Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №759/17688/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/17688/26

пр. № 1-кп/759/1579/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105080000749 від 18.06.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Машуківка Мотигінського району Красноярського краю РФ, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, старшого солдата, який займає посаду старшогострільця-оператора 2 стрілецькоговідділення 2 стрілецького взводу 7 стрілецької роти, 3 батальйону територіальної оборони військовоїчастини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ;

ВСТАНОВИВ:

18.06.2026 близько 19 год. 10 хв. солдат ОСОБА_3 , перебуваючи у громадському місці за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Руденка, 17А, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, привів піротехнічну гранату «Піро-5М» у дію та застосував її в напрямку ОСОБА_6 , внаслідок чого відбувся вибух. Вказані дії ОСОБА_3 створили реальну загрозу для життя та здоров`я оточуючих, викликали паніку, порушили спокій громадян та нормальний порядок життєдіяльності.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що 18.06.2026 він побачив, як потерпілий ОСОБА_6 залишив автомобіль на тротуарі, після чого зробив йому зауваження, що викликало обурення у потерпілого. Вважаючи, що ОСОБА_6 безпідставно проігнорував зауваження, та реагуючи на його поведінку, ОСОБА_7 кинув в сторону від потерпілого піротехнічну гранату, яка вибухнула біля сміттєвих баків.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми діями, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 вчинив хуліганство, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України відноситься до тяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем, не має судимості, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 4 ст. 296 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та характер протиправних діянь, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, вік обвинуваченого та відсутність судимості, приймаючи до уваги відношення ОСОБА_3 до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку та позитивно характеризується по місцю несення військової служби, враховуючи думку потерпілого, який просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі статті 75 КК України звільняє його від покарання з випробуванням та покладає обов`язки, визначені у статті 76 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.

Суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого, який належним чином виконував свої процесуальні обов`язки в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строктривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 7701 (сім тисяч сімсот одна) гривня 76 копійок на залучення експерта (висновок експерта від 30.06.2026 № КСЕ-19/111-26/34787).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1