Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №727/9505/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9505/26

Провадження № 3-зв/727/5/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівців Дубець О.С., за участі заявниці ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Танасійчук Н.М. від участі у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 173 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

02 вересня 2026 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Танасійчук Н.М. від розгляду справи № 727/9505/26 про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Заява мотивована тим, що, на думку заявниці, в судовому засіданні 12 серпня 2026 року помічник судді Танасійчук Н.М. поставився до неї упереджено, перевищив свої повноваження та дозволи перебувати в залі суду особі, яка фактично не була представлена на суді, але в процесі виявилося, що вона є адвокатом. Також посилається на те, що їй було відмовлено у долученні доказів по справі та не було погоджено із нею дату наступного судового засідання на якому вона бажала бути присутньою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про відвід судді підтримала з мотивів, наведених у заяві. Додатково пояснила, що вважає, що суддя Танасійчук Н.М. буде до неї упереджено ставитися при розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення, оскільки її помічник вже виклав їй свою позицію щодо даної справи. При цьому зазначила, що суддя Танасійчук Н.М. ще не почала слухати її справу, оскільки заявниця до початку розгляду справи заявила відвід судді з наведених вище мотивів.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , перевіривши доводи заяви про відвід, доходжу таких висновків.

КУпАП не передбачено процесуальних норм, які регламентують можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачено порядку розгляду такої заяви.

Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Оскільки КУпАП не містить норму, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, яка полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до частини п`ятої статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

У статті 75 КПК України визначені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

При цьому слід звернути увагу на те, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Посилання заявниці на те, що суддя Танасійчук Н.М. ще до початку розгляду справи вже мала відповідну позицію, сформовану зі слів її помічника, у даній справі є передчасними, оскільки оцінка всієї сукупності наявних по справі доказів відбувається лише після заслуховування пояснень всіх учасників справи та дослідження наявних в справі доказів, тобто після проведення судового розгляду справи з дотриманням вимог чинного КУпАП. Зі слів заявниці, на час подання заяви про відвід судді Танасійчук Н.М., суддя не розпочала розгляд матеріалів по суті, а тому відсутні підстави вважати упередженим її процесуальну діяльність щодо оцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).

З урахуванням наведеного, вважаю, що заява Літвін А.В. про відвід судді Танасійчук Н.М. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 75, 81 КПК України, статтею 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Танасійчук Н.М., від участі у розгляді справи № 727/9505/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 173 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Дубець О.С.