Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №644/10641/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/10641/26

Провадження № 1-кп/644/1131/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши матеріали справи за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221180000688 від 20.05.2026, щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1

Постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 02.05.2024 (справа № 644/1442/24) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Крім цього, постановою Київського районного суду м. Полтава від 16.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, на порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 26.07.2025 о 17:22 год., будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року, ігноруючи заборону, встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», керував транспортним засобом «Audi 100» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком №1751 від 02.09.2025, перебуваючи на вулиці Миру, буд. 2 в м. Харкові, був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення від 26.07.2025 за ч. 5 ст. 126 та від 21.09.2025 за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

За вказане правопорушення постановами Індустріального районного суду Харкова від 20.10.2025 (справа № 644/6998/25), що набрала законної сили 30.10.2025, та від 23.02.2026 (справа № 644/9107/25), що набрала законної сили 06.03.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без вилучення транспортного засобу, а також адміністративне стягнення у вигляді штрафу користь держави у розмірі 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років без вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_4 , діючи усвідомлено, виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Епізод № 2

Крім цього, постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 23.02.2026 (справа № 644/9107/25) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, на порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 05.04.2026 о 09:08 год., керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , рухаючись вулицею Миру, буд. 94 в м. Харкові, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: вираженим тремтінням пальців рук, неприродною блідістю обличчя, звуженими зіницями очей, які не реагують на світло, був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення від 05.04.2026 за ч. 2 ст. 130 КУпАП. За вказане правопорушення постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 04.06.2026 (справа № 644/4008/26), що набрала законної сили 16.06.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Епізод № 3

Крім того, постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 02.05.2024 (справа № 644/1442/24), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років. та Крім цього, постановами Індустріального районного суду м. Харкова від 20.10.2025 (справа № 644/6998/25), що набрала законної сили 30.10.2025 року, та від 23.02.2026 (справа № 644/9107/25), що набрала законної сили 06.03.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без вилучення транспортного засобу та адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років без вилучення транспортного засобу.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, на порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, с обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 06.04.2026 o 23:46 год., будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року, ігноруючи заборону, встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , перебуваючи на вулиці Миру, буд. 106 в м. Харкові, був зупинений екіпажем УПП Харківській області ДПП, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення від 07.04.2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. За вказане правопорушення постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 07.05.2026 (справа № 644/4191/26), що набрала законної сили 17.05.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 15 років без вилучення транспортного засобу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Епізод № 4

Крім того, постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 23.02.2026 (справа № 644/9107/25), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави У розмірі 51000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, на порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 20.04.2026 о 14:44 год., керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» з державним реєстраційним номером НОМЕР_5 , рухаючись вулицею Миру, біля буд. 94 в м. Харкові, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: вираженим тремтінням пальців рук, неприродною блідістю обличчя, звуженими зіницями очей, які не реагують на світло, був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП. 18 За вказане правопорушення постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 08.06.2026 (справа № 644/4668/26), що набрала законної сили 19.06.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без вилучення транспортного засобу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Епізод № 5

Крім того, постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 23.02.2026 (справа № 644/9107/25), яка набрала законної сили 06.03.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, на порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 11.05.2026 о 22:26 год., керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , рухаючись вулицею Поморська, біля буд. 7 в м. Харкові, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: вираженим тремтінням пальців рук, неприродною блідістю обличчя, звуженими зіницями очей, які не реагують на світло, був зупинений екіпажем УПП в Харківській області ДПП, про що були складені протоколи про адміністративне правопорушення від 11.05.2026 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП. За вказані правопорушення постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 21.07.2026 (справа № 644/6198/26), що набрала законної сили 03.08.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 17 років 4 місяці 18 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушения, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Епізод № 6

Крім того, 19.05.2026 у період часу з 16:50 по 17:34, під час проведення огляду місця події на ділянці відкритої місцевості за адресою: м. Харків, вул. Дністровська, буд. 84, у ОСОБА_4 працівниками НПУ ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області вилучено полімерний пакет, всередині якого містилась кристалоподібна речовина білого кольору, масою 2,9703 грамів, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Maca PVP в складі наданої речовини становить 2,0820 грамів, що відповідно до таблиці №2, затвердженої наказом №188 МОЗ України від 01.08.2000 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», є великим розміром психотропної речовини, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, при цьому предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

Епізод № 7

Крім того, постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 07.05.2026 (справа № 644/4191/26), що набрала законної сили 17.05.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 15 років без вилучення транспортного засобу.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 31.05.2026 о 06:24 год., керував транспортним засобом «ВАЗ 2101» з державним реєстраційним номером НОМЕР_3 , рухаючись по вулиці Луї Пастера, біля буд. 247 в м. Харкові, без права керування транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння, через, що був зупинений екіпажом УПП в Харківській області ДПП, про що були складені протоколи про адміністративне правопорушення від 31.05.2026 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП. За вказані правопорушення постановою Індустріального районного суду м. Харкова від 21.07.2026 (справа № 644/6198/26), що набрала законної сили 03.08.2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 ч. 5 ст. 126 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 17 років 4 місяці 18 днів без оплатного вилучення транспортного засобу. 15

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні всіх епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю, визнавши обставини, викладені в обвинувальному акті. Додатково вказав, що він розкаюється у вчиненому. Також вказав, що він досі не сплатив штрафи, які визначені йому у межах справи про адміністративні правопорушення та немає зараз коштів для сплати штрафу. У дебатах обвинувачений просив призначити йому покарання у виді штрафу, оскільки він повернувся на військову службу та тепер буде мати дохід.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор і захисниця також не оспорювали фактичні обставини провадження, в той час як судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним продовження дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, врахувавши визнання обвинуваченим всіх обставин, які викладені у обвинувальному акті, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України, а саме:

- епізоди № 1-5, 7 за ч. 1 ст. 382 України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили;

- епізод № 6 за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, при цьому предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться за ч. 1 ст. 382 КК України, ч. 2 ст. 309 КК України до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, розлучений, немає судимостей, не перебуває на обліку у лікарів нарколога чи психіатра, вину визнав.

При цьому, під час визначення того, чи є у обвинуваченого судимості суд враховує, що згідно з квитанцією від 18.08.2026 обвинувачений сплатив штраф у розмірі 17000 грн. за вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 09.03.2026, яким його було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України. Отже, на підставі п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України обвинувачений після сплати штрафу вважається таким, що немає судимості за цей кримінальний проступок.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття за всіма епізодами правопорушень. Обставин, що обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, за жодним епізодом правопорушень суд не вбачає.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідки, особу обвинуваченого, який офіційного доходу немає та не працює, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 наступні покарання:

- за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання обвинуваченому за вищевказаними правопорушеннями має бути визначено за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки має місце сукупність кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із остаточним призначенням покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без реального тримання його в кримінально-виконавчій установі, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки у відповідності з ч. 1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу суд вважає недоцільним та неможливим. По-перше, стягнення у виді штрафу в межах справ про адміністративні правопорушення не запобігли тому, щоб обвинувачений припинив ігнорувати судову заборону на керування транспортними засобами. По-друге, в судовому засіданні обвинувачений вказав, що зараз він немає коштів для сплати штрафів та досі не сплатив значні розміри штрафів, які були накладені на нього в межах справи про адміністративні правопорушення.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого. У строк покарання слід зарахувати час перебування обвинуваченого під вартою з дня його затримання 17.07.2026 по день його звільнення з-під варти 27.08.2026 включно.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 22.05.2026 по справі на певне майно в рамках цього кримінального провадження.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому наступні покарання:

- за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік та 6 (шість) місяців.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 163 Кримінально-виконавчого кодексу України та наказу Міністерства оборони України №337 від 17.09.2020 «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на командира військової частини, в якій ОСОБА_4 буде проходити військову службу, на період проходження військової служби та до закінчення випробувального строку.

У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу випробувального строку відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 період його перебування під вартою з 17.07.2026 до 27.08.2026 включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.

Скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова від 22.05.2026 на полімерний пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, який було вилучено в ході огляду місця події 19.05.2026 року, за адресою: м. Харків, вул. Дністровська, біля буд. 84, та поміщено до полімерного сейф-пакету НП України PSP1200576.

Стягнути з ОСОБА_4 , 15.05.1986 на користь держави судові витрати на проведенняекспертизи №CE-19/121-26/15256-НЗПРАП від 28.05.2026 у розмірі 1925,44 грн. (реквізити для сплати: стягувач (одержувач) Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Речові докази:

- кристалоподібну речовину білого кольору масою 2,9703 г, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 2,0820 г та поміщена до полімерного сейф-пакету експертної служби МВС № 6652714 – знищити;

- диск формату micro SD об`ємом 32 ГБ, ня якому зберігаються відеозаписи з судових справ № 644/1442/24, 644/6998/25, 644/4191/26, 644/9107/25, а також два диски формату micro SD, вилучені 19.06.2026 та 05.08.2026 – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_6