Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
Дата: 02 вересня 2026 р.
Справа: №553/173/26
Суддя: Нізельковська Л. В.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/173/26 Номер провадження 33/814/886/26Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю. М. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
ПОСТАНОВА
ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2026 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,
за участі:
представника Полтавської митниці ДФС – Сидоренка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Полтавської митниці ДФС на постанову судді Подільського районного суду м.Полтави від 04 серпня 2026 року, -
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого завідувачем сектору Львівського історичного музею, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
звільнено від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України на підставі п.9-50 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень МК України, а провадження у справі закрито.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 27.05.2022 року ОСОБА_1 як на підставу для переміщення через митний кордон України легкового автомобіля „Daimler-Benz ML 270 CDI”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (кузов № НОМЕР_2 ), надав до Львівської митниці ДФС України декларацію від 27.05.2022 року щодо оформлення гуманітарної допомоги для ГО „Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини”, яка містила неправдиві відомості щодо одержувача транспортного засобу.
Мотивуючи прийняте рішення суддя місцевого суду зазначив про наявність доказів вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару. При цьому, враховуючи, що транспортний засіб було передано командиру НОМЕР_3 з метою виконання бойових завдань, у відповідності до п.9-50 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень МК України, ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрито.
В апеляційній скарзі представник митниці просить постанову судді скасувати та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товару (68 894, 98 грн.) або конфіскації транспортного засобу, або стягнення вартості предмета правопорушення у розмірі 68 894, 98 грн.
Вказав, що у декларації від 27.05.2022 року ОСОБА_1 зазначив, що отримувачем гуманітарної допомоги у вигляді транспортного засобу на території України є ГО „Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини”. Однак, вказане авто ОСОБА_1 на митну територію України та на адресу вказаного громадського об`єднання не доставив.
Крім того, факт використання транспортного засобу ЗС України не підтверджено, оскільки автомобіль до ГО „Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини” та в/ч НОМЕР_3 не надходив. Відомості про реєстрацію автомобіля в уніфікованій електронно-обліковій системі ЗС України відсутні ,а тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі п.9-50 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень МК України.
Інші учасники провадження постанову судді не оскаржили.
Захисник Нечай Д.А. та особа, провадження щодо якої закрито, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з`явились. Просили розгляд справи провести за їхньої відсутності.
Вислухавши доводи представника Полтавської митниці на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду даних вимог закону не дотримався, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та його звільнення від адміністративної відповідальності на підставі п.9-50 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень МК України.
Диспозицією ч.1 ст.483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Основним безпосереднім об`єктом правопорушення є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто активна поведінка (вчинок) особи. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення повинен чітко розуміти та усвідомлювати обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України ,у тому числі і шляхом надання неправдивих відомостей ,які необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Приписами ст.257 МК України визначено поняття „декларування”, яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень статті 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Відповідно до вимог статті 44 МК України, у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару, щодо ввезення якого в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».
Як зазначено у ч.ч. 2, 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил” №8 від 03 червня 2005 року підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
При цьому підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Тобто, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація; контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Під час опитування працівником митниці ОСОБА_1 свою провину у скоєнні правопорушення заперечив та вказав, що у наданих документах для здійснення митних процедур митними органами України зазначив достовірні відомості щодо одержувача транспортного засобу (згідно листів ГО „Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини” №425 від 14.05.2022 року та військової частини НОМЕР_3 б/н), оскільки автомобіль ввозив на територію України в якості гуманітарної допомоги ЗСУ, на попередній запит ГО „Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини” та військової частини НОМЕР_3 , про що було завчасно повідомлено уповноважених осіб прикордонного загону.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , як на підставу для переміщення через митний кордон України легкового автомобіля, що був у використанні, надав до митного органу декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, яка містила неправдиві відомості щодо одержувача транспортного засобу.
Про необхідність придбання автомобіля „Daimler-Benz ML 270 CDI”, для військових потреб, та сприяння у його документальному оформленні, супроводженні та передачі у якості гуманітарної допомоги наголосив у гарантійному листі №425 від 14.05.2022 року голова ГО „Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини” ОСОБА_2 .
На запит начальника Полтавської митниці від 11.11.2025 року голова ГО „Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини” ОСОБА_3 відповів, що із проханням про придбання автомобіля „Daimler-Benz ML 270 CDI” до громадського об`єднання звернувся командир в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_4 , який невдовзі загинув.
Як вбачається із декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою ОСОБА_1 вніс відомості щодо транспортного засобу „Daimler-Benz ML 270 CDI”, , який він безпосередньо ввіз на митну територію України. При цьому, у графі отримувач зазначив – ГО „Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини”.
Допитана місцевим судом свідок ОСОБА_5 повідомила, що вона активно займається волонтерською діяльністю. Вказала, що ОСОБА_1 виконує послуги водія із перегону транспортних засобів через митний кордон України для потреб ЗС України. З питанням придбання транспортного засобу „Mercedes” для військових потреб до неї особисто звернувся командир в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_6 метою виконання цього запиту вона передала контакти іншого волонтера ОСОБА_7 для організації перегону. Безпосереднє виконання замовлення та перегін транспортного засобу здійснював ОСОБА_1 , а забирав вказане авто особисто ОСОБА_8 . При цьому, свідок повідомила, що на момент загибелі ОСОБА_9 зазначений автомобіль перебував на фронті та використовувався за призначенням.
Свідок ОСОБА_7 зазначив, що також займається волонтерською діяльністю. У травні 2022 року до нього звернувся командир в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_4 із проханням сприяння у перегоні транспортного засобу через митний кордон України для потреб ЗС України. Згодом ОСОБА_4 надіслав необхідні документи на вказаний автомобіль. Для виконання вказаного завдання звернувся до ОСОБА_1 , який після доставки даного авто на територію України особисто передав його ОСОБА_10 .
Тобто, враховуючи дані обставини, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав автомобіль на попередній запит командира в/ч НОМЕР_3 , на зібрані грошові кошти та за усною домовленістю із волонтерами. Доказів того, що ОСОБА_1 умисно повідомив неправдиві відомості щодо отримувача транспортного засобу, матеріали справи не містять.
Відсутність транспортного засобу на обліку уніфікованої електронно-облікової системи ЗСУ не може свідчити про умисне зазначення ОСОБА_1 неправдивих відомостей у митній декларації щодо одержувача транспортного засобу та, як наслідок, порушення митних правил, в розумінні вимог ч.1 ст.483 МК України.
Інші докази, що спростували б доводи апелянта у матеріалах справи відсутні.
Отже, суду не надано належних та допустимих доказів, що доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Згідно з вимогами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова судді місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Разом з тим, вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі п.9-50 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень МК України, суддя місцевого суду допустився помилки.
Відповідно до п.9-50 Розділу ХХІ Прикінцевих та перехідних положень МК України особа звільняється від адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених статтями 483 і 485 цього Кодексу, у разі добровільної (без попереднього або наступного відшкодування вартості) передачі Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, а також військовослужбовцям для використання під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі в цьому пункті - набувачі гуманітарної допомоги), транспортних засобів, що класифікуються у товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД, ввезених на митну територію України та визнаних гуманітарною допомогою у період з 24 лютого 2022 року до 1 квітня 2024 року, за умови документального підтвердження факту передачі таких транспортних засобів будь-якому набувачу гуманітарної допомоги, зазначеному у цьому пункті.
Однак, вказана норма є нерелевантною із даними обставинами справи, оскільки являє собою по суті акт амністії для суб`єктів, які допустили порушення митних правил та були притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 483, 485 МК України, за ввезення на митну територію України транспортних засобів для потреб Сил оборони України, але через форс-мажор війни або інші юридичні колізії порушили строки чи процедури їх декларування.
Тому, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.294 КпАП України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника Полтавської митниці ДФС задовольнити частково.
Постанову судді Подільського районного суду м.Полтави від 04 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Постановити нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 а провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Л.В. Нізельковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua