Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №753/19568/26 — Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/19568/26

провадження № 3/753/5469/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працючого в Державній прикордонній службі України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстравного за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч.1 ст.130 КпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

02.08. 2026 року о 11 год. 22 хв. 52 с. ОСОБА_1 , у м.Києві, шосе Бориспільке КП 503, був зупинений за порушення ПДР на блок посту КП 503, та керував автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідність обличчя, виражене тремтіння пальців, тіла, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, що склалася, занадто активний, від проходження огляду у встановленому законом порядку в лікаря нарколога категорично відмовився, що зафіксовано відео-доказом - нагрудною відео-камерою працівників поліції БК 473508, долученим до протоколу.

Своїми діями порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справм за адресою, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення - рекондованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової вдади (суду), смс - повідомленнями, які доставлено завчасно до судового засідання, з`явився, вину не визнав вцілому.

На спростування вини ОСОБА_1 вказав на те, що за посадою, як працівник Державної прикордонної служби України, не міг перебувати у стані наркотичного сп`яніння, а полейський при зупиненні не вірно розцінив його стан, а саме втоми та розратування від зупинення, він повертався з роботи після добових, був стомлений, їхав на вокзал зустрічати дружину з дитиною, й оскільки поспішав, його зупинення поліцейським роздратувало, саме тому його поведінка невірно розтлумачена, оскільки він нерував. Вважає, що працівник поліції поводив себе некоректно, вживав висловлювання, які його ображали, а саме те, що він, ніби-то, вживав наркотичні засоби, перебуває під їх дією.

ОСОБА_1 просив закрити провадження по справі за наслідком відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, у його діях, скільки він пройшов за самозверенням у лікаря-нарколога огляд на стан сп`яніння, яким надано висновки про те, що він 02.08.2026 року станом на 14.25 год. 01.08.2026 року не перебував у алкогольному, наркотичному сп`янінні, зокрема Висновок № 167 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений лікарем КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування від 21.08.2026 року № 167, Висновок експертного дослідження № 151 про те, що при дослідженні крові ОСОБА_1 метиловий, етиловий спирти, а також пропілів, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери не виявлені (дата та час забору крові 14.20 02.08.2026), й Результати лабораторного дослідження № 1644 з метою дослідження визначення наркотичного засобу в сечі, не виявлено, дата проведення дослідження 03.08.2026 року.

Вказав, що не погодився відразу на пропозицію поліцейського проїхати для проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря - нарколога, оскільки його образили й він чекав на свого керівника по роботі, вважав робити так, як скаже керівник, оскільки вважає виконувати розпорядження керівника як працівник прикордонної служби.

Представник правопорушника адвокат Дорожкін В.К., діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 02.09.2026 року, будучи присутнім при розгляді матеріалу, вину правопорушника вважав недоведеною, провадження по справі просив закрити. Вважаючи, що уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, огляд на встановлення ознак сп`яніння (алкогольного, наркотичного) у порядку самозверення ОСОБА_1 проведено лікарем КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, й відповідно до висновків яких ОСОБА_1 не перебував станом на 14.20 02.08.2026 року у наркотичному, алкогольному сп`янінні, чи під дією лікарськх засобів.

Суд відхиляє доводи та критично оцінює надані на їх підтвердження докази простування вини ОСОБА_1 висновки, які вважються недійсними, проведені лікарями КНП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" від 21.08.2026 року за самозверенням ОСОБА_1 , а саме про те, що ОСОБА_1 станом на 14.25 год. 02.08.2026 року не перебував у стані сп`яніння, у нього не виявлено ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння, результати лабораторних досліджень № 1644 від 03.08.2026, як такі, що не відповіють процедурі та правилам дослідження, визнеченими Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1103 від 17.12.2008 року, й Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме проведення яких здійснено шляхом самозвернення ОСОБА_1 й понад дві години (14.25 гол. 02.08.2026, 03.08.2026) з часу вияволення ознак (11.22.52 год. 02.08.2026), за відсутності працівників поліції, їх супроводу, й не у медичні установі, яка визначеня для таких досліджень, а за власним вибором, адже Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій, й проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника міліції. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Надавши правову оцінку даним поясненням, враховуючи матеріали справи про адміністравне правопорушення, зібраним правоохоронцями доказам, також оглянувши відозапис, зафіксований правоохоронцями нагрудною боді-камерарою БК 473508 при зупиненні ОСОБА_1 , його поведінки, виявлених працівниками поліції зовнішніх ознак, які вказували на перебування ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідність обличчя, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, що склалась, заповільнена реакція, виражене тремтіння тіла, палців рук, який від огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, суд встановив в його діях порушення п.2.5 ПДР України та склад правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України, й розцінює такі пояснення представника правопорушника, як підставу уникнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Доводи адвокат Дорожкіна В.К. про те, що ОСОБА_1 не було відстороненню від керування транспортним засобом, не простовують вину правопорушника.

Правових підстав для закриття провадження по справі за клопотанням правопорушника, його представника, суд не вбачає, й у такому клопотанні відмовлено.

У протоколі про вчинення адміністративного правопорушення зазначені ознаки наркотичного сп`яніння і дії водія щодо ухилення/відмови від огляду.

Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1103 від 17.12.2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, п.п.6, 7 "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 р. за N 1452/735, п.п.4, 6 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 р. (зі змінами), огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, або лікарем закладу охорони здоров`я.

У відповідності з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження такого огляду має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника міліції. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

А відповідно до положень ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Суд, надавши правову оцінку змісту обґрунтування складу адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі про адміністративне правопорушення, з урахуванням вимог ст.256 КпАП України вважає, що посадовою особою зазначений склад правопорушення - суть адміністративного правопорушення - які саме дії ОСОБА_1 призвели до порушенняп.2.5 Правил дорожнього руху.

Встановлено, що 02.08. 2026 року о 11.22.52 год. ОСОБА_1 , у м.Києві, шосе Бориспільке КП 503 був зупинений за порушення ПДР на блок посту КП 503 та керував автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідність обличчя, виражене тремтіння пальців, тіла, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, що склалася, занадто активний, від проходження огляду у встановленому законом порядку в лікаря нарколога категорично відмовився.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 7655183 від 02.08.2026, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, встанволено, що ОСОБА_1 11.22.52 год. 02.08.2026 у м.Києві, шосе Бориспільке КП 503, керував автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, категорично відмовився пред"явити документ, особу встановлено по базі з фотокарткою, поліцейським УПП у м.Києві притягнуто ОСОБА_1 ч.5 ст.121 КпАП України до штрафу у розмірі 510 грн.

Своїми діями порушив пункт 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.

Так, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КпАП України.

Суть адміністративного правопорушення - є основною складовою правопорушення.

Особа, щодо якої складений протокол/постанова про адміністративне правопорушення, має знати в чому вона звинувачується.

Суддя, враховуючи матеріали справи про адміністравне правопорушення, зібрані правоохоронцями докази й, у тому числі, відеодоказ зафіксований нагрудними відео-камерами працівників поліції, із якого вбачається, що ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, встановив вину даного правопорушника за ч.1 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України ", ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства » від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Докази, які б спростовували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст.130 КпАП України, суддею не встановлені.

Так, докази про вчинення ОСОБА_1 правопорушення є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і у своїй сукупності, взаємозв`язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в них такої особи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, наслідки вчиненого правопорушення, сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак, за якими можна констатувати винуватість правопорушника доведеною, та суддя вважає за необхідне застосувати до такого правопорушника адміністративне стягнення, як це передбачено диспозицією та санкцією ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.130 КпАП України).

Суддя визначає правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КпАП України, та про необхідність накладення на особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, як це передбачено ч.1 ст.130 КпАП України

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ч.1 ст.8 КпАП України).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст. 9 КпАП України).

Відповідно до ст.401 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного п.2.5 ПДР України, та, керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 283-285 КпАП України, Закону України "Про судовий збір", суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 (нуль) коп., на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Копію постанови невідкладно направити для відома правопорушнику, та для виконання - до Управління патрульної поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві за територіальністю.

Строк звернення до виконання - три місяці.

СУДДЯ: