Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №641/6222/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №641/6222/26

Суддя: Кожихова Г. В.

Провадження № 2/641/4078/2026 Справа № 641/6222/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Собченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

26.06.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» — Андрущенко М.В., через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 5319850924 від 06.09.2024 у загальному розмірі 60 200,00 грн, з яких: 14 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 46 200,00 грн — заборгованість за процентами. Також представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 06.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», найменування якого в подальшому змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5319850924. Договір укладено у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням особливостей, передбачених статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачці кредит у розмірі 14 000,00 грн шляхом перерахування коштів на її поточний рахунок із використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідачка зобов`язалася повернути одержані кошти у погоджений договором строк і сплатити проценти за користування ними. Сума кредиту відповідно до пункту 2.3 договору становить 14 000,00 грн, тип кредиту — кредит, мета отримання кредиту — споживчі (особисті) потреби. Пунктом 2.5 договору встановлено, що строк кредиту та строк дії договору становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів — кожні 30 днів. Відповідно до пунктів 2.6, 2.6.1 договору тип процентної ставки є фіксованим, стандартна процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредитування, визначеного пунктом 2.5 договору. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування. Договір підписано відповідачкою шляхом введення у відповідне поле інформаційно-комунікаційної системи одноразового ідентифікатора 6887. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та 06.09.2024 перерахував відповідачці кредитні кошти в сумі 14 000,00 грн на вказану нею платіжну картку. Факт перерахування коштів підтверджується наданоюквитанцією, відповідно до якої 06.09.2024 здійснено успішний переказ 14 000,00 грн. Незважаючи на виконання кредитодавцем своїх зобов`язань, відповідачка належним чином умов договору не виконала, кредит у встановлений строк не повернула, нараховані проценти в повному обсязі не сплатила. Представник позивача зазначає, що в період дії договору відповідачка здійснила платіж у загальному розмірі 4 200,00 грн, який відповідно до умов договору було зараховано в рахунок погашення нарахованих процентів. За розрахунком позивача проценти за користування кредитом нараховувалися з 06.09.2024 до 31.08.2025 включно, тобто протягом погодженого сторонами строку кредитування тривалістю 360 днів. За користування кредитом у розмірі 14 000,00 грн за ставкою 1 % на день підлягали нарахуванню проценти у розмірі 140,00 грн за кожен день користування кредитом. Загальний розмір нарахованих у межах строку кредитування процентів становить 50 400,00 грн. З урахуванням сплачених відповідачкою 4 200,00 грн залишок заборгованості за процентами становить 46 200,00 грн. Таким чином, станом на 22.06.2026 загальна заборгованість відповідачки за договором становить 60 200,00 грн, з яких: 14 000,00 грн — заборгованість за кредитом та 46 200,00 грн — заборгованість за процентами. Крім того, представник позивача зазначив, що рішенням єдиного учасника змінено найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», у зв`язку із чим 08.09.2025 відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою взятих на себе договірних зобов`язань, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Виклад позиції відповідачки

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 06.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву. Також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк».

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію щодо належності відповідачці банківської картки, на яку були перераховані кредитні кошти, та виписку за рахунком.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідачки не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідачка не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 31.08.2026, враховуючи, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідачки та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 06.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5319850924.

Відповідно до п. 2.2 договору товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 2.3 договору сума кредиту (загальний розмір) становить 14 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору тип кредиту — кредит.

Пунктом 2.5 договору визначено, що строк кредиту (строк дії договору) становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів — кожні 30 днів. Детальні строки повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором, яка є додатком № 1 до договору.

Відповідно до п.п. 2.6–2.6.1 договору тип процентної ставки — фіксований. Стандартна процентна ставка становить 1 % на день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 64 400,00 грн, із яких 14 000,00 грн — сума кредиту та 50 400,00 грн — проценти за користування кредитом.

Пунктом 2.1 договору визначено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-комунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через вебсайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника до особистого кабінету в порядку, передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону позичальника.

Розділом 3 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Згідно з п. 3.4 договору кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, зазначеними у п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 4.1 договору проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, тобто за методом «факт/факт». Базою для розрахунку процентів є залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредитування. Проценти обчислюються шляхом множення бази для їх розрахунку на процентну ставку, встановлену п. 2.6 договору, яка діє у відповідний період строку кредитування.

Договір про надання грошових коштів у позику № 5319850924 від 06.09.2024 підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора 6887.

Крім того, ОСОБА_1 06.09.2024 підписано одноразовим ідентифікатором 6887 додаток № 1 до договору про надання грошових коштів у позику № 5319850924 від 06.09.2024, який містить графік платежів за кредитом та таблицю обчислення загальної вартості кредиту.

Виконання позивачем обов`язку щодо надання відповідачці грошових коштів у сумі 14 000,00 грн підтверджується квитанцією щодо перерахування коштів, з якої вбачається, що 06.09.2024 було здійснено переказ на суму 14 000,00 грн, номер транзакції 1469375259, номер картки НОМЕР_1 , статус переказу — успішно, надавач платіжних послуг платника — ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

З інформації АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітовано картку № НОМЕР_3 , відкриту до рахунку № НОМЕР_4 . На вказаний рахунок 06.09.2024 зараховано 14 000,00 грн із призначенням платежу: «CASH2CARD A2C EASYCASH, Unavailable». Номер платіжної картки № НОМЕР_3 , зазначений у відповіді АТ КБ «ПриватБанк», відповідає масці платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені відповідачкою під час укладення договору.

Рішенням єдиного учасника змінено найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», у зв`язку із чим 08.09.2025 відповідні зміни внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

З розрахунку заборгованості за договором № 5319850924 від 06.09.2024 вбачається, що станом на 22.06.2026 розмір заборгованості становить 60 200,00 грн, із яких: 14 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 46 200,00 грн — заборгованість за процентами.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику — грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час учинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок учинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права й обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор — алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їхню волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5319850924 від 06.09.2024 в електронній формі шляхом накладення електронного підпису, відтвореного за допомогою використання позичальницею одноразового ідентифікатора 6887.

У вказаному договорі сторонами були погоджені всі істотні умови договору. Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 14 000,00 грн відповідачці (позичальниці) підтверджується квитанцією щодо перерахування коштів, з якої вбачається, що 06.09.2024 було здійснено переказ на суму 14 000,00 грн, номер транзакції 1469375259, номер картки НОМЕР_1 , статус — успішно, надавач платіжних послуг платника — ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

Факт перерахування грошових коштів у сумі 14 000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 також підтверджує інформація АТ КБ «ПриватБанк», надана суду на виконання ухвали від 06.07.2026.

У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17 Верховний Суд зазначив, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки тощо.

Надані позивачем докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» свого обов`язку за кредитним договором.

Зокрема, з досліджених судом доказів установлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства. Встановлено факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідачки.

При цьому суд звертає увагу, що відповідачка процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, доказів на спростування вказаних вище обставин суду не надала.

Вимогами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник — повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача — спростувати розмір наявної заборгованості.

Як убачається з наданого суду розрахунку заборгованості, складеного позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання грошових коштів у позику № 5319850924 від 06.09.2024 станом на 22.06.2026 становить 60 200,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту — 14 000,00 грн, заборгованість за процентами — 46 200,00 грн.

Відповідно до умов п. 2.5 договору строк кредиту та строк дії договору становить 360 днів.

Пунктом 2.6.1 договору встановлено, що стандартна процентна ставка становить 1 % за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку кредитування, визначеного п. 2.5 договору.

Згідно з п. 4.1 договору проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування.

Кредитні кошти були надані відповідачці 06.09.2024. Відповідно, погоджений сторонами строк кредитування тривалістю 360 календарних днів тривав до 31.08.2025 включно.

Проценти позивачем нараховані за період із 06.09.2024 до 31.08.2025 включно, тобто виключно в межах установленого договором строку кредитування. Після закінчення строку кредитування проценти позивачем не нараховувалися та до пред`явленої до стягнення заборгованості не включені.

Щоденний розмір процентів за користування кредитом становить 140,00 грн, виходячи з такого розрахунку: 14 000,00 грн ? 1 % = 140,00 грн. Загальний розмір процентів за 360 днів користування кредитом становить 50 400,00 грн: 14 000,00 грн ? 1 % ? 360 днів = 50 400,00 грн. Відповідачкою здійснено платіж у розмірі 4 200,00 грн, який зараховано позивачем у рахунок погашення нарахованих процентів. Таким чином, залишок заборгованості за процентами становить 46 200,00 грн. Наведений розрахунок відповідає умовам договору та графіку платежів, яким сторони погодили, що за весь строк кредитування тривалістю 360 днів загальний розмір процентів за стандартною процентною ставкою становить 50 400,00 грн, а загальна вартість кредиту — 64 400,00 грн.

Отже, нараховані позивачем проценти в розмірі 50 400,00 грн є платою за користування кредитними коштами, передбаченою ст. 1048 ЦК України та умовами договору, оскільки нараховані лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені договором щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитом, не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 14 000,00 грн та процентами в сумі 46 200,00 грн, а всього — 60 200,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 5319850924 від 06.09.2024 у розмірі 60 200,00 грн є обґрунтованими, підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений під час звернення до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Також представник позивача зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Оскільки на час ухвалення рішення відповідні докази та заява про розподіл цих витрат суду не подані, питання про їх розподіл цим рішенням не вирішується.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263–265, 274–279, 280–282 ЦПК України, статтями 526, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 1048–1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 5319850924 від 06.09.2024 у розмірі 60 200 (шістдесят тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня проголошення рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Повний текст судового рішення складено та підписано 04.09.2026.

Учасники справи:

Позивач — Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 10, поверх 2, офіс 5.

Відповідачка — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В.Кожихова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua