Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №645/5938/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №645/5938/26

Суддя: Лисенко О. О.

Справа № 645/5938/26

Провадження № 3/645/1047/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі судді Лисенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , маючого на утриманні неповнолітню доньку – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суду не надано відомостей про притягнення протягом року до адміністративної відповідальності,–

в с т а н о в и в:

24.06.2026 приблизно 19:00 години гр-н ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , заявив про зникнення своєї н/л доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була відсутня за місцем мешкання з 15:00 23.06.2026 та місце її перебування ОСОБА_1 невідоме. Таким чином ОСОБА_1 ухилився від виконання обов`язків згідно ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьківських обов`язків. Дії. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення 13.07.2026, 03.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою зазначеною у постанові, судові повістки повернулись до суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі N?910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року N?194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Рішеннями Європейського суду окрім іншого визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч. 1 ст. 184 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належить до даної категорії випадків. З метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП України, передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акту, при формулюванні суті правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов`язки батьків по вихованню дітей, є обов`язковою.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Також, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дітей без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей; незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України.

Дослідивши письмові докази, додані до протоколу, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №204685 від 25.06.2026, де в графі пояснення зазначено: «Свою провину визнаю повністю, зобов`язуюсь посилити контроль за діями доньки та її вихованням. Прошу суд розглянути протокол без моєї участі» (а.с.1); рапорт інспектора Владислава Сови від 25.06.2026, де вказано, що при складанні протоколу серії ВБА №204685 від 25.06.2026 помилково не вказано дату вчинення адміністративного правопорушення, просить вважати вірною дату вчинення адміністративного правопорушення 24.06.2026 (а.с.2); копію реєстрації повідомлення про зникнення особи безвісти ЄО№15113 від 24.06.2026, згідно якого 24.06.2026 о 20:46 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявник ОСОБА_1 повідомив про зникнення дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пішла з дому гуляти та зникла безвісти, зателефонувала 23.06.2026 о 18.35 бабусі та повідомила, що ніби з парку йде додому, але додому не повернулась (а.с.3-5); письмові пояснення ОСОБА_1 , згідно яких останній перебував на підробітку, його донька 23.06.2026 близько 15:00 години пішла гуляти з другом ОСОБА_3 в парк, на протязі дня відповідала на телефонні дзвінки, повідомляла про своє переміщення, близько 18.35 повідомила, що прийде додому приблизно через 30 хвилин. Донька додому не повернулась, перестала відповідати на телефонні дзвінки, в поліцію не звернувся одразу так як вважав, що вона повернеться додому самостійно. Оскільки 24.06.2026 на протязі дня донька так додому і не повернулась близько 19.00 години повідом про зникнення дитини в поліцію. 25.06.2026 приблизно о 4.00 годині дитина була розшукана та повернута додому (а.с.6); копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.02.2015, згідно якого батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.10), суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжуються відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно ст.34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення на порушника адміністративного стягнення, суддя враховує особу правопорушника, його поведінку під час скоєння правопорушення та після цього, відсутність обтяжуючих обставин та приходить до висновку про необхідність накладення на правопорушника стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією статті, вважаючи, що це стягнення є достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн,–

Керуючись ст. ст. 40-1, 283-284, 287-288 КУпАП, суд,–

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків

Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

МФО 899998

Номер рахунку UA558999980313030106000020649

Код бюджетної класифікації 21081100

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

МФО 899998

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Суддя О.О. Лисенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua