Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №2-7902/11 — Волинський апеляційний суд

Справа № 2-7902/11 Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М.

Провадження № 22-ц/802/1175/26 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів – Бовчалюк З. А., Киці С.І.

секретар Прядун Ю.В.

з участю: представника заявника Домальчука Р. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на дії/бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року в складі судді Присяжнюк Л. М.,-

встановив:

У червні 2026 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (надалі – ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») звернулося до суду з скаргою дії/бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Покликається на те, що 05.10.2012 було відкрито виконавче провадження №34604604 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованості в сумі 64650,48 доларів США та 113273,85 грн пені. У квітні 2026 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», звернулося до органів виконавчої служби із заявою щодо ходу виконання вищевказаного судового рішення, на що отримано відповідь про те, що виконавче провадження закінчено 31.03.2020 на підставі п.3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

У травні 2026 представник стягувача подав до відділу ДВС скаргу на постанову від 31.03.2020 про закінчення виконавчого провадження №34604604, в якій просив скасувати цю постанову та відновити вказане виконавче провадження, на що отримав відповідь, що провадження закінчено у зв`язку зі смертю боржника, матеріали виконавчого провадження знищено, а тому відсутні підстави для відновлення виконавчого провадження.

У зв`язку з наведеним, просило визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 31.03.2020 про закінчення виконавчого провадження №34604604, а також поновити пропущений процесуальний строк на звернення зі скаргою.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на дії/бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Не погодившись ухвалою суду першої інстанції, ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Покликається на те, що суд, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця в частині оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, безпідставно вдався до з`ясування питань, пов`язаних з заміною сторони виконавчого провадження, які не стосуються предмета оскарження.

Ухвала суду в частині поновлення пропущеного процесуального строку на звернення зі скаргою не оскаржувалась, тому відповідно до положень ст.367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2012 у справі №2-7902/2011 задоволено позов АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 64560,48 доларів США та пеню в сумі 113273,85 грн.

27.08.2012 видано виконавчий лист для звернення до виконання вказаного судового рішення, 05.10.2012 відкрито виконавче провадження №34604604 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ "УКРГАЗБАНК" заборгованості в сумі 64650,48 доларів США та 113273,85 грн пені.

ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою від 08.04.2026 №132/10513/2026, в якій просив повідомити про хід виконання вищевказаного судового рішення.

Листом від 05.05.2026 №52037 Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №34604604 з примусового виконання виконавчого листа №2-7902/2011, виданого 27.08.2012, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 640087,36 грн боргу, яке закінчено 31.03.2020 на підставі п.3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З листа Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.05.2026, надісланого на скаргу представника ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» вбачається, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №34604604 з примусового виконання виконавчого листа №2-7902/2011, виданого 27.08.2012, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» 640087,36 грн боргу, яке закінчено 31.03.2020 на підставі п.3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку зі смертю боржника). Також зазначено про те, що надати більш детальну інформацію є неможливим, оскільки матеріали виконавчого провадження знищено, а підстави для відновлення виконавчого провадження відсутні.

У постанові головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( м. Львів) від 31.03.2020 зазначено, що згідно з інформацією ДРАЦСу боржник ОСОБА_1 померла (актовий запис про смерть № 191, 07.11.2018), тому на підставі п.3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження необхідно закінчити.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник не довів порушення державним виконавцем прав та законних інтересів стягувача під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Такий висновок суду не грунтується на законі ураховуючи таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Згідно із частинами 1-2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У пункті 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

У постанові від 11 жовтня 2023 року (справа № 523/2357/20) Велика Палата Верховного Суду надала тлумачення положенням пункту 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», зазначила, що як Закон N 606-XIV, так і Закон № 1404-VIII передбачають обов`язок державного виконавця зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закон № 1404-VIII; пункт 3 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.

У разі смерті фізичної особи-сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20), від 11.10.2023 у справі №523/2357/20 (провадження №14-11цс22)).

Згідно з приписами ч.5-6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував змісту пункту 3 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та висновків Великої Палати Верховного Суду щодо тлумачення цієї норми, дійшов безпідставного висновку про відсутність у державного виконавця обов`язку зупинити виконавче провадження до встановлення кола спадкоємців боржника.

Та обставина, що нормами статті 442 ЦПК України стягувач наділений правом ініціювати питання про заміну сторони виконавчого провадження не звільняє державного виконавця від обов`язку зупинити виконавче провадження у разі смерті боржника фізичної особи виконавчого провадження у вказаному виконавчому провадженні, оскільки правовідносини в цій справі допускають правонаступництво.

Згідно з статтею 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржені рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржені рішення, дії чи бездіяльність прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Одержавши відомості про смерть боржника у виконавчому провадженні№34604604, державний виконавець не вчинив усіх необхідних дій, передбачених законом, тому скарга ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення скарги ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на дії/бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Щодо вимоги ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про стягнення з ВДВС у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2026 року в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на дії/бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Визнати незаконною та скасувати постанову від 31 березня 2020 року про закінчення виконавчого провадження №34604604, винесену головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ніколайчуком Тарасом Вячеславовичем при примусовому виконанні рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 травня 2012 року у справі № 2-7902/2011.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді