валюті №745 від 31.07.2025; Реєстрами боржників./а.с.54-59/

12.09.2024 на сайті pango.com.ua сформовано анкету-заяву на кредит №399057 позичальника ОСОБА_1 , яка містить персональні дані останньої, а також умови кредитування: сума кредиту: - 12 000,00 грн; строк кредиту: 15 днів з 12.09.2024; дата повернення кредиту: 27.09.2024; сума до повернення 49 860,00 грн, складові частини сукупної вартості кредиту: комісія за надання кредиту: 37 860,00 грн./а.с.77/

12.09.2024 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладено договір споживчий кредит №1399057 (індивідуальна частина), який містить відомості про його підписання позичальником одноразовим ідентифікатором 585068 (12.09.2024 12:25).

За умов такого договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений цим договором надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості, згідно із п.1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п.1.1. договору).

Сума кредиту - 12 000,00 грн (п.1.2. договору); кредит надається на загальний строк 345 днів з 12.09.2024 (п.1.3. договору).

Згідно із п.1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 37 860,00 грн. Денна процентна ставка складає (37 860,00 грн/12000,00 грн)/345 днів *100%= 0,91%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1941,12% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 49 860,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що кредитний договір залишається чинним протягом погодженого строку та позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема, здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до графіку платежів.

Комісія за надання кредиту: 900,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,50% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1 договору).

Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 36 960,00 грн, що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є Додатком №1 до цього договору (п.1.5.2. договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. договору)./а.с.69-76/

Передувало укладенню такого договору ознайомлення позичальником із Паспортом споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який містить відомості про його підписання позичальником електронним підписом 159128./а.с.66-67/

12.09.2024 ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» складено платіжне доручення 38086486, за яким платник, ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», через ТОВ «ФК «Контрактовий дім», перераховано на рахунок отримувача ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 кошти у розмірі 12 000,00 грн; призначення платежу: кошти згідно договору 1399057./а.с.78/

Згідно зі складений позивачем розрахунком розмір заборгованості за кредитним договором №1399057 від 12.09.2024 становить 30 340,00 грн, із яких: 12 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 13 440,00 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту; 4 900,00 грн - сума заборгованості за неустойкою./а.с.80/

27.08.2025 між ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» (клієнт) укладено договір факторингу №27082025, за умов якого останній набув право вимоги, серед іншого, за договором 1399057 від 12.09.2024, що підтверджується: Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 27.08.2025; платіжною інструкцією №98 від 29.08.2025; Реєстрами боржників./а.с.82-86/

20.02.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №44816-02/2025, за умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійної діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 20.02.2025. Наданий кредит клієнт зобов`язується погасити в останній день указаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 19.06.2025 (п.1.2. договору).

За користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в розмірі 800,00 грн (10% від суми кредиту) (п.1.4. договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_10 протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6. договору).

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу (п.5.3. договору).

Розділ 8 договору містить відомості про реквізити сторін, зокрема клієнта: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; картка: № НОМЕР_11; електронний підпис Y953 ./а.с.20-25/

Передувало укладенню такого договору ознайомлення позичальником із Паспортом споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який містить відомості про його підписання позичальником електронним підписом W621 ./а.с.26-27/

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом №3246_251015152055 від 15.10.2025 повідомлено, що товариство надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало ліцензію НБУ №21/788-рк від 01.05.2023. Між підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Стар Файненс Груп»: 20.02.2025 16:05:02 на суму 8 000,00 грн, маска картки НОМЕР_8 , номер транзакції в системі іРау.ua - 659019030, призначення платежу: зарахування 8 000,00 грн на картку НОМЕР_8 ./а.с.28/

Згідно зі складений позивачем розрахунком розмір заборгованості за кредитним договором №44816-02/2025 від 20.02.2025 становить 24205.58 грн, із яких: 7858,99 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 4243,80 грн - сума заборгованості за відсотками; 12102,79 грн - сума заборгованості за штрафами./а.с.29/

10.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №22114-03/2025, за умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1. договору).

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійної діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 10.03.2025. Наданий кредит клієнт зобов`язується погасити в останній день указаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 07.07.2025 (п.1.2. договору).

За користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в розмірі 1000,00 грн (10% від суми кредиту) (п.1.4. договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_10 протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6. договору).

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу (п.5.3. договору).

Розділ 8 договору містить відомості про реквізити сторін, зокрема клієнта: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; картка: № НОМЕР_11; електронний підпис Y427 ./а.с.9-13/

Передувало укладенню такого договору ознайомлення позичальником із Паспортом споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який містить відомості про його підписання позичальником електронним підписом Y427./а.с.15-16/

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» листом №3246_251015152056 від 15.10.2025 повідомлено, що товариство надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало ліцензію НБУ №21/788-рк від 01.05.2023. Між підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022. Відповідно до зазначеного договору було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Стар Файненс Груп»: 10.03.2025 11:25:04 на суму 10 000,00 грн, маска картки НОМЕР_8 , номер транзакції в системі іРау.ua - 676071310, призначення платежу: зарахування 10 000,00 грн на картку НОМЕР_8 ./а.с.17/

Згідно зі складений позивачем розрахунком розмір заборгованості за кредитним договором №22114-03/2025 від 10.03.2025 становить 23100,00 грн, із яких: 10 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8 100,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 5000,00 грн - сума заборгованості за штрафами./а.с.18/

29.07.2025 між ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) укладено договір факторингу №29072025, за умов якого останній набув право вимоги, серед іншого, за договорами: №22114-03/2025 від 10.03.2025 та №44816-02/2025 від 20.02.2025, що підтверджується: Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 29.07.2025; платіжною інструкцією №23057 від 30.07.2025; Реєстрами боржників./а.с.31-36/

Частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із підстав доведеності факту укладення кредитних договорів та порушення позичальником істотних умов зобов`язання за ними. Обставини викладеного є підставою для стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками та неустойкою, що сукупно склали 79 732,79 грн.

Відповідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позовні вимоги про стягнення неустойки в сумі 4 900,00 грн задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення у межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав

Відповідно до вимог статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

За правилами частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

Так, згідно із частиною першою статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

При цьому, згідно із частиною третьою статті 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як убачається із матеріалів справи на підтвердження позовних вимог позивачем надано копії договорів:

- №22114-03/2025 від 10.03.2025, який містить відомості про його підписання 10.03.2025 11:22:03 електронним підписом Y427, а також наведено два номери мобільних телефонів позичальника, проте не конкретизовано за яким саме номером було направлено відповідний одноразовий ідентифікатор; зокрема, в контексті того, що одноразовий ідентифікатор у Паспорті споживчого кредиту є відмінним (W619) від того, що вказаний у договорі, без конкретизації часу проведення операцій, а отже послідовності дій;

- №44816-02/2025 від 20.02.2025, який містить відомості про його підписання 20.02.2025 16:04:50 електронним підписом Y953, де також наведено два номери мобільних телефоні, і також не конкретизовано за яким саме номером було направлено відповідний одноразовий ідентифікатор; зокрема, в контексті того, що одноразовий ідентифікатор у Паспорті споживчого кредиту є відмінним (W621) від договору;

- №103490715 від 23.08.2024, який містить відомості про його підписання 23.08.2024 16:53 одноразовим ідентифікатором 685535, передувало укладенню такого договору ознайомлення позичальника із умовами кредитування, викладеними у Паспорті споживчого кредиту, де вказано про його підписання позичальником 23.08.2024 16:52 одноразовим ідентифікатором 958572; указані документи містять різні контактні дані позичальника, а відтак, не конкретизовано за яким саме номером мобільного телефону чи в інший спосіб позичальнику було направлено відповідні одноразові ідентифікатори; зокрема, в контексті того, що між часом ознайомлення із паспортом споживчого кредиту та укладенням договору сплила одна хвилина;

- №1399057 від 12.09.2024, який містить відомості про його підписання 12.09.2024 12:25 одноразовим ідентифікатором 585068, передувало укладенню такого договору ознайомлення позичальника із умовами кредитування, викладеними у Паспорті споживчого кредиту, де вказано про його підписання позичальником 12.09.2024 12:25 одноразовим ідентифікатором 159128; указані документи містять різні контактні дані позичальника, а відтак, не конкретизовано за яким саме номером мобільного телефону чи в інший спосіб позичальнику було направлено відповідні одноразові ідентифікатор; тоді як заява на отримання кредиту містить відмінні умови кредитування від основного правочину, зокрема, строку кредитування, що ставить під сумнів добросовісність дій первинного кредитора.

Крім того, у справі відсутні докази реєстрації відповідачки у інформаційно-телекомунікаційній системі первинних кредиторів, а також, що позичальниця отримала та ознайомилася зі складними для розуміння та значними за обсягами договорами з додатками та паспортом про споживчий кредит, а також використання нею різних одноразових ідентифікаторів у стислий час, який в середньому склав одну хвилину від ознайомлення із паспортом споживчого кредиту до укладення кредитного договору.

Обставини викладеного ставлять під сумнів добросовісність дій первинних кредиторів, які скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукали у такий спосіб позичальника на укладення кредитних договорів на вкрай невигідних для неї умовах (щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту в завищеному розмірі), які відповідач не міг оцінити належно. Тоді як відсутність доказів, які б підтверджували достовірність, цілісність і незмінюваність відповідного договору, з огляду на позицію Верховного Суду, сформовану у справі №758/14925/23 від 04.02.2026, виключають підстави вважати погодженим позичальником істотних умов кредитування, таких як строк дії договору, розмір неустойки та процентної ставки за користування кредитними коштами, а отже, їх стягнення в судовому порядку.

При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції викладене залишив поза увагою, дійшовши помилкового висновку про підтвердження позичальником істотних умов кредитування, а отже підставність стягнення заборгованості за відсотками та комісією.

Стосовно стягнення заборгованості за тілом кредиту, колегія суддів ураховує наступне

За змістом частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною сьомою статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до постанови Верховного Суду по справі №200/564/7/18 від 16.09.2020 доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховним Судом у постанові від 17.12.2021 у справі №278/2177/15-ц зазначено: «Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних на день операцій і призначаються для видачі чи відсилання клієнту. Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути доказами заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором».

У постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №194/329/15 зазначено, що виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Отже, з урахуванням зазначеного, доказами, що підтверджують заборгованість за кредитом може слугувати виписка з особового рахунку, на підставі якої складено розрахунок заборгованості з помісячним відображенням внесених платежів та виникненням боргових зобов`язань.

Наведений процесуальний обов`язок позивачем не виконано та не надано суду належних та допустимих доказів, якими мають бути первинні бухгалтерські документи, на підтвердження фактичного отримання позичальником кредитних коштів, а також доказів того, що відповідач користувався ними та має заборгованість у розмірі, заявленому до стягнення.

При цьому колегія суддів ураховує, що первинні кредитори не є банківськими (фінансовими) установами, а тому незалежно від найменування створених ними документів (платіжне доручення) не мають права самостійно здійснювати переказ коштів, оскільки для надання платіжних послуг необхідна ліцензія НБУ. Переказ має проводитися через банківські установи або операторів, які отримали відповідну ліцензію на такі послуги і доказів, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім» надавав послуги з переказу коштів в національній валюті та має відповідну ліцензію, - матеріали справи не містять, як і доказів на підтвердження того, що картки НОМЕР_8 та НОМЕР_1 відкриті на ім`я ОСОБА_1 .

Обставини викладеного залишилися поза увагою районного суду, який дійшов помилкового висновку щодо підставності стягнення заборгованості за тілом кредиту. Доводів на спростування викладеного позивачем не наведено. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення районного суду в оскаржуваній частині - скасуванню, із постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Стосовно стягнення правничих витрат, колегія суддів ураховує наступне

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №925/1545/20 від 18.02.2022.

У постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №824/9/22 зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відтак, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Із матеріалів справи убачається, що представництво інтересів відповідача усуді апеляційної інстанції забезпечувалося адвокатом Калініним С.К. на підставі договору №б/н/26 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 12.04.2026, погодивши розмір гонорару 16000,00 грн.

Згідно із Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 16.07.2026 адвокатом надано клієнту такі послуги: усна консультація щодо захисту прав; вивчення та аналіз позовної заяви; складання, оформлення та подання до суду заяви про перегляд заочного рішення та апеляційної скарги; термін виконання (обсяг) 18 год.

Визначаючи розмір понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції правничих витрат, які підлягають компенсації, апеляційний суд враховує, що хоча умови оплати адвокатських послуг є договірними та погодженими на загальну суму 16 000,00 грн, колегія суддів вважає за доцільне застосувати позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, за якої такі зобов`язання не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Відтак, з огляду на фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, які полягають у складання процесуальних документів та ознайомленні з позовом, колегія суддів визнає наявними підстави для відшкодування правничих витрат, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн,що відповідатиме принципу пропорційності, критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

При цьому колегія суддів ураховує, що усна консультація та ознайомлення адвоката з позовом носять організаційний характер, а тому не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно, здійснення вказаних видів роботи не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу. Вивчення документів та нормативних актів є невід`ємною частиною роботи щодо складання відзиву на позовну заяву, а тому охоплюються саме витратами, понесеними на складання відзиву на позов.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3633,60 грн.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником - адвокатом Калініним Сергієм Костянтиновичем, - задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду м.Полтави від 30 березня 2026 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3633,60 грн та 5000,00 грн витрат на правову допомогу, а всього 8 633,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Дряниця

Судді А.І. Дорош

О.В. Чумак