Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №158/1467/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 158/1467/26 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В.

Провадження № 22-ц/802/1151/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Карпук А.К., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Скрипчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу позовом ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності за апеляційними скаргами Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 червня 2026 року та додаткове рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ДСГП «Ліси України» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Вказував, що 06.11.2025 року наказом №1555-к його поновлено на посаді майстра лісу Партизанського лісництва Ківерцівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс». Наказом №1565-к від 07.11.2025 року лісничого Партизанського лісництва Ківерцівського надлісництва зобов`язано провести передачу обходу №3 (майстерська дільниця площею 4691 га) від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , акти приймання-передачі надати начальнику Ківерцівського надлісництва до 12.11.2025 року.

Враховуючи велику площу обходу та обмежений строк для його прийняття, він звернувся до керівництва з проханням про продовження терміну передачі обходу.

В подальшому, 13.11.2025 року його було викликано керівником Ківерцівського надлісництва, де останній здійснював відносно нього моральний тиск щодо підписання акту прийому передачі обходу №3 Партизанського лісництва, без проведення ревізії, внаслідок чого було позивачем викликано працівників поліції.

Зазначає, що наказом директора філії №1589-к від 14.11.2025 року створено комісію для проведення позапланової ревізії та передачі товарно-матеріальних цінностей майстерської дільниці №3, скласти акт ревізії та акт приймання-передачі обходу до 21.11.2025 року. З казаним наказом його було ознайомлено 17.11.2025 року.

До виконання вказаного наказу приступили 19.11.2025 року, оскільки його було увільнено від виконання посадових обов`язків у зв`язку із участю в пленарному засіданні Цуманської селищної ради.

Вказує, що до 21.11.2025 року обхід (ревізію) проведено лише частково, в межах 7 кварталів із 46, тому, що площа даної території є досить великою та виявлення самовільних порубок лісу, що ускладнювало процес ревізії, оскільки багато часу йшло на співпрацю з поліцією для фіксації самовільної порубки, складання документів, тощо.

21.11.2025 року було складено акт позапланової ревізії, який підписаний усіма учасниками, крім нього. Про складання даного акта його не повідомили. Крім того, 24.11.2025 року було складено акт про те, що він 21.11.2025 року відмовився від прийняття під охорону майстерської дільниці та підписання акту приймання-передачі.

На підставі викладеного, наказом №2169/34.1 від 16.12.2025 року йому оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення вимог п. 2 пп. 2.1, 2.6 та п. 5 пп. 5.1, 5.4, 5.8 посадової інструкції майстра лісу, з яким його ознайомлено 02.01.2026 року.

Вважає наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконним та необґрунтованим, оскільки ревізія обходу по факту не проведена, акт приймання – передачі майстерської дільниці та акт позапланової ревізії його для ознайомлення та підписання не надавались, а тому просить визнати незаконним та скасувати наказ №2169/34.1 від 16.12.2026 року директора філії «Поліський лісовий офіс» В.Кошмака про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 .

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 червня 2026 року визнано незаконним та скасовано наказ №2169/34.1 від 16.12.2026 року директора філії «Поліський лісовий офіс» В. Кошмака про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 .. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Додатковим рішення суду від 14 липня 2026 року стягнуто з ДСГП«Ліси України» на користь ОСОБА_2 , судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, ДСГП «Ліси України» подало апеляційні скарги, в яких покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову в даній справі відмовити, додаткове рішення суду скасувати.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.11.2025 року наказом №1555-к, ОСОБА_2 поновлено на посаді майстра лісу Партизанського лісництва Ківерцівського надлісництва філії «Поліський лісовий офіс» /а.с.14/.

Наказом №1565-к від 07.11.2025 року лісничого Партизанського лісництва Ківерцівського надлісництва М. Охочого зобов`язано провести передачу обходу №3 (майстерська дільниця площею 4691 га) від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , акти приймання-передачі надати начальнику Ківерцівського надлісництва до 12.11.2025 року/а.с.15/.

На звороті вказаного наказу, позивачем ОСОБА_2 зазначено, що він із ним ознайомлений, однак у зв`язку з великою площею обходу №3 Партизанського лісництва Ківерцівського надлісництва просив збільшити термін передачі обходу.

Наказом директора філії №1589-к від 14.11.2025 року створено комісію для проведення позапланової ревізії та передачі товарно-матеріальних цінностей майстерської дільниці №3. За результати позапланової ревізії скласти акт ревізії та акт приймання-передачі обходу до 21.11.2025 року. З вищевказаним наказом ОСОБА_2 ознайомлено 17.11.2025 року /а.с.19/.

У судовому засіданні встановлено, що до виконання вказаного наказу члени комісії приступили 19.11.2025 року, оскільки ОСОБА_2 , на підставі наказу №1586-к від 14.11.2025 року було увільнено від виконання посадових обов`язків у зв`язку із участю в пленарному засіданні Цуманської селищної ради /а.с.18/.

Також, судом встановлено, що до 21.11.2025 року обхід (ревізію) було проведено лише частково /а.с.20-23/.

21.11.2025 року було складено акт позапланової ревізії, який підписаний усіма учасниками, крім ОСОБА_2 /а.с.24-32/.

Відповідно до акту від 24.11.2025 року, ОСОБА_2 21.11.2025 року, після проведеного обстеження майстерської дільниці (обходу) №3 Партизанського лісництва Ківерцівського надлісництва відмовився від прийняття під охорону майстерської дільниці та підписання акту приймання-передачі майстерської дільниці.

Як вбачається із службової записки начальника Ківерцівського надлісництва від 02.12.2025 року, адресованої директору філії «Поліський лісовий офіс», повідомлено, що ОСОБА_2 відмовився прийняти майстерську дільницю № НОМЕР_1 площею 4691 га та не підписав акт приймання-передачі обходу до 21.11.2025 року, про що було складено відповідний акт /а.с.34/.

Наказом директора філії №2169/34.1 від 16.12.2025 року ОСОБА_2 оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення вимог п. 2 пп. 2.1, 2.6 та п. 5 пп. 5.1, 5.4, 5.8 посадової інструкції майстра лісу /а.с.35/.

У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.

Таким чином, працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

У частині першій статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності (див. постанови Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 487/1491/21, від 24 липня 2024 року у справі № 752/10024/21).

Складовими дисциплінарного проступку є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинно-наслідкового зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає можливість оцінки дій працівника як дисциплінарного проступку (див. постанову Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17).

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З дослідженого в судовому засіданні наказу від 16.12.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 , вбачається що у ньому не зазначено, в чому конкретно полягали порушення трудового законодавства, посадових обов`язків або інших підвідомчих нормативних актів з боку позивача, коли мало місце порушення при виконанні позивачем повноважень. Вказаний наказ містить лише покликання на порушення пунктів посадової інструкції майстра лісу, без будь яких уточнень в чому саме виразилось порушення зі сторони працівника.

Відсутність у наказі викладення конкретних обставин та фактів порушень трудової дисципліни працівником ОСОБА_2 позбавляє можливості суд перевірити та дати оцінку обґрунтованості таких фактів для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Вказані висновки відповідають правовій позицій викладеній Верховним Судом при розгляді справи № 488/2913/16-ц у постанові від 16 жовтня 2019 року.

Окрім того, судом встановлено, що роботодавець в порушення вимог статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення, не запропонував ОСОБА_2 надати письмові пояснення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Апеляційний вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, про те що позивачем не доведено вини в діях чи бездіяльності позивача, негативні наслідки та причинний зв`язок між ними.

Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, правильно визначив характер існуючих між сторонами спірних правовідносин та дійшов обґрунтовано висновку про задоволення позову ОСОБА_2 та скасування спірного наказу.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аргументи апеляційної скарги є ідентичними аргументам відзиву на позовну заяву, не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зводяться до незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції та необхідності переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели або могло призвести до неправильного вирішення справи та слугували безумовною підставою до скасування судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Додатковим рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 липня 2026 року стягнуто з відповідача на користь позивача 8000 гривень витрати на надання правової допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи заяву ОСОБА_2 , суд першої інстанції дослідив надані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, урахував вимоги статті 137 ЦПК України та дійшов обґрунтованого висновку, про часткове задоволення заяви та стягнення витрат з правничої допомоги з врахуванням складності справи, обсягу і вартості наданих послуг та співмірністю з предметом спору у розмірі 8000 гривень.

Додаткове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» залишити без задоволення.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 29 червня 2026 року та додаткове рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: