Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №756/12082/26 — Оболонський районний суд міста Києва

12.08.2026 Справа № 756/12082/26

№ 3/756/3443/26

№ 756/12082/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 699771, 22 червня 2026 року, о 12 год. 00 хв., в м. Києві по просп. Оболонський, 1, ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Skoda » моделі «Fabia» державний номерний знак (далі - н.з.) НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна бідність обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло Від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки, водій ОСОБА_1 , відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та зазначив, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся.

На підтвердження своєї позиції ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що під час спілкування з працівниками поліції висловлював бажання пройти відповідний медичний огляд, однак просив дочекатись свого командира. За його твердженням, працівники поліції розцінили такі дії як відмову від проходження огляду та склали відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КпАП України, одночасно роз`яснили, що він самостійно може звернутись до лікаря з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що він, у подальшому, і зробив.

Суд звертає увагу, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України у частині відмови від проходження факту огляду, передбачає встановлення факту свідомої та однозначної відмови водія від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Така відмова повинна бути належним чином зафіксована та підтверджуватись сукупністю належних і допустимих доказів.

Вивчивши та дослідивши долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудної камери працівників поліції, судом встановлено, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції повідомили останньому про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Разом із тим із відеозапису не вбачається чіткої та безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку.

Натомість із відеозапису вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено про можливість самостійно звернутись до медичного закладу для проходження відповідного огляду. При цьому працівниками поліції не було забезпечено доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З наданих ОСОБА_1 результатів лабораторних досліджень медичної лабораторії «Niko lab» вбачається, що 22 червня 2026 року о 13 год. 24 хв. ним було здано біологічний матеріал для дослідження на вміст наркотичних речовин за результатами біологічних досліджень в біологічних матеріалах ОСОБА_1 наркотичних речовин не виявлено.

Також, до матеріалів справи долучено висновок КНП «Київська міська лікарня № 10», відповідно яких ОСОБА_1 22 червня 2026 року о 14 год. 40 хв., звертався для проходження відповідного медичного огляду. За результатами проведених досліджень ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

У справі зазначені медичні документи суд оцінює у сукупності з відеозаписом та іншими матеріалами справи, оскільки вони узгоджуються з позицією ОСОБА_1 про відсутність у нього наміру ухиляться від проходження огляду.

Окремо суд зауважив, що працівники поліції діяли в супереч чинному законодавству. Зокрема, всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015, за № 1452/735 не забезпечили доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, натомість роз`яснили йому, що він має право пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння шляхом самозвернення.

Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об`єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.

Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що протокол про адміністративне порушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 складено безпідставно та необґрунтовано, оскільки матеріали справи не містять беззаперечного підтвердження, що ОСОБА_1 умисно порушив п. 2.5 ПДР України, а отже, приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.

З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 130, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Дев`ятко