Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №760/8157/26
Суддя: Фіцай О. Л.
Справа №760/8157/26
2/760/14079/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Фіцай О.Л. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В С Т А Н О В И В :
У січні 2026 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 17250,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що Відповідач порушила умови кредитного договору №102167945 від 02.01.2024, не повернула суму кредиту та не сплатила нараховані відсотки і комісію за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим за нею рахується заборгованість у загальному розмірі 17250,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11400,00 грн. - заборгованість за відсотками; 850,00 грн. - заборгованість за комісією за видачу кредиту.
На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість у судовому порядку.
24.03.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.
15.04.2026 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.06.2026 року Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечила частково. Відповідач визнала факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, проте вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги про стягнення процентів та комісії за видачу кредиту. На обґрунтування зазначила, що нарахування процентів здійснене з порушенням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, тоді як за спірним договором денна процентна ставка становить 3,45 %, а тому відповідні умови договору є нікчемними. Щодо комісії за видачу кредиту Відповідач послалася на правові висновки Верховного Суду про те, що надання кредиту є обов`язком кредитодавця та не може обумовлюватися додатковою оплатою з боку позичальника. Крім того, Відповідач заявила клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 8000,00 грн. до 1000,00 грн. та про поновлення строку на подання відзиву.
23.06.2026 року представник Позивача надав відповідь на відзив в якому проти заявлених вимог у відзиві заперечив, та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши клопотання Відповідача про поновлення строку на подання відзиву, врахувавши обставини отримання нею копії позовної заяви з додатками 22.05.2026, а також дію в Україні воєнного стану, суд визнає причини пропуску строку поважними та вважає за можливе поновити Відповідачу строк на подання відзиву і прийняти його до розгляду.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив наступне.
02.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №102167945, за умовами якого Відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. на умовах платності та строковості.
Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом підписання Відповідачем індивідуальної частини договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.
На виконання умов кредитного договору Первісний кредитор перерахував грошові кошти на платіжну картку Відповідача, що підтверджується наявними у справі доказами.
26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №107-МЛ/Т.
Відповідно до умов вказаного договору відступлення прав вимоги та Витягу з реєстру боржників до нього, до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №102167945 від 02.01.2024.
Згідно з умовами кредитного договору Відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Всупереч умовам кредитного договору Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Порядок укладення електронних договорів регулюється Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом; заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, Відповідач, як позичальник, тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені. З матеріалів справи вбачається, що укладений з Відповідачем договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачеві надані.
Розмір заборгованості за тілом кредиту (5000,00 грн.) та за процентами за користування кредитом (11400,00 грн.) підтверджується наданими Позивачем розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунка. Доводи Відповідача про нікчемність умов договору щодо нарахування процентів у розмірі, що перевищує граничний, судом до уваги не приймаються, оскільки денна процентна ставка за договором обраховується виходячи із загальних витрат за споживчим кредитом та строку кредитування, а нарахування процентів здійснено кредитодавцем у межах строку кредитування відповідно до узгоджених сторонами умов договору та Додатку №1 до нього. Доказів погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами, а також доказів, які б спростовували її розмір, Відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн. та за процентами у розмірі 11400,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту суд зазначає таке.
В позовних вимогах Позивач просить стягнути з Відповідача комісію за видачу кредиту у розмірі 850,00 грн.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.
Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які встановлена комісія, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.
Матеріали справи не містять доказів наявності та переліку додаткових чи супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з видачею кредиту та за які договором встановлена комісія у розмірі 850,00 грн. Видача кредиту є обов`язком кредитодавця за кредитним договором та не є самостійною послугою, що підлягає окремій оплаті позичальником.
З огляду на наведене, враховуючи наведені правові висновки Верховного Суду та усталену судову практику з цього питання, суд дійшов висновку, що умови кредитного договору щодо сплати комісії за видачу кредиту є нікчемними, а тому позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача комісії за видачу кредиту у розмірі 850,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 16400,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 11400,00 грн. - заборгованість за процентами; у задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 850,00 грн. слід відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та заявлено позовні вимоги на загальну суму 17250,00 грн. Судом задоволено позовні вимоги на суму 16400,00 грн., що становить 95,07 % від ціни позову, отже з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2531,21 грн., що складає 95,07 % від 2662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке. На підтвердження понесених витрат Позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг №Д/17600 від 12.02.2026 та детальний опис наданих послуг до вказаного акта, згідно з якими вартість правничої допомоги адвоката у справі становить 8000,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: заявник має право на компенсацію судових витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наведенням відповідних обґрунтувань. Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не потребувала дослідження великого обсягу доказів, підготовки процесуальних документів значної складності чи участі адвоката в судових засіданнях. Позовна заява за своїм змістом є типовою для даної категорії справ про стягнення заборгованості за кредитним договором, а ціна позову є незначною (17250,00 грн.).
З огляду на наведене, зважаючи на складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, час, необхідний для їх виконання, а також на співмірність заявлених витрат із ціною позову та значенням справи, суд дійшов висновку, що заявлений Позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. не є співмірним, у зв`язку з чим на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розумному та співмірному розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 626, 628, 638, 1054 ЦК України, ст. 8, 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №102167945 від 02.01.2024 у розмірі 16400,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11400,00 грн. - заборгованість за процентами.
2. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією за видачу кредиту у розмірі 850,00 грн. - відмовити.
3. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2531,21 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Фіцай О.Л.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua