Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №398/2413/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/2413/26

провадження № 22-ц/4809/1566/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Боровського Валерія Антоновича, який представляє інтереси ОСОБА_2 , на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2026 року у складі судді Молонової Ю. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви

В квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути на свою користь аліменти на своє утримання як повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі від заробітку (доходу), щомісяця, починаючи стягувати з моменту подання позову до закінчення навчання.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є повнолітнім сином відповідача,

ОСОБА_1 навчається за денною формою навчання у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, а у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги та не має можливості самостійно забезпечувати себе, оскільки навчання перешкоджає повноцінному працевлаштуванню.

Матеріально позивача повністю забезпечує мати, яка надає кошти на побутові потреби та харчування, тоді як ОСОБА_2 матеріальної допомоги не надає.

Оскільки відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу ОСОБА_1 , останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з 17.04.2026 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 073 грн 60 коп.

Рішення суду мотивовано тим, щопозивач є повнолітнім сином відповідача, продовжує навчання за денною формою у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут та у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги.

Суд першої інстанції врахував, що відповідач позовні вимоги визнав, є працездатним та інших утриманців не має, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу сину.

Врахувавши положення статей 182, 199, 200 СК України, обставини справи та визнання відповідачем позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно з дня пред`явлення позову до закінчення навчання позивача, але не більше ніж до досягнення ним 23 років, визнавши такий розмір справедливим, співмірним, достатнім та таким, що відповідає потребам позивача і платоспроможності відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Боровський В. А., який представляє інтереси ОСОБА_2 , просить змінити рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2026 року стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/8 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.04.2026 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років..

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та без належного дослідження матеріального становища сторін визначив аліменти у розмірі 1/4 частки доходу відповідача.

Позивач не довів своєї потреби в матеріальній допомозі у заявленому розмірі, не конкретизував витрати, пов`язані з навчанням, та не врахував, що як курсант перебуває на повному речовому, продовольчому, фінансовому і медичному забезпеченні та отримує грошове забезпечення.

Також судом першої інстанції не враховано, що відповідач має на утриманні інших дітей: на неповнолітнього сина ОСОБА_3 з нього вже стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки доходу, а малолітній син ОСОБА_4 проживає разом із ним та перебуває на його утриманні.

Відповідач також посилається на погіршення свого матеріального становища у зв`язку зі звільненням з військової служби та відсутністю інших офіційних доходів, у зв`язку з чим вважає стягнення ще 1/4 частки доходу надмірним.

Крім того, до досягнення позивачем повноліття належним чином сплачував аліменти та додатково надавав йому матеріальну допомогу, а заборгованості зі сплати аліментів не мав.

Визнання позову відповідачем було помилковим, оскільки він не отримав копії позовної заяви, не був ознайомлений з її змістом та вважав, що позивач просить стягувати аліменти у твердій грошовій сумі 4 000 грн на місяць.

Відзив на апеляційну скаргу

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.

За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно отриманої судом через систему Електронний суд відповіді № 3244816 від 01.09.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи сума доходу ОСОБА_2 в період з січня 2025 року по грудень 2025 року становить 662 560 грн 62 коп, а тому середньомісячний дохід відповідача становить 55 296 грн 72 коп (662 560 грн 62 коп/12).

Таким чином, з урахуванням того, що предметом позову є стягнення аліментів в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, виходячи з положень ст. 176 ЦПК України ціна позову становить 82 945 грн 08 коп (55 296,72/4*6).

Оскільки ціна позову становить менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2026 становить 99 840 грн), зазначена справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою № 1/56/17 від 10.04.2026, курсант 1-го курсу, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (навчається) за контрактом в Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з 01 серпня 2025 року (наказ НІ від 01.08.2025 № 224). Форма навчання – денна. Термін навчання 4 роки.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.

Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

В силу положень частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 201 СК України передбачає, що до правовідносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статті 191 цього Кодексу, в якій зазначено, що аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

СК України встановлює принцип рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина, в тому числі яка продовжує навчання.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18 квітня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції, підтверджується, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьком записаний ОСОБА_2 (а. с. 4).

Копією довідки Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут № 1/56/17 від 10 квітня 2026 року підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (навчається) за контрактом у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з 01 серпня 2025 року. Знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні. Форма навчання – денна. Термін навчання в інституті 4 роки (а. с. 8).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05 грудня 2014 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області, відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 41).

Судовим наказом Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 листопада 2023 року у справі № 398/5675/23 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання синів — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 08 листопада 2023 року і до досягнення ОСОБА_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після досягнення ОСОБА_1 повноліття постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 40).

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 17 січня 2025 року Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області, відповідач є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. с. 42).

З аналізу встановлених судом обставин слідує, що ОСОБА_1 у період навчання у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут перебуває на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні.

Суд вважає, що зазначена обставина підлягає врахуванню при визначенні обсягу матеріальної допомоги, якої він потребує у зв`язку з продовженням навчання.

Водночас ОСОБА_2 , крім позивача, має двох дітей: неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Зокрема, після досягнення ОСОБА_1 повноліття з відповідача на підставі судового наказу продовжують стягуватися аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно до досягнення останнім повноліття.

З огляду на наведене, враховуючи потребу позивача у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання, його забезпечення за місцем навчання, а також сімейне становище відповідача, наявність у нього інших дітей та обов`язку зі сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина, суд вважає, що стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно забезпечуватиме розумний баланс між потребами повнолітнього сина, який продовжує навчання, та матеріальними можливостями відповідача, є співмірним і достатнім за встановлених обставин справи.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, не забезпечив повного та всебічного з`ясування обставин справи, належним чином не дослідив матеріальне та сімейне становище сторін та, надавши визначального значення визнанню відповідачем позову, не перевірив обґрунтованість заявленого розміру аліментів, що призвело до його необґрунтованого визначення.

Саме по собі визнання позову не звільняє суд від обов`язку дослідити обставини справи та перевірити наявність законних підстав для задоволення позовних вимог, на що звернув увагу Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19 (провадження № 61-2251св22).

При цьому суд не був позбавлений можливості з використанням відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень перевірити наявність інших судових рішень за участю сторін та встановити існування судового наказу від 29 листопада 2023 року у справі № 398/5675/23, яким передбачено стягнення з відповідача аліментів на утримання іншої дитини.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2026 року в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню, підлягає зміні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання позовної вимоги про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», сплачений за подання апеляційної скарги ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 996 грн 80 коп підлягає компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвоката Боровського Валерія Антоновича, який представляє інтереси ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 травня 2026 року в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з 17.04.2026 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Сплачений ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) грн 80 коп компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник