Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №531/2578/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/2578/25 Номер провадження 22-ц/814/2356/26Головуючий у 1-й інстанції Герцов О.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді : Дряниця Ю.В., Чумак О.В.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м. Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою адвокатки Ковтун Людмили Олексіївни, представниці ОСОБА_1 , на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 січня 2026 року (час ухвалення судового рішення не зазначений, дата складання повного текста судового рішення – 02 лютого 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Кузьменко С.О.» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство «Яніна Липянка».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року адвокатка Ковтун Л.О., представниця ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом, просила стягнути з ФГ «Кузьменко С.О.» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2023 рік у розмірі 11 257,60 грн, за 2024 рік – 20 115,89 грн, пеню - 12 973,92 грн, інфляційні втрати – 3 436,07 грн, 3% річних – 1 064,28 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. Вирішити питання судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період 2023-2024 роки відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за користування земельною ділянкою.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 27.01.2026 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФГ «Кузьменко С.О.» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

В апеляційній скарзі адвокатка Ковтун Л.О., представниця ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що висновки суду, викладені у оскаржуваному рішенні, дозволяють орендарю не виконувати умови договору в частині виконання істотної умови – нарахування та своєчасна виплата орендної плати, та що за порушення термінів виплати орендної плати орендар не несе відповідальності у вигляді узгоджених сторонами у договорі штрафних санкцій. Вважає, що такі висновки суду надають сторонам право діяти на власний розсуд всупереч договірним відносинам.

Положення договору, у яких зазначено розмір нормативно грошової оцінки (та відповідно й розмір орендної плати, розрахованої на підставі цієї оцінки), мають довідковий характер і містять лише інформацію, якою була нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору. Цей пункт договору не впливає на подальші зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які відбуваються у порядку, встановленому законом. Тому внесення змін до договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не спричиняє виникнення, зміну або припинення прав сторін за договором. Отже, задоволення позовної вимоги про внесення таких змін до договору не приведе до захисту прав чи інтересів позивача; тож така позовна вимога не відповідає критеріям належного (ефективного) способу захисту прав. Задоволення судом (зокрема, часткове) позовної вимоги про внесення змін до договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки здатне створити хибне уявлення про зміст прав та обов`язків сторін до набрання судовим рішенням законної сили. Адже якщо договір змінений судом, то згідно із частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (див. пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі N 921/530/18 )

Відзив на апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду не надходив, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що на підставі рішення Карлівської міської ради від 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 5321681200:00:003:0308, із цільовим призначенням для ведення особистого сільськогосподарського господарства, яка знаходиться на території Карлівської міської ради в межах населеного пункту с-ща Голобородьківське Полтавського району Полтавської області ( а.с.20)

31 січня 2022 року між ОСОБА_1 і Фермерським господарством «Кузьменко С.О.» укладено договір оренди землі - земельної ділянки з кадастровим номером 5321681200:00:003:0308 загальною площею 2,000 га, (номер запису про похідне речове право: N?46608713). (а.с.21-22)

Згідно договору Фермерське господарство «Кузьменко С.О.» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5321681200:00:003:0308, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Карлівської сільської ради за адресою с-ще Голобородьківське Полтавського району Полтавської області, площею 2,0000 га.

Пунктом 7 договору оренди землі від 31.01.2022 визначено, що договір оренди укладено на 7 років.

Пунктом 8 договору оренди землі визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянка на 2022 рік становила 33 300 грн, розмір орендної плати, який підлягає виплаті орендодавцю без урахування податків, становить 14 000 грн в рік.

Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що орендна плата сплачується орендарем у розмірі зафіксованому у п. 8 цього договору, сплата податку з доходів фізичних осіб та військового збору, за ставками та в розмірах встановлених чинним законодавством на день сплати орендної плати, сплачується орендарем окремо та не входить до орендної плати, визначеної у п. 8 договору.

Пунктом 10 договору оренди землі визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки, пропорційно якої здійснюється визначення розміру орендної плати, підлягає щорічній індексації.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі від 31 січня 2022 року оренда плата вноситься протягомі року, але не пізніше 31 грудня поточного року.

Пунктом 14 договору оренди землі визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

14 серпня 2025 року ОСОБА_1 на поштову адресу ФГ «Кузьменко О.С.» направив заяву про перегляд розміру орендної плати та укладення додаткової угоди. У вказаній заяві ОСОБА_1 повідомив ФГ «Кузьменко О.С.» про зміну розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та зауважує, що у зв`язку з такими обставинами, повинна змінюватися й сума орендної плати відповідно до умов договору оренди землі від 31.01.2022. Підтвердження того, що ФГ «Кузьменко О. С.» було отримано вказану заяву суду не надано.(а.с.40)

Відповідно до Листа Головного управління ДГК у Полтавській області N?29-16-0.82-3797/2-25 від 12.09.2025 - нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5321681200:00:003:0308 у 2022 та 2023 роках не формувалися. Згідно з витягом технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.12.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 83 617,18 грн. (а.с. 29)

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.10.2025, станом на 30.07.2025 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5321681200:00:003:0308 складала 93 636,38 грн (а.с.25-26)

Як вбачається з Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору Фермерським господарством «Кузьменко С.О.» було нараховано до виплати та сплачено ОСОБА_1 орендну плату за:

2022 рік у розмірі - 14 000,00 грн (а.с.41-42)

2023 рік у розмірі 14 000 грн (а.с.45-46)

2024 рік у розмірі 18 181,82 грн (а.с.47-49)

З витягу №НВ-9982216962025 від 16.10.2025, вбачається що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5321681200:00:003:0308 станом на 2025 рік складала 92 531,24 грн (а.с.38)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, врахувавши, що сторонами у договорі погоджено фіксований розмір орендної плати у сумі 14 000 грн на рік. Вказаний розмір є результатом домовленості сторін, відповідає їх вільному волевиявленню та є обов`язковим для виконання відповідно до статей 626, 628, 629 ЦК України. Доказів внесення змін до договору в частині розміру орендної плати або укладення додаткової угоди між сторонами матеріали справи не містять.

Сплачений орендарем розмір орендної плати перевищує мінімальний розмір, встановлений законодавством, зокрема не є меншим ніж три відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, умови договору в частині розміру орендної плати не суперечать вимогам закону. Сам по собі факт зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки не тягне автоматичної зміни погодженого сторонами розміру орендної плати, оскільки зміна істотних умов договору можлива лише за взаємною згодою сторін або у випадках, прямо передбачених законом. Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та постанові від 04.07.2018 у справі № 922/989/17.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується таким.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його і невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (частина третя статті 762 ЦК України)

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

При цьому згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18 та від 02 липня 2025 року у справі № 613/1081/21 судом зроблено наступні висновки.

«Аналіз частини третьої статті 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування.

Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування.»

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 зазначено, що « за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду» (індексується лише орендна плата).»

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як встановлено судом укладений договір оренди землі не передбачає обов?язкову автоматичну зміну розміру орендної плати у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі; між сторонами жодних додаткових договорів не укладалось, умови чинного договору не змінювалися, а отже у відповідача були відсутні підстави для самостійного обов?язкового збільшення орендної плати за 2023 -2024 роки у зв?язку із зміною розміру нормативної грошової оцінки землі.

Обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки у разі, якщо йдеться про оренду земель державної чи комунальної власності (див. постанову ВП ВС від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22)

Слід звернути увагу, що орендна плата за 2023 та 2024 роки була виплачена орендодавцю: у грудні 2023 року у розмірі 14 000 грн та листопаді 2024 року у розмірі 18 181,82, тобто відповідач виконав свої зобов`язання щодо виплати орендної плати за 2023 та 2024 роки перед орендарем.

Відповідно п.13 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається один раз в 2 роки та в разі:

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадах, передбачених законом.( а.с.21)

Вказаний розмір орендної плати є результатом домовленості сторін, відповідає їх вільному волевиявленню та є обов`язковим для виконання відповідно до статей 626, 628, 629 ЦК України.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем в повній мірі та вчасно виконані умови договору та сплачено позивачу орендну плату, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо дозволу судом першої інстанції орендарю не виконувати умови договору в частині виконання істотної умови – нарахування на своєчасна виплата орендної плати, та що за порушення термінів виплати орендної плати орендар не несе відповідальності у вигляді узгоджених сторонами у договорі штрафних санкцій, не заслуговують на увагу та є безпідставними, оскільки відповідачем умови договору виконані, додаткових умов щодо збільшення орендної плати за рахунок індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки між сторонами не укладалось, а отже у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на встановлене слід дійти висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, зробив правильні висновки по суті заявлених вимог, у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів кожної із сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів. Отже, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвокатки Ковтун Людмили Олексіївни, представниці ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 27 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 02 вересня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак