Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №910/13005/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. Справа№ 910/13005/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаратова Ю.А.

суддів: Скрипки І.М.

Бестаченко О.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд" про ухвалення додаткового рішення (вх. № 09.1-11/2292/26)

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 (повний текст складено 02.02.2026)

у справі № 910/13005/25 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овід Вінд"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 52 939 046,74 грн

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 ухваленим у справі № 910/13005/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» основний борг - 32 454 390,24 грн, 3 % річних - 4 135 726,04 грн, інфляційні втрати - 16 340 383,55 грн, судовий збір - 793 957,60 грн.

В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Ухвалено органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 910/13005/25 здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 32 454 390,24 грн, яка підлягає стягненню з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд», з 16.10.2025 до моменту виконання вказаного рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 910/13005/25 - залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 910/13005/25 - залишено без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.

Справу повернуто до суду першої інстанції.

24.06.2026 до апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від 23.06.2026 (вх. № 09.1-11/2292/26) в якій товариство просило суд:

- ухвалити додаткове рішення у справі № 910/13005/25, яким стягнути з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Овід Вінд» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 275 361,80 грн.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 24.06.2026 заяву передано колегії у складі: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Бестаченко О.Л., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» про ухвалення додаткового рішення від 23.06.2026 (вх. № 09.1-11/2292/26 від 24.06.2026).

Постановлено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» про ухвалення додаткового рішення від 23.06.2026 (вх. № 09.1-11/2292/26 від 24.06.2026) здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Запропоновано відповідачу надати свої заперечення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» про ухвалення додаткового рішення від 23.06.2026 (вх. № 09.1-11/2292/26 від 24.06.2026).

25.06.2026 в системі "Електронний суд" представником відповідача подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 09.1-13/15593/26), в яких зазначено, що з огляду на очевидно надмірний розмір витрат на професійну правничу допомогу, неспіврозмірність розміру вартості послуг критеріям реальності і розумності таких витрат, відповідач просив суд відмовити в задоволенні заяви позивача в повному обсязі. В разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для покладання на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, просив суд обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Гарантованого покупця до 1 000,00 грн.

Відповідач зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, визначеним у статтях 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви та/або зменшення розміру цих витрат.

АТ «Гарантований покупець» зазначає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, включення витрат, які не пов`язані з розглядом справи № 910/13005/25.

Відповідач зазначає, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не співмірний зі складністю справи № 910/13005/25.

Джерела права. Позиція суду апеляційної інстанції.

У відповідності до статті 129 Конституції України та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи заяви, пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що планує понести витрати на правову допомогу в сумі 300 000,00 грн.

Заявник зазначає, що представництво ТОВ «Овід Вінд» у даній справі здійснювалось адвокатами Адвокатського Об`єднання «Боно Лігал» на підставі Договору про надання правової допомоги та юридичних послуг № NBLA-0006-25 від 28 квітня 2025 року («Договір») (Додаток № 2), а також Спеціальних умов № 2 до Договору від 1 жовтня 2025 року (Додаток № 3) («Спеціальні умови»).

Відповідно до пункту 4 Спеціальних умов АО «Боно Лігал» надасть правову допомогу та юридичні послуги, а також представлятиме Овід Вінд в судових провадженнях у справі № 910/13005/25 за позовом ТОВ «Овід Вінд» до Гарантованого покупця.

Згідно із пунктом 4.2 Спеціальних умов Етап 2 передбачає підготовку та подання у Північний апеляційний господарський суд усіх необхідних процесуальних документів, а також ведення листування із процесуальних питань, представництво інтересів клієнта у суді та моніторинг перебігу справи.

Пунктами 6, 6.1 Спеціальних умов встановлено, що гонорар за правову допомогу розраховується як витрачений фірмою час на ведення проєкту за погодинними ставки. Такі ставки складають: 400 євро-партнер, 300-350 євро - радник, 240-290 євро - старший юрист та 110-230 євро юрист.

Позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. № 09.1-11/2292/26 від 24.06.2026) додано:

- рахунок-фактуру від 31.03.2026 № 0625-53 разом із описом робіт на суму 109 479,56 грн;

- Акт прийому передачі наданих послуг від 31.03.2026 № 11-06/25 за Договором про правову допомогу та юридичні послуги від 28.04.2025 № NBLA-0006-25 на суму 133 428,22 грн;

- платіжну інструкцію від 28.04.2026 № 255 на суму 109 479,56 грн;

- рахунок-фактуру від 30.04.2026 № 0625-57 разом із описом робіт на суму 165 882,24 грн;

- Акт прийому-передачі наданих послуг від 30.04.2026 № 12-06/25 за Договором про правову допомогу та юридичні послуги від 28.04.2025 № NBLA-0006-25 на суму 165 882,24 грн;

- платіжну інструкцію від 27.05.2026 № 317 на суму 165 882,24 грн.

З огляду на викладене, витрати ТОВ «Овід Вінд» на професійну правничу допомогу за супровід справи № 910/13005/25 у суді апеляційної інстанції становлять 275 361,80 грн.

Вважає, що відповідні витрати повинні бути стягнуті з Відповідача.

Заявник вказує, що адвокат Адвокатського об`єднання «Боно Лігал» надала ТОВ «Овід Вінд» професійну правничу допомогу при супроводі судової справи № 910/13005/25, що разом складає близько 25 годин роботи адвоката.

Зокрема, адвокат здійснила:

- 12.03.2026 перегляд статусу справи, процесуальних документів; електронний лист до клієнта 0,30 год на 3 018,74 грн;

- 13.03.2026 юридичний аналіз, вивчення апеляційної скарги Гарантованого покупця, нарада, електронне листування стосовно справи 1,20 год на 16 904,93 грн;

- 17.03.2026 юридичний аналіз апеляційної скарги Гарантованого покупця; підготовка відзиву Овід Вінд на апеляційну скаргу 4,20 год на 42 262,33 грн;

- 18.03.2026 юридичний аналіз судової практики стосовно розрахунку компенсаторних нарахувань; підготовка відзиву Овід Вінд на апеляційну скаргу Гарантованого покупця 4,40 год на 44 274,82 грн;

- 25.03.2026 перегляд статусу справи та ухвал ПАГС у справі; електронний лист до клієнта 0,30 год на 3 018,74 грн;

- 10.04.2026 юридичний аналіз процесуальних документів у справі та статусу справи; електронний лист до клієнта 0,30 год на 3 094,82 грн;

- 17.04.2026 юридичний аналіз апеляційної скарги Гарантованого покупця, поточної судової практики; підготовка проєкту відзиву Овід Вінд на апеляційну скаргу 3,90 год на 40 232,63 грн;

- 17.04.2026 юридичний аналіз апеляційної скарги Гарантованого покупця; підготовка проєкту відзиву Овід Вінд на апеляційну скаргу 1,40 год на 20 219,47 грн;

- 20.04.2026 юридичний аналіз апеляційної скарги Гарантованого покупця; написання відзиву Овід Вінд на апеляційну скаргу; перегляд статусу справи 2,70 год на 27 853,36 грн;

- 22.04.2026 юридичний аналіз апеляційної скарги Гарантованого покупця; внесення змін до проєкту відзиву 1,80 год на 25 996,46 грн;

- 23.04.2026 фіналізація відзиву ТОВ «Овід Вінд»; подання відзиву через систему електронний суд 1,70 год на 17 537,30 грн;

- 24.04.2026 електронний лист до клієнта стосовно справи 0,20 год на 2 063,21 грн;

- 30.04.2026 підготовка до судового засідання у справі, призначеного на 30.04.2026; візит у ПАГС, участь у судовому засіданні; електронне листування із клієнтом 2,80 год на 28 884,97 грн.

В запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідач з огляду на очевидно надмірний розмір витрат на правничу допомогу, що заявляються позивачем до стягнення, неспіврозмірність розміру таких вимог категорії справи, очевидне завищення наведеної Позивачем в заяві кількості часу витраченого адвокатом на правничу допомогу, складання документів, що не були необхідними для розгляду даної справи, та як наслідок необґрунтованість їх вартості, просив відмовити в покладенні витрат на правничу допомогу, заявлених в клопотанні позивача в повному обсязі. В разі ж, якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення клопотання позивача, просив обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.

Отже позивачем, фактично заявлено витрати за підготовку одного документа - відзиву на апеляційну скаргу в розмірі 218 376,37 грн (20,10 год), що не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Суд враховує, що правова позиція позивача була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося. А судова практика з розгляду цієї категорії спорів є сформованою та сталою.

Враховуючи викладені обставини, керуючись частиною п`ятою ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 275 361,80 грн, стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є не співмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги заперечення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/13005/25 у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/13005/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» (вул. Дальницька, буд. 1, смт. Овідіополь, Одеська обл, 67801; ідентифікаційний код 36851672) 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.А. Шаратов

Судді І.М. Скрипка

О.Л. Бестаченко