Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №909/240/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/240/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Шаповала Д.В. – головуючий, Зварич О.В., Панової І.Ю.

секретар судового засідання Томашівська Соломія

за участю представників:

від Позивача – Смиковський Є.А.

від Відповідача – Дяковський О.С.

переглянувши справу № 909/240/26

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВА-АРТ»

про: стягнення штрафу у розмірі 1 435 920,00 гривень за поставку неякісного товару

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВА-АРТ» (вх. №01-05/2018/26 від 23.06.2026)

на Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2026 (повний текст рішення складено 05.06.2026, суддя Михайлишин В.В.)

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( далі – Позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ «ІВА-АРТ» ( далі – Відповідач) про стягнення 1 435 920,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором №572/ВОЗ-2025 від 25.04.2025 щодо поставки товару (вершкового масла) належної якості.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2026 позов задоволено: стягнуто з ТОВ «ІВА-АРТ» на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 1 435 920,00 грн штрафу та 17 231,04 грн судового збору.

Рішення суду обґрунтоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт поставки Відповідачем товару неналежної якості, що за умовами п.8.4. Договору є підставою для нарахування Позивачем штрафу у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

При цьому суд виснував про відсутність підстав для задоволення клопотання Відповідача про зменшення штрафу, зазначивши, що господарська діяльність здійснюється на принципах комерційного розрахунку та ризику, Відповідачем не доведено наявності об`єктивних та виняткових обставин, що унеможливили належне виконання ним своїх договірних зобов`язань, а розмір штрафу у цій справі не є надмірно високим та має компенсаторний характер. Також судом враховано, що поставлений Відповідачем неякісний товар призначався для забезпечення особового складу Позивача, що особливо неприпустимо під час дії режиму воєнного стану.

1.2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ТОВ «ІВА-АРТ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти з урахуванням клопотання про зменшення неустойки на 70 %.

1.3. Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань

Ухвалою від 29.06.2026 Суд залишив без руху апеляційну скаргу ТОВ «ІВА-АРТ» з підстав неподання апелянтом доказів сплати судового збору.

Оскільки скаржник усунув недоліки скарги у встановлений Судом строк, ухвалою від 07.07.2026 Суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ІВА-АРТ» та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 03.09.2026.

Ухвалою від 01.09.2026 Суд задоволив заяви представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02.09.2026 від ТОВ «ІВА-АРТ» надійшли письмові пояснення, котрі Суд залишає без розгляду, оскільки в апеляційному провадженні заявами по суті справи є апеляційна скарга та відзив на неї і саме в них сторони викладають свої вимоги, заперечення й аргументи. Подання додаткових пояснень поза межами цих двох заяв можливе лише з дозволу суду: за ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати такі пояснення щодо окремого питання, якщо визнає це за потрібне. ТОВ «ІВА-АРТ» щодо надання такого дозволу не зверталося, і Суд, відповідно, його не надавав. Тому подані 02.09.2026 пояснення виходять за межі заяв по суті справи і залишаються без розгляду.

У судовому засіданні 03.09.2026 заслухано пояснення представників сторін та проголошено скорочену постанову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Узагальнені доводи скаржника

ТОВ «ІВА-АРТ» вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не врахував численних постанов Верховного Суду та необґрунтовано відхилив клопотання про зменшення неустойки.

Зокрема, скаржник зазначає, що: ТОВ «ІВА-АРТ» добросовісно виконувало свої зобов`язання за Договором та в найкоротші строки замінило товар неналежної якості, який у подальшому був спожитий Позивачем без жодних претензій; поставка товару за Договором виконана Відповідачем у повному обсязі, а Позивач не зазнав збитків чи інших негативних наслідків через прострочення поставки; Відповідач порушив договірні зобов`язання не зі своєї вини, а через наявність перешкод для здійснення виробничого процесу під час оголошення повітряних тривог у зв`язку з небезпекою ракетних обстрілів; Відповідач здійснює виробництво молочних продуктів, якими забезпечує також Збройні Сили України, Національну гвардію України та інші військові формування; Відповідач мав на меті добровільно сплатити штраф із розстроченням платежів, однак скрутне матеріальне становище завадило цьому; Відповідачем сплачено пеню за прострочення поставки товару та забезпечення виконання Договору у розмірі 897 450 грн; стягнення повного розміру штрафу є надмірним фінансовим тягарем для Відповідача та може призвести до його банкрутства.

2.2. Позиція Позивача

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України у відзиві на апеляційну скаргу просить оскаржене рішення залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості, а апеляційну скаргу лишити без задоволення.

Позивач зазначає, що підстави для зменшення судом штрафу у цій справі відсутні, оскільки: право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків; неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договором призвело до суттєвих ускладнень в забезпеченні продовольчими товарами військовослужбовців, задіяних у виконанні завдань з оборони України; Відповідачем не подано суду жодних доказів на підтвердження його збитковості чи наявності виняткових підстав для зменшення неустойки; Договір укладено сторонами після введення воєнного стану, а тому Відповідач міг передбачити усі ризики, про які зазначає; задоволення клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу фактично призведе до звільнення від його сплати, що порушить баланс інтересів сторін, не відповідатиме правовим нормам та судовій практиці; виконання Позивачем зобов`язань за Договором фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому стягнення штрафу не призведе до збагачення Позивача як учасника господарських відносин.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10.09.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України як Замовником та ТОВ «ІВА-АРТ» як Постачальником було укладено Договір № 572/ВОЗ-2025, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язався поставити Замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015:15530000-2 Вершкове масло (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що якість товару, що поставляється Постачальником, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 4399:2005 та Технічному опису (Додаток № 2 до Договору). Товар, який Постачальник зобов`язується передати Замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі Замовнику, а також протягом строку його придатності.

Відповідно до п. 3.2, 3.3 Договору під час поставки кожної партії товару Замовник протягом 2 робочих днів проводить обов`язкову перевірку окремих показників якості та безпечності Товару, що постачається Постачальником (далі - контрольні заходи). Контрольні заходи, включають в себе перевірку безпечності, а саме радіологічними показниками та окремих показників якості - органолептичними та окремими фізико-хімічними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачаються відповідно до умов цього Договору, відповідність транспортних засобів, що використовуються для транспортування Товару за цим Договором, вимогам статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Згідно з п.п. 3.3.2. Договору, якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою Замовника (товароодержувача) існує обґрунтована підозра (тобто існують факти або інформація, які можуть переконати Замовника (товароодержувача), що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, іншими органолептичними показниками, невідповідністю маркування або пакування) або встановлено факт, що Товар є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого товару шляхом комісійного відбору зразків (проб), відбирається у відповідності до умов цього Договору (п.п. 3.9 - 3.14), та направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробовування) для цілей державного контролю (далі - уповноважена лабораторія), яку визначає Замовник, для проведення лабораторних досліджень. Такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лише ті, у яких місцезнаходження зареєстроване в м. Києві. При невідповідності результатів дослідження, навіть за одним показником, Постачальник протягом 10 календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до Замовника (товароодержувача) щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості, яка перебуває у Замовника (товароодержувача) на відповідальному зберіганні, та направлення до уповноваженої лабораторії, яку визначає Замовник. Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням Постачальника. У разі відсутності у визначений термін звернення Постачальника про проведення повторного відбору зразків (проб) або повернення за його клопотанням партії Товару з відповідального зберігання після отримання результатів первинних лабораторних досліджень, остаточними є результати первинних лабораторних досліджень.

Про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується представниками Замовника (товароодержувача), Постачальником або представником Постачальника та іншими незацікавленими або компетентними особами (у разі їхнього залучення), які приймають участь у відборі ( п. 3.9 Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору, його ціна складає 17 949 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 2 991 500, 00 грн.

За приписам п.п.7.3.2, 7.3.5 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару належної якості, власними силами, засобами та за власний рахунок усувати всі недоліки поставленого товару або замінити неякісний товар на товар належної якості, здійснити допоставку товару у разі виявлення його недостачі на умовах та в порядку, визначеному цим Договором.

У пункті 8.4. Договору сторони погодили, що у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього Договору) Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 % вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним Замовником (товароодержувачем) та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією. Зазначений товар не зараховується Постачальнику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання Постачальником вказаного акту. Сплата штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за цим Договором.

23.09.2025 Позивачем подано Відповідачу заявку на поставку 50 000 кг вершкового масла.

Відповідно до Видаткової накладної № 1021/3078 від 30.09.2025 Відповідачем здійснено поставку на склад Позивача у м. Київ 20 000 кг вершкового масла загальною вартістю 7 179 600, 00 грн.

02.10.2025 комісією у складі уповноважених представників сторін згідно акту про відбір зразків номенклатури продовольчої служби № 299 відібрано зразки товару та направлено на дослідження до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, з метою його перевірки на відповідність вимогам ДСТУ 4399:2005.

Згідно з експертним висновком № 019848 п/25 від 08.10.2025, товар за вмістом тригліцеридів (S значення тригліцеридів С26, С28, С30, С32, С34, С40, С42, С44, С46 молочного жиру за загальною формулою (7)) не відповідає ДСТУ EN ISO 17678:2022 (EN ISO 17678:2019, ITD; ISO 17678: 2019, ITD).

Листом №78/1/11/1-4762-2025 від 09.10.2025 Позивач повідомив Відповідача про невідповідність поставленого останнім товару вимогам ДСТУ 4399:2005, а останній у відповідь звернувся до Позивача з листом від 10.10.2025 № 37/25 щодо проведення повторного відбору зразків (проб) у подвійній кількості з тієї самої партії.

14.10.2025 комісією у складі уповноважених представників сторін згідно акту про відбір зразків номенклатури продовольчої служби № 313 від 14.10.2025 повторно відібрано зразки товару у подвійній кількості та направлено на дослідження до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи з метою перевірки його на відповідність вимогам ДСТУ 4399:2005.

За результатом проведених повторних досліджень до Позивача надійшов експертний висновок № 020410 п/25 від 21.10.2025, відповідно до якого товар за вмістом тригліцеридів (S значення тригліцеридів С26, С28, С30, С32, С34, С40, С42, С44, С46 молочного жиру за загальною формулою (7)) не відповідає ДСТУ EN ISO 17678:2022 (EN ISO 17678:2019, ITD; ISO 17678: 2019, ITD).

Листом від 22.10.2025 Позивач повідомив Відповідача про невідповідність поставленого останнім Товару вимогам ДСТУ 4399:2005 та запросив для складання акту приймального контролю 24.10.2025 о 10:00.

Актом приймального контролю № 235 від 24.10.2025 комісією Позивача у присутності уповноваженого представника Відповідача встановлено невідповідність поставленого товару вимогам ДСТУ 4399:2005.

Відповідно до Акта повернення матеріальних цінностей від 24.10.2025 № 560 уповноваженому представнику Відповідача повернуто 20 000 кг товару.

Актом приймального контролю від 06.11.2025 № 252 комісією Позивача прийнято замінений Відповідачем Товар, поставлений відповідно до видаткової накладної від 24.10.2025 №1157/3078.

Позивач пред`явив Відповідачу Претензію № 78/1/5/1-5185-2025 від 27.10.2025 про сплату штрафу за поставку неякісного товару в сумі 1 435 920,00 грн, який Відповідач листом від 21.11.2025 № 19/11 визнав та зобов`язався сплатити.

Гарантійним листом від 08.12.2025 № 12-18 Відповідач гарантував оплатити штраф до 31.12.2025, а Гарантійним листом від 15.01.2026 № 01-150 просив Позивача розстрочити оплату штрафу на 15 платежів рівними частинами з 19.01.2026 по 01.05.2026.

Оскільки ТОВ «ІВА-АРТ» не сплатило штрафу, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до суду з позовом у цій справі.

4. ПОЗИЦІЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

4.1. Щодо меж апеляційного перегляду справи

За приписами ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Скаржник не оскаржує висновки суду першої інстанції щодо факту неналежного виконання Договору, наявності підстав для нарахування Позивачем штрафу в розмірі 1 435 920 грн.

Враховуючи приписи наведеної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, Суд переглядає оскаржене рішення лише в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу.

4.2. Щодо зменшення розміру штрафу

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, перелік підстав, за наявності яких суд має право зменшити розмір неустойки, не є вичерпним. Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом, так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч. 3 ст. 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в Постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (№911/2223/20)).

Зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22).

Визначення конкретного розміру зменшення неустойки належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.551 ЦК України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначити конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (див. постанови Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій. Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в Постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення.

Водночас, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань і надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (див. постанову Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21).

Як вже зазначалося вище, питання зменшення розміру пені належить до дискреційних повноважень суду та вирішується із застосуванням суддівського розсуду з урахуванням конкретних обставин справи. Визначення наявності підстав для такого зменшення, а також конкретного розміру, до якого підлягає зменшенню неустойка, здійснюється судом на підставі оцінки доказів та встановлених обставин у кожній конкретній справі.

Хоча суд апеляційної інстанції також наділений повноваженнями щодо перевірки правильності реалізації такого розсуду, ці повноваження реалізуються шляхом перевірки того, чи не вийшов суд першої інстанції за встановлені законом межі розсуду та чи є його висновок достатньо обґрунтованим і вмотивованим. За відсутності помилок у застосуванні норм права, неповного з`ясування обставин справи або очевидної необґрунтованості висновків суду, апеляційний перегляд не повинен зводитися до здійснення нового («якіснішого») розсуду замість розсуду, реалізованого судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач клопотав у суді першої інстанції про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафу на 70%, покликаючись на добросовісне виконання ним своїх зобов`язань за Договором, заміну неякісного товару та здійснення поставки у повному обсязі, негативний вплив на виробничий процес через оголошення повітряних тривог у зв`язку з загрозами ракетних обстрілів та перебоїв з електропостачанням, недоведеність Позивачем наявності у нього збитків, значний розмір штрафу та наявність ризиків банкрутства Відповідача у випадку його сплати.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні надав оцінку наведеним доводам Відповідача та наявним у матеріалах справи доказам, за наслідками чого дійшов висновку про недоведеність Відповідачем наявності об`єктивних та виняткових обставин, що унеможливили належне виконання ним своїх договірних зобов`язань, надмірності розміру штрафу та порушення балансу інтересів сторін, а отже про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.

Переглядаючи рішення у цій частині, Суд вважає, що такі висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним вище висновкам Верховного Суду та нормам закону, які регулюють можливість зменшення розміру штрафних санкцій. Суд першої інстанції оцінив заявлені Відповідачем підстави для зменшення штрафу, співвідніс їх із доказами у справі та навів мотиви, з яких не визнав такі обставини винятковими або достатніми для зменшення неустойки. За таких обставин Суд не вбачає підстав для втручання у розсуд суду першої інстанції.

Оцінюючи наведені у апеляційній скарзі доводи, Суд зазначає, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому повинна самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення щодо їх вчинення.

Укладаючи Договір сторони погодили усі його істотні умови, зокрема і вимоги щодо якості товару, розмір штрафу за поставку товару неналежної якості, підстави нарахування та розмір пені, а також забезпечення виконання Договору. Відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, погодився з передбаченою ним відповідальністю за неналежне виконання зобов`язань.

Станом на момент укладення Договору в Україні вже було введено воєнний стан та оголошувались повітряні тривоги, що не є непередбачуваною обставиною для сторін, а тому Відповідач повинен був це усвідомлювати та об`єктивно оцінити можливість належного виконання зобов`язання. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок між вказаними Відповідачем обставинами та поставкою неякісного товару Позивачу, що слугувало підставою нарахування штрафу.

Суд також зауважує, що заявлений позивачем до стягнення розмір штрафу не є надмірно високим в порівнянні із вартістю поставленого товару неналежної якості та загальною ціною Договору, а в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували скрутне матеріальне становище та збитковість діяльності Відповідача.

Наведені скаржником обставини не дають підстав вважати стягнутий судом першої інстанції штраф явно необґрунтованим, непропорційним чи таким, що порушує розумний баланс інтересів сторін. Зменшення такого штрафу на 70 %, як просить Відповідач, фактично нівелювало б мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання.

При цьому Суд не бере до уваги покликання апелянта на ряд постанов Верховного Суду, в яких суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про зменшення розміру неустойки, оскільки в питаннях підстав для такого зменшення правовідносини у кожному спорі є відмінними і кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ч.3 ст.551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (див. постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22), а також об`єднаної палати Касаційного господарського суду ( див. постанову від 19.01.2024 у справі №911/2269/22).

5. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Наведені скаржником у апеляційній скарзі твердження не переконали Суд в наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права та повним з`ясуванням усіх обставин, що мають значення для розгляду цієї справи, а тому доходить висновку про залишення рішення без змін, а апеляційної скарги – без задоволення.

З огляду на залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Залишити без змін Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2026 у справі №909/240/26, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВА-АРТ» – без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Шаповал Д.В.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Панова І.Ю.