Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №921/492/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року Справа № 921/492/25

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі

головуючий суддя:Рим Т. Я.,

судді:Манюк П. Т.,

Прядко О. В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М. Б., розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу: ОСОБА_1 ,

на ухвалу:Господарського суду Тернопільської області від 25.05.2026 (повний текст ухвали складено 06.07.2026, суддя Гевко В. Л.) про визнання кредиторських (грошових) вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (надалі – ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" або Кредитор) в розмірі 8'950,00 грн основної заборгованості та 6'000,00 грн штрафні санкції

у справі:№ 921/492/25,

за заявою боржника:ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1 , Апелянт або Боржник),

про:відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

У судовому засіданні взяли участь представники:

боржника:не з`явився.

кредитора: Калачик В. В.

I. ПРОЦЕДУРИ

Історія розгляду справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства (надалі – Заява про неплатоспроможність).

2. Заява про неплатоспроможність обґрунтована тим, що Боржник через недостатність доходів не мав можливості погашати наявні кредитні зобов`язання та оформлював нові кредити для сплати попередніх. За його твердженням, ситуація ускладнилася через погіршення стану здоров`я та обмеження можливості виконувати фізичну роботу. Станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості перед банком та мікрофінансовими установами становить приблизно 387'244,44 гривень.

3. Боржник має у власності чотири земельні ділянки, транспортних засобів не має, працює у військовій частині НОМЕР_1 та за січень-травень 2025 року отримав 106'207,55 грн заробітної плати. Посилаючись на неспівмірність боргу з його доходами та майновим станом, Боржник просив відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.

4. Ухвалою від 19.08.2025 Господарського суду Тернопільської області прийнято Заяву про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначено на 02.09.2025.

5. Ухвалою від 02.09.2025 місцевий суд відкрив провадження у справі № 921/492/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів Боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича.

6. Ухвалою від 11.11.2025 суд визначив перелік і розмір визнаних вимог кредиторів до ОСОБА_1 , які підлягали внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів. Зокрема, визнано вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" у сумі 25’ 618,80 гривень.

7. Ухвалою від 27.01.2026 місцевий суд задовольнив заяву арбітражного керуючого Черкасова С. А. та затвердив план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , погоджений Боржником і кредитором. У зв`язку із затвердженням плану суд припинив повноваження ОСОБА_2 як керуючого реструктуризацією.

8. ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" 23.02.2026 подало заяву про визнання грошових вимог до Боржника на загальну суму 24'304,80 грн, з яких 8'950,00 грн – основний борг, 6'000,00 грн – штрафні санкції, та 9'354,80 грн – судові витрати, у тому числі 5'324,80 грн судового збору і 4'000,00 грн витрат на правничу допомогу (надалі – Заява про визнання кредиторських вимог).

9. Ухвалою від 25.05.2026 місцевий суд задовольнив Заяву про визнання кредиторських вимог в розмірі 14'950,00 грн та включив їх у реєстр вимог кредиторів.

9.1. Черговість задоволення грошових вимог кредитора:

9.1.1. В сумі 8'950,00 грн – друга.

9.1.2. В сумі 6'000,00 грн – шоста.

10. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5'324,80 грн покладено на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

11. Цією ж ухвалою суд зобов`язав боржника:

11.1. Внести зміни до плану реструктуризації боргів боржника, а саме, включивши до плану реструктуризації боргів боржника грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на суму 8'950,00 грн друга, на суму 6'000,00 грн шоста, та на суму 5'324,80 грн – судовий збір позачергово.

11.2. Направити оновлений план реструктуризації боргів боржника суду та на розгляд кредитору.

11.3. Надати суду та кредитору довідку про доходи за 2025 рік.

12. Ухвала мотивована тим, що заявлені ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" грошові вимоги підтверджуються Кредитним договором від 01.08.2024, доказами перерахування Боржнику 12'000,00 грн кредитних коштів, розрахунком заборгованості та договором факторингу від 23.01.2026, за яким до Кредитора перейшло право вимоги до Боржника.

13. Суд установив, що Боржник належно не виконав кредитних зобов`язань та після відступлення права вимоги платежів на погашення заборгованості не здійснював, у зв`язку з чим визнав обґрунтованими вимоги у розмірі 8'950,00 грн основного боргу та 6'000,00 грн штрафних санкцій. Оскільки ці вимоги були заявлені після затвердження плану реструктуризації та припинення повноважень керуючого реструктуризацією, суд зобов`язав Боржника включити визнані вимоги та 5'324,80 грн судового збору до плану реструктуризації та подати його оновлену редакцію суду і Кредитору та надати довідку про доходи за 2025 рік.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

14. Не погодившись із указаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.

15. Ухвалою від 20.07.2026 суд прийняв апеляційну скаргу до розгляду та призначив судове засідання на 26.08.2026.

16. Кредитор та Боржник отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 20.07.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 6, а. с. 39, 40).

17. Ухвалою від 26.08.2026 апеляційний суд відклав розгляд справи на 02.09.2026.

18. В судовому засіданні 02.09.2026 апеляційний суд ухвалив цю постанову, проголосивши її вступну та резолютивну частини.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Апелянта

19. Оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

20. Суд першої інстанції безпідставно визнав грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" за договором про надання фінансового кредиту № 00795-08/2024 від 01.08.2024 (надалі – Кредитний договір від 01.08.2024), укладеним між Боржником та ТОВ "Стар Файненс Груп". Право вимоги за цим договором надалі було відступлено ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на підставі договору факторингу № 23012026-1 від 23.01.2026 (надалі – Договір факторингу від 23.01.2026).

21. Кредитор звернувся із заявою 23.02.2026, тобто після спливу 30-денного строку, встановленого статтею 45 Кодексу України з питань банкрутства, причому на цей момент план реструктуризації боргів уже був затверджений ухвалою від 27.01.2026 та виконувався.

22. Кредитор не довів належними доказами ані факту надання Боржнику кредиту, ані розміру заборгованості. Зокрема, не надало належних первинних документів, які підтверджують фактичне перерахування Боржнику 12'000,00 грн, належність йому банківської картки, її верифікацію, користування кредитними коштами та наявність заборгованості саме у заявленому розмірі. Наданий лист ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 23.02.2026 про переказ коштів не є достатнім первинним документом і не дає змоги встановити, що кошти отримав саме Боржник.

23. Недоведеним є й укладення Кредитного договору від 01.08.2024 в електронній формі, оскільки Кредитор не надав доказів надсилання Боржнику одноразового ідентифікатора, його належності саме Боржнику та використання ним такого ідентифікатора для підписання договору.

24. Безпідставним є визнання 6'000,00 грн штрафних санкцій, оскільки вони нараховані після 24.02.2022, а відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України така неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

25. У зв`язку з цим апелянт вважає, що місцевий суд безпідставно включив кредиторські вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до реєстру.

Відзив

26. Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 25.05.2026 є законною й обґрунтованою.

27. Суд першої інстанції визнав грошові вимоги Кредитора на підставі сукупності доказів: кредитного договору, графіка платежів, заявки-анкети Боржника, паспорта споживчого кредиту, підтвердження перерахування 12'000,00 грн на платіжну картку Боржника, а також документів щодо переходу права вимоги. При цьому сам Боржник, звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначив первісного кредитора за цим договором серед своїх кредиторів. Тому подальше заперечення існування зобов`язання суперечить як матеріалам справи, так і попередній поведінці Боржника.

28. Пропуск Кредитором тридцятиденного строку для заявлення вимог не є підставою для їх відхилення. Відповідно до статей 45, 122 Кодексу України з питань банкрутства кредитор, який подав вимоги після спливу цього строку, не втрачає статусу конкурсного кредитора та права на задоволення вимог у встановленій черговості, а лише не має права вирішального голосу на зборах і комітеті кредиторів.

29. Аргументи Апелянта про списання 6'000,00 грн штрафних санкцій є безпідставними. Для застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України необхідно встановити конкретну договірну підставу санкції, вид порушення, момент та період її нарахування. Апелянт таких обставин не обґрунтував та відповідних заперечень у суді першої інстанції не заявляв.

30. Крім того, Кредитний договір від 01.08.2024 є договором споживчого кредиту, а тому до правовідносин, що виникли на його підставі, застосовується Закон України "Про споживче кредитування". Пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачає звільнення споживача від відповідальності за прострочення, у тому числі від сплати штрафу та пені, лише за договорами, укладеними до 23.01.2024 включно. Оскільки Кредитний договір укладено 01.08.2024, це звільнення на правовідносини сторін не поширюється.

31. З огляду на наявність спеціального регулювання у Законі України "Про споживче кредитування", пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України до цих правовідносин не застосовується.

32. Поведінка Боржника є непослідовною: одночасно з оскарженням ухвали про визнання вимог Кредитора він просить закрити провадження у справі у зв`язку з виконанням плану реструктуризації, хоча не вніс до цього плану зміни з урахуванням визнаних судом вимог Кредитора.

33. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції обставин та не свідчать про неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Тому підстав для скасування ухвали Господарського суду Тернопільської області від 25.05.2026 немає.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

34. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

35. Ухвала від 25.05.2026 Господарського суду Тернопільської області у цій справі оскаржується Боржником в повному обсязі.

Правові засади неплатоспроможності фізичної особи

36. Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства було запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи – підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

37. Неплатоспроможність – неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки" (стаття 1 Кодексу України з питань банкрутства).

38. У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника – юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

39. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги – заслужити їх списання.

40. За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства – "Відновлення платоспроможності фізичних осіб", законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

41. Саме тому основною відновлювальною процедурою у справі про неплатоспроможність фізичної особи є реструктуризація боргів, у межах якої визначаються спосіб, порядок і строки подальшого виконання боржником його грошових зобов`язань.

42. Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника – судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

43. Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів.

44. Відповідно до частини 1 статті 128 Кодексу України з питань банкрутства з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.

45. У цій справі суд першої інстанції у межах процедури неплатоспроможності ОСОБА_1 визнав грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП", що виникли з кредитних зобов`язань Боржника, вже після затвердження плану реструктуризації його боргів та зобов`язав Боржника внести відповідні зміни до цього плану.

46. З огляду на доводи апеляційної скарги та заперечення на неї колегії суддів необхідно перевірити:

46.1. Які правові наслідки має пропуск строку для заявлення грошових вимог.

46.2. Чи належно підтверджені заявлені Кредитором грошові вимоги.

46.3. Чи підлягають визнанню у складі вимог Кредитора заявлені штрафні санкції.

Щодо пропуску строку для заявлення грошових вимог

47. Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу України з питань банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

48. Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 02.09.2025, а строк для звернення кредиторів із грошовими вимогами встановлено до 03.10.2025. ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернулося із заявою 23.02.2026, тобто після спливу цього строку. На той час ухвалою від 27.01.2026 уже було затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 та припинено повноваження керуючого реструктуризацією.

49. Водночас Кодекс України з процедур банкрутства визначає наслідки подання кредиторських вимог після встановленого строку.

50. Так, частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

51. Відповідно до частини 6 статті 45 Кодексу України з питань банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

52. Отже, зі статті 45 Кодексу України з питань банкрутства убачається, що сплив встановленого строку не припиняє права конкурсного кредитора заявити грошові вимоги до боржника та не є підставою для відмови в їх розгляді. Такі вимоги підлягають розгляду судом і після спливу цього строку, однак кредитор втрачає право вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а вчинені до його звернення процесуальні дії є для нього обов`язковими.

53. Пропуск установленого частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку не позбавляє кредитора статусу конкурсного кредитора та права на задоволення його вимог. Наслідком такого пропуску є насамперед відсутність у кредитора права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

54. Також не перешкоджало розгляду заявлених ним вимог те, що на момент звернення Кредитора план реструктуризації боргів уже був затверджений та виконувався. Стаття 127 Кодексу України з процедур банкрутства визначає наслідки затвердження такого плану, однак не встановлює заборони для кредиторів заявляти грошові вимоги після його затвердження.

55. Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2026 у справі № 918/174/25, в якій вирішувалося питання про подальше врахування грошових вимог кредитора, визнаних після затвердження плану реструктуризації боргів.

56. Верховний Суд зазначив, що внесення змін до вже затвердженого плану реструктуризації не заборонене. Водночас розгляд та узгодження відповідних змін має здійснюватися в порядку, передбаченому для розгляду проєкту плану реструктуризації боргів, тобто з винесенням питання про внесення змін до плану реструктуризації боргів на розгляд зборів кредиторів та узгодження безпосередньо з боржником (пункт 9.39 постанови).

57. При цьому частина 4 статті 127 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов`язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів. Після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника обов`язок щодо ведення реєстру вимог кредиторів та надання кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника. Боржник зобов`язаний надавати відомості про стан виконання плану реструктуризації боргів боржника на вимогу господарського суду та щокварталу подавати такі відомості до державного органу з питань банкрутства.

58. У цій справі повноваження керуючого реструктуризацією Черкасова С. А. були припинені ухвалою від 27.01.2026 одночасно із затвердженням плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Тому після визнання грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" саме Боржник залишився особою, відповідальною за ведення реєстру вимог кредиторів та подальше виконання плану реструктуризації.

59. За таких обставин місцевий суд обґрунтовано поклав на ОСОБА_1 обов`язок врахувати визнані вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" у плані реструктуризації, направити оновлений план суду та на розгляд Кредитору, а також надати відомості про доходи. Такий обов`язок спрямований на приведення процедури реструктуризації у відповідність до нового складу визнаних судом кредиторських вимог.

60. Тому безпідставними є аргументи Апелянта, зазначені у пункті 21 цієї постанови.

Підтвердження заявлених Кредитором грошових вимог

61. Заявлені ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" вимоги виникли з Кредитного договору від 01.08.2024 (том 5, а. с. 55-68), укладений між ТОВ "Стар Файненс Груп" та Апелянтом, та з договору факторингу № 23012026-1 від 23.01.2026 (том 5, а. с. 72-81), що укладений між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП".

62. Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору від 01.08.2024 товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 12'000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

63. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 01.08.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 28.11.2024 (пункт 1.2 Кредитного договору від 01.08.2024).

64. Пунктом 1.4.1 Кредитного договору від 01.08.2024 передбачено, що денна процентна ставка становить 1,50 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 договору.

65. Відповідно до пункту 1.4.2 Кредитного договору від 01.08.2024 Клієнт має право до 30.08.2024 року сплатити перший платіж, відповідно до Графіку платежу, з урахуванням знижки в розмірі 50,00 %. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів.

66. Згідно з пунктом 1.6. Кредитного договору від 01.08.2024 кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 – 49 xx – xxxx – 1843 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

67. Пунктом 3.1 Кредитного договору від 01.08.2024 передбачено, що за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору. Порядок нарахування платежів за прострочення Клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим Договором передбачено в п.5.3. цього Договору.

68. Відповідно до пункту 5.3.1 Кредитного договору від 01.08.2024 у випадку прострочення Клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

69. Додатком № 1 до Кредитного договору від 01.08.2024 є Графік платежів (том 5, а. с. 69-71).

Щодо укладеності Кредитного договору від 01.08.2024

70. Згідно з частинами 1, 3 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

71. Відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" споживчий кредит (кредит) – грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

72. Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього (частина 1 статті 13 Закону України "Про споживче кредитування").

73. У статті 1 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

74. Стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначає такий порядок укладення електронного договору:

74.1. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частини 3, 4).

74.2. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

74.2.1. Надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

74.2.2. Заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

74.2.3. Вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6).

74.3. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (частина 8).

74.4. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12).

75. Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

76. Згідно з наведеними у статті 1 зазначеного Закону визначеннями:

76.1. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

76.2. Одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

77. Під час вирішення спорів щодо правовідносин, які виникли у зв`язку з укладенням у електронній формі кредитних договорів згідно з положеннями Закону України "Про електронну комерцію", підписання яких позичальники заперечували, Верховний Суд неодноразово (зокрема в постановах від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19) зазначав, що:

77.1. Важливо розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі;

77.2. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа;

77.3. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору;

77.4. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

77.5. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

78. У зазначених постановах Верховний Суд погодився з висновками господарських судів попередніх інстанцій про належне підтвердження укладення між сторонами договору фінансового кредиту, зважаючи на підписання його за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, та зазначив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та / або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства (кредитавця) за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений (постанова Верховного Суду від 05.02.2026 у справі № 910/3614/25).

79. Згідно з пунктом 2.16 Кредитного договору від 01.08.2024 у випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку "підписати", після чого клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле.

80. Як убачається з матеріалів справи, Боржник підписав заявку на отримання фінансового кредиту (том 5, а. с. 92-94), інформаційне повідомлення (том 5, а. с. 95-96) та паспорт споживчого кредиту (том 5, а. с. 97-101) електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W3446/Кошута Б. С.

81. Цим самим електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W3446/Кошута Б. С. підписаний і Кредитний договір від 01.08.2024. Отже, спосіб його підписання відповідає погодженому сторонами порядку укладення договору та положенням статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".

82. Заперечуючи належність йому такого підпису та факт укладення кредитного договору, Апелянт водночас не навів обставин, які б свідчили про використання його персональних даних, номера телефону чи інших засобів ідентифікації сторонньою особою. Він також не звертався з вимогою про визнання Кредитного договору від 01.08.2024 недійсним, не посилався на його укладення внаслідок шахрайських дій та не надав доказів звернення до правоохоронних органів з цього приводу.

83. Крім того, Апелянт не заявляв клопотань про витребування у кредитодавця, оператора зв`язку чи інших осіб відомостей, які могли б підтвердити його твердження про неналежність йому одноразового ідентифікатора W3699, зокрема даних про номер телефону, на який надсилався такий ідентифікатор, дату і час його направлення, відомостей про авторизацію в інформаційній системі кредитодавця чи інших технічних даних щодо укладення договору.

84. Тому колегія суддів вважає доведеним, що Кредитний договір від 01.08.2024 був укладений ОСОБА_1 в електронній формі та належним чином підписаний електронним підписом.

Щодо отримання кредитних коштів

85. Згідно з пунктом 2.21 Кредитного договору від 01.08.2024 після підписання договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок клієнта за реквізитами банківської картки клієнта, зазначеної клієнтом в заявці та цьому договорі.

86. Кредитодавець виконав свої зобов`язання за Кредитним договором та перерахував Боржнику 12'000,00 грн на його платіжну картку. На підтвердження цього Кредитор подав лист ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 23.02.2026 (том 5, а. с. 91), яке є фінансовою установою та має право на надання платіжних послуг, про здійснення відповідної платіжної операції.

87. У цьому листі повідомлено, що ТОВ "Універсальні платіжні рішення" надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України №21/788-рк від 01.05.2023. Між їхніми підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2023.

88. Відповідно до статті 1 Закону України "Про платіжні послуги" переказ коштів без відкриття рахунку – платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

89. Отже, здійснюючи переказ кредитних коштів, ТОВ "Універсальні платіжні рішення" не обслуговувало рахунок Боржника, а надавало кредитодавцю окрему платіжну послугу з переказу коштів без відкриття такого рахунку. Відповідно, це товариство не могло сформувати виписку за рахунком Боржника, який у нього не відкривався та не обслуговувався.

90. Заперечуючи факт отримання кредитних коштів, Апелянт не надав жодного доказу, який би спростовував відомості про перерахування 01.08.2024 на його користь 12'000,00 гривень. Зокрема, відомостей про те, що платіжна картка йому не належить, про відсутність зарахування коштів, їх повернення чи скасування операції, а також будь-яких інших документів, які б ставили під сумнів факт отримання кредиту.

91. Крім того, факт існування кредитних правовідносин узгоджується з поведінкою Боржника. Звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, він сам зазначив ТОВ "Стар Файненс Груп" серед своїх кредиторів саме за Кредитним договором від 01.08.2024. Надалі право вимоги за цим договором було передано ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" за договором факторингу.

92. За таких обставин заперечення Боржником факту виникнення зобов`язань за Кредитним договором від 01.08.2024 суперечить його попередній поведінці.

Щодо права вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП"

93. Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

94. ТОВ "Стар файненс груп" та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" уклали Договір факторингу від 23.01.2026 (том 5, а. с. 72-85), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах, встановлених договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

95. Внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами (пункт 1.2 Договору факторингу від 23.01.2026).

96. На підтвердження факту набуття прав вимоги за Кредитним договором від 01.08.2024, Кредитором додано:

96.1. Акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу від 23.01.2026 (том 5, а. с. 52).

96.2. Витяг з реєстру боржників № 1 від 23.01.2026, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 8'950,00 грн та 6'000,00 грн штрафу (том 5, а. с. 54).

97. Таким чином, ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" набуло право грошової вимоги до Боржника в сумі 14'950,00 гривень, що виникла на підставі Кредитного договору від 01.08.2024.

Щодо включення штрафних санкцій до складу вимог Кредитора

98. Згідно з частинами 1 та 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

99. Кредитний договір від 01.08.2024 є договором споживчого кредиту, оскільки кредит надано фізичній особі для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою чи іншою професійною діяльністю. Тому до правовідносин сторін поряд із положеннями Цивільного кодексу України застосовується Закон України «Про споживче кредитування».

100. Пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачає, що у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

101. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

102. Закон України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24 грудня 2023 року.

103. Відповідно, Кредитний договір від 01.08.2024 під цю умову пункту 6 не підпадає.

104. Водночас ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Як убачається з матеріалів справи, він проходить військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується довідками військової частини № НОМЕР_2 від 27.08.2024 № 1190 та військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2025. Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, він повідомив про проходження військової служби.

105. Пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) – штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

106. Як убачається з розрахунку заборгованості (том 5, а. с. 108-124), штраф у сумі 6’ 000,00 грн нарахований з 29.11.2024. У цей період Боржник проходив військову службу за призовом під час мобілізації, а тому належав до осіб, на яких поширюється гарантія, передбачена пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відтак штрафні санкції за невиконання ним зобов`язань у цей період не мали нараховуватися.

107. Тому оскаржувана ухвала в частині визнання кредиторських вимог в розмірі 6'000,00 грн штрафу підлягає скасуванню з відмовою у визнанні цих вимог.

108. Заперечення Кредитора про недоведеність договірної підстави та характеру спірних 6'000,00 грн (див. пункт 29 цієї постанови) колегія суддів відхиляє. Пункт 5.3.1 Кредитного договору від 01.08.2024 передбачає відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у вигляді штрафу (див. пункт 68 цієї постанови), а в поданому розрахунку 6'000,00 грн визначено саме як штраф.

109. Додатково характер цього нарахування підтверджується датою його виникнення. За умовами Кредитного договору від 01.08.2024 кредит мав бути погашений 28.11.2024, тоді як штраф у сумі 6'000,00 грн нарахований з 29.11.2024, тобто саме з наступного дня після спливу строку виконання грошового зобов`язання. Це узгоджується з пунктом 5.3.1 Кредитного договору та підтверджує, що спірна сума є штрафом саме за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

IV. ВИСНОВКИ

110. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

111. Згідно з частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

112. Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 25.05.2026 у справі № 921/492/25 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на суму 8'950,00 грн прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

113. Ухвала місцевого суду в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" у сумі 6'000,00 грн штрафу підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у визнанні цих вимог у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.05.2026 у справі № 921/492/25 скасувати в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про стягнення штрафу в сумі 6’ 000,00 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог.

3. В решті ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 25.05.2026 у справі № 921/492/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 04.09.2026.

Головуючий суддяРим Т. Я.

СуддіМанюк П. Т.

Прядко О. В.