Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №925/1446/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. Справа№ 925/1446/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Скрипки І.М.

Сковородіної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження, без виклику сторін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 09.04.2026 (повний текст складено та підписано 28.05.2026)

у справі № 925/1446/25 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Департаменту патрульної поліції

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 66 709 грн 90 коп. страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Департамент патрульної поліції звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 66 709 грн 90 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків (шкоди) завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі забезпеченого транспортного засобу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 позов задоволено повністю.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" на користь Департаменту патрульної поліції 66 709 грн 90 коп. страхового відшкодування та 3 028 грн 00 коп. судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Суд встановив, що згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/124-24/14770-АВ від 30 жовтня 2025 року, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Skoda Rapid реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 станом на 22 лютого 2025 року складає: 66 709 грн 90 коп, у зв`язку з чим, з відповідача підлягає стягненню 66 709 грн 90 коп. страхового відшкодування в рахунок відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 09.04.2026 у справі №925/1446/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким визначити розмір страхового відшкодування, що підлгяєадо стягнення з ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в розмірі 33 354,95 грн, в решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що вина водія автомобіля Volkswagen Polo, р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 є не 100%, а водій оперативного транспортного засобу Skoda Rapid р.н.з. НОМЕР_1 також є порушником правил дорожнього руху. Таким чином, апелянт наголошує, що в дорожньо-транспортній пригоді, яка трапилася 22 лютого 2025 року за участю забезпеченого транспортного засобу Volkswagen Polo, р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та Skoda Rapid р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , є обопільна вина.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

29.06.2026 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Позивач наголошує на тому, що наведені апелянтом доводи не є належним обгрунтуванням апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанцї норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права, а також неповного з`ясування всіх обставин справи і не спростовують наявності в діях апелянта відповідальності щодо виплати страхового відкшодування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 апеляційну скаргу у справі №925/1446/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Скрипка І.М., Сковородіна О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.04.2026 у справі №925/1446/25. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №910/1446/25.

09.07.2026 матеріали справи №925/1446/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

22 лютого 2025 року о 15 год. 02 хв. в місті Черкаси на перехресті бульвару Шевченка та вулиці Кобзарської сталася дорожньо-транспортна пригода за участі службового транспортного засобу Департаменту патрульної поліції Skoda Rapid, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням поліцейського ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі договору страхування, укладеного між власником автомобіля ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" у формі видачі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №223517117 від 17 вересня 2024 року.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №223517117 від 17 вересня 2024 року, страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Сума страхового відшкодування на одного потерпілого:

- за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 320 000 грн. 00 коп.;

- за шкоду, заподіяну майну - 160 000 грн. 00 коп.;

- франшиза - 0 грн.

Позивач стверджує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди також була застрахована на підставі договору страхування, укладеного між Департаментом патрульної поліції та AT СК "КРАЇНА" у формі видачі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №224281432 від 24 жовтня 2024 року.

У зв`язку з визнанням своєї вини водієм ОСОБА_1 , за взаємною згодою водіїв на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди було заповнено письмовий бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, у відповідності до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В даному повідомлені зазначено, що водій автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 свою вину визнає.

Також, 22 лютого 2025 року водій автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких вказала, що 22 лютого 2025 року, приблизно о 15 год. 02 хв., вона рухалася на автомобілі Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , по бульвару Шевченка в напрямку площі 700 річчя в м. Черкаси. В цей момент патрульний автомобіль рухався по вул. Кобзарській в напрямку бульвару Шевченка в м. Черкаси, з увімкнутими проблисковими маячками синього та червоного кольору. Автомобіль патрульної поліції також подавав звукові сигнали. Водій автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 розпочала рух на зелений сигнал світлофору та не встигла зреагувати на зміну дорожньої обстановки та загальмувати, чим скоїла зіткнення з транспортним засобом Skoda Rapid. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Водночас, 22 лютого 2025 року ОСОБА_2 (водій автомобіля Skoda Rapid) надав свої письмові пояснення.

В даних поясненнях ОСОБА_2 повідомив, що 22 лютого 2025 року, приблизно о 15 год. 00 хв., він керував службовим транспортним засобом Департаменту патрульної поліції Skoda Rapid, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .

В цей час, він почув по рації, яка знаходилася в автомобілі, прохання про допомогу від екіпажу "Агат-105".

В результаті чого він увімкнув на транспортному засобі синій та червоний проблискові маячки та додатково попереджуючи інші авто про їхнє приближення подавав звукові сигнали сиреною.

Даний автомобіль рухався по вул. Кобзарській в напрямку бульвару Шевченка в м. Черкаси.

Під час наближення до вищезазначеного перехрестя, автомобіль рухався на червоний сигнал світлофора, пригальмовуючи авто, впевнився в безпечності руху та продовжив його, продовжуючи подавати попереджуючі сигнали.

В цей момент, з правої сторони, по бульвару Шевченка в напрямку площі 700 річчя в м. Черкаси розпочав рух автомобіль Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , не надаючи перевагу в русі службовому автомобілю.

Побачивши це, ОСОБА_2 намагаючись уникнути зіткнення одразу почав гальмування автомобілем та застосував маневр повороту ліворуч, для уникнення зіткнення, однак автомобіль під керуванням ОСОБА_1 продовжив рух не намагаючись уникнення зіткнення.

В результаті чого відбулося зіткнення автомобілів Skoda Rapid, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . Данні автомобілі отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки.

Також, 17 березня 2025 року до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від Департаменту патрульної поліції разом із оригіналом повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом).

27 березня 2025 року публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" було отримано пояснення від водія Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

В своєму поясненні від 27 березня 2025 року ОСОБА_1 , зокрема, вказала, що розпочавши рух на зелене світло світлофора, не побачила поліцейський автомобіль, який рухався по вул. Кобзарській на червоне світло світлофора. Зіткнення трапилося її автомобіля з лівого боку, поліцейського з правого боку. Звуків сирени і проблискових маячків вона не чула та не бачила.

Відповідач стверджує, що враховуючи отримані пояснення від ОСОБА_1 та на підставі інформації, що була зазначена в Європротоколі, повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 березня 2025 року, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулося за консультацією до судового експерта ОСОБА_4 із запитом від 28 березня 2025 року.

В матеріалах справи знаходиться відповідь судового експерта ОСОБА_4 від 31 березня 2025 року на запит відповідача, в якій зазначено, що згідно пояснень, наданих водіями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , автомобіль Skoda Rapid, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив виїзд на перехрестя на червоний сигнал світлофора, а автомобіль автомобілів Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , розпочав рух і здійснив виїзд на перехрестя на зелений сигнал світлофора. Зіткнення транспортних засобів відбулось передніми частинами на перехресті.

За висновком суду першої інстанції, вказана відповідь експерта не є висновком експерта в розумінні ст. 98 ГПК України, а також не є заявою свідка в розумінні ст.88 ГПК України, у зв`язку з чим судом відхилена.

24 квітня 2025 року до відповідача надійшла заява позивача про страхове відшкодування.

Листом від 29 квітня 2025 року за вих. №09-02-20 5202 відповідач повідомив Департамент патрульної поліції, що в діях водія транспортного засобу Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , порушення правил дорожньою руху не вбачається, а дії водія транспортного засобу Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 не відповідають вимогам п.3.1 та 8.10 Правил дорожнього руху.

З посиланням на п. 2.1 ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон 3720-ІХ), яким передбачено, що страхова (регламентна) виплата не здійснюється у разі настання під час використання транспортного засобу дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої в особи, яка використовувала транспортний засіб, не виникла цивільно-правова відповідальність, відповідач вказав, що публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за заявленою подією по справі №225-23-4909.

26 травня 2025 року за вих. №4277/41/24/01-2025 Департаментом патрульної поліції Управлінням патрульної поліції Черкаської області на адресу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" було направлено лист.

В даному листі, позивач просив відповідача, для проведення детальної перевірки та прийняття відповідного рішення щодо відшкодування завданої шкоди в найкоротший строк надіслати на адресу позивача належним чином завірені копії всіх матеріалів справи, які зазначені в листі №09-02-20 5202 від 29 квітня 2025 року, а саме: відео та фотографії заявлених пошкоджень транспортних засобів, пояснення водіїв щодо обставин випадку, а також висновок експерта щодо невідповідності дій водія транспортного засобу Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 вимогам ПДР, на підставі яких було прийняте рішення про відмову у здійсненні відшкодування страхового випадку.

Також, позивач просив повернути оригінал заповненого бланку повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 22 лютого 2025 року та надати копію висновку/рішення експерта про оцінку вартості завданого матеріального збитку позивачу в наслідок даної дорожньо-транспортної пригоди.

У листі-відповіді від 19 червня 2025 року за №09-02-17/7391 публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" зазначило, що листом №09-02-20/5202 від 29 квітня 2025 року позивачу було повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Розрахунок вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідачем не проводився.

16 липня 2025 року Департаментом патрульної поліції на адресу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" було направлено претензію щодо виплати страхового відшкодування.

Претензію відповідач не задовольнив, суму страхового відшкодування не виплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення 66 709 грн 90 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків (шкоди) завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі забезпеченого транспортного засобу.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень ст. 981 ЦК України та ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про страхування" предметом договору страхування, зокрема можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом п. 3 ч. 1 статті 20 Закону України "Про страхування" до обов`язків страховика, зокрема, належить виплата страхового відшкодування при настанні страхового випадку у передбачений договором строк.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди врегульовано ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення;

4) якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП була застрахована у ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно полісу №223517117.

Доказів протилежного суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Судом враховано, що водій автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 свою вину визнала на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується заповненим письмовим бланком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

В свою чергу водій транспортного засобу Skoda Rapid визнав вину водія автомобіля Volkswagen Polo.

Інші докази, що знаходяться в матеріалах справи вищенаведеного не спростовують.

Крім того, суд першої інстанції вірно врахував, що з наданих суду на дослідження в судовому засіданні відеоматеріалів вбачається, що під час руху і до моменту ДТП, на поліцейському автомобілі Skoda Rapid були увімкнені проблискові маячки (спецсигнали).

У зв`язку з наведеним, суд першої інстанці обгрунтовано виснував, що водій автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5 , мала діяти відповідно до вимог п.3.2 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).

Водночас, згідно п.3.1 Правил водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено протиправну поведінку особи, що заподіяла шкоду (водія автомобіля Volkswagen Polo), шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди (пошкодження транспортного засобу), причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вину особи у заподіянні шкоди.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції Закону чинного на момент укладання договору страхування, надалі - Закон), страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення Суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

При цьому, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону, протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Судом встановлено, що вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування відповідачем прийнято не було. Доказів протилежного суду не надано.

Судом више встановлено, що 29 квітня 2025 року за вих. №09-02-20 5202 відповідач відмовив у здійсненні страхового відшкодування з посиланням на п. 2.1 ст. 30 Закону Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон 3720-ІХ), який не регулює спірні правовідносини.

Натомість, суд першої інстанції доцільно наголосив, що оскільки договір страхування було укладено 17 вересня 2024 року, відповідачу при ухваленні рішення слід було керуватися Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції Закону 1961-ІV.

Згідно п. 22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Разом з цим, спеціальні норми Закону встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону): розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).

Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, суд визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Якщо відновлювальний ремонт транспортного засобу не проводився, то розмір шкоди визначається виходячи з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи.

Згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/124-24/14770-АВ від 30 жовтня 2025 року, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Skoda Rapid реєстраційний номерний знак 11 4989 станом на 22 лютого 2025 року складає: 66 709 грн 90 коп.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в рахунок відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 66 709,90 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Стосовно тверджень апелянта про обопільну вину обох учасників ДТП, у зв`язку з чим, посилаючись на норми п. 36.3 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції Закону 1961-ІV, скаржник стверджує про наявність підстав для стягнення з нього лише 50% суми страхового відшкодування, колегія суддів зазначає таке.

В абз. 1 п. 36.3 згаданого закону зазначено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Тобто, вказаний абзац визначає порядок страхового відшкодування у разі заподіяння неподільної шкоди декількома особами іншій особі, а не у випадку заподіяння обопільної шкоди один одному, на чому наголошує скаржник.

Так, за умови завдання шкоди третій особі частки відповідальних страховиків є автоматично рівними (діляться на кількість винуватців) і ступінь вини кожного з них у завданні шкоди значення не має (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №477/874/19).

В абз. 2 п. 36.3 згаданого закону зазначено, що якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з`єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

З наведеного слідує, що вказаний абзац стосується ДТП між транспортними засобами, які перебували у з`єднанні між собою, а не ДТП між автомобілями, які перебували в русі окремо один від одного, що мало місце у спірному випадку.

В абз. 3 п. 36.3 згаданого закону зазначено, що якщо водії транспортних засобів скористалися правом, передбаченим пунктом 33.2 статті 33 цього Закону, страховик відшкодовує виключно шкоду, визначену статтями 29 та 30 цього Закону.

В даному випадку обидва учасники ДТП за обопільної згоди склали Європротокол на місці вчинення ДТП, згідно якого водій автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 свою вину визнала, відповідно відповідач має невиконаний обов`язок щодо виплати страхового відшкодування, у відповідності до ст. 29 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Інші доводи, на які посилається скаржник під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову та є лише власним тлумаченням скаржником норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 09.04.2026 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкської області від 09.04.2026 у справі №925/1446/25 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта.

Матеріали справи №925/1446/25 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді І.М. Скрипка

О.М. Сковородіна