Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №205/6947/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2379/26 Справа № 205/6947/26 Суддя у 1-й інстанції - Таус М. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши клопотання адвоката Довженка В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на постанову Новокодацького районного суду м. Дніпра від 24 червня 2026 року, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, -

В с т а н о в и в :

Цією постановою, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 183-1 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з вказаною постановою, адвокат Довженко В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 07 серпня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним.

В обґрунтування пропущеного строку, апелянт зазначив, що право на апеляційний перегляд не може бути обмежене через неналежне інформування учасника справи. Суд першої інстанції копію оскаржуваної постанови апелянту не надіслав.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи адвокат Довженко В.І., який діє в інтересах стягувача ОСОБА_1 та сама стягувачка були повідомлені про розгляд справи 24.06.2026 року у Новокодацькому районному суді м. Дніпра, про що свідчить заявлене адвокатом Довженко В.І. клопотання про розгляд справи за відсутності стягувача від 24.06.2026 року, сформоване в системі “Електронний суд” (а. с. 18-19).

Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності мав об`єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.

В матеріалах справи міститься копія оскаржуваної постанови з Єдиного державного реєстру судових рішень, де зазначено - “забезпечено надання загального доступу 02.07.2026 року”, тобто через 8 днів після ухвалення оскаржуваної постанови вона була у загальному доступі в ЄДРСР.

Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Оскільки норми КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, то такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 року по справі № 3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625) так і судова практика Європейського суду з прав людини.

Тобто, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у вказаний принцип.

В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Враховуючи наведене вище, доходжу висновку, що зазначену апелянтом причину пропуску строку не можливо вважати поважною, тобто такою, що об`єктивно перешкоджала особі, яка має право на подачу скарги, подати її своєчасно.

Відповідно до чинного законодавства, початок 10-денного строку на апеляційне оскарження починається з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії учасниками судового провадження.

Отже, наведене свідчить про те, що адвокат Довженко В.І. та стягувачка ОСОБА_1 безумовно були обізнані про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з`явилися. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, протягом тривалого часу з дня винесення 24.06.2026 року оскаржуваної постанови, не проявили належної зацікавленості та своєчасно не звернулися до суду з апеляційною скаргою.

З огляду на викладене, враховуючи вказані обставини і вимоги закону, вважаю за необхідне відмовити адвокату Довженко В.І., який діє в інтересах стягувачки ОСОБА_1 в поновлені строку на апеляційне оскарження та повернути апеляційну скаргу, оскільки пропущено строк апеляційного оскарження з неповажних причин.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Довженка Валерія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Новокодацького районного суду м. Дніпра від 24 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, через неповажність причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко