Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №638/15552/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/15552/26

Провадження № 3/638/3242/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Тимченко А.М.., розглянувши об`єднані матеріали Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 у скоєні правопорушення, передбаченого ст.124, ст. 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

25.06.2026 о 21-17 год у м. Ізюм , дорога Київ-Харків-Довжанський 629, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ -21150, н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не зменшив швидкість щоб у разі потреби зупинитись, в результаті чого здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які рухалися узбіччям. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, пішоходи отримали легкі тілесні ушкодження. Зафіксовано на нагрудну бодікамеру ТЕКСАР 97, чим водій порушив 2.3.б , п. 1.2.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП.

Крім того, 25.06.2026 о 21-17 год у м. Ізюм , дорога Київ-Харків-Довжанський 629+210м, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ -21150, н.з. НОМЕР_2 ,скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які рухалися узбіччям, після чого залишив місце пригоди. Зафіксовано на нагрудну бодікамеру Тексар 97, чим водій порушив п. 2.10.а ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Крім того, 25.06.2026 о 21-17 год у м. Ізюм , дорога Київ-Харків-Довжанський 629+210м, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ -21150, н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у медичному закладі Ізюмської ЦМЛ Піщанської Богоматері, та підтверджується висновком медичного закладу № 57 від 25.06.2026. Зафіксовано на нагрудну бодікамеру Тексар 97, чим порушип п. 2.9а ПДР України- керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують ії увагу а швидкість реакції, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КупАП України.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Харкова від 04.09.2026, справи обєднані в одне провадження.

В судове засідання водій ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку на адресу зазначену в протоколі, а тому суд вважає за можливе розглянути даний матеріал без його участі, що відповідає положенням ст. 268 КУпАП.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно положень ст.268КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст. 124, ст. 122-4, ст.130КУпАП не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою.

Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності свідків, показаннями працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Дослідивши матеріали справи встановлено наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 25.06.2026 о 21-17 год у м. Ізюм , дорога Київ-Харків-Довжанський 629, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ -21150, н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не зменшив швидкість щоб у разі потреби зупинитись, в результаті чого здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які рухалися узбіччям. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, пішоходи отримали легкі тілесні ушкодження. Зафіксовано на нагрудну бодікамеру ТЕКСАР 97, чим водій порушив 2.3.б , п. 1.2.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст.124 КУпАП

Проаналізувавши схему місця ДТП, пояснення учасників пригоди, суд прийшов до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія транспортного засобу ВАЗ -21150, н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не зменшив швидкість щоб у разі потреби зупинитись, в результаті чого здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які рухалися узбіччям.

Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 703605 від 26.06.2026, 25.06.2026 о 21-17 год у м. Ізюм , дорога Київ-Харків-Довжанський 629+210м, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ -21150, н.з. НОМЕР_2 ,скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які рухалися узбіччям, після чого залишив місце пригоди. Зафіксовано на нагрудну бодікамеру Тексар 97, чим водій порушив п. 2.10.а ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 122-4 КУпаП, крім протоколу серії ЕПР1 № 703570 від 25.06.2026, протоколу серії ЕПР1 № 703605 від 26.06.2026 , також підтверджується:протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.06.2026, схемою до протоколу огляду місця ДТП, що підписана водієм без зауважень, протоколом огляду транспортного засобу ВАЗ -21150, н.з. НОМЕР_2 , первинною медичною карткою ОСОБА_3 № 4895, первинною медичною карткою ОСОБА_4 № 4896, первинною медичною карткою ОСОБА_2 № 4894, первинною медичною карткою ОСОБА_5 № 4897, рапортом ст. слідчого Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Сергія Осіпова, поясненнями ОСОБА_1 .

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ст. 122-4 КУпАП.

Крім того, пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.9а ПДР України забороняє водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 25.06.2026 о 21-17 год у м. Ізюм , дорога Київ-Харків-Довжанський 629+210м, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ -21150, н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у медичному закладі Ізюмської ЦМЛ Піщанської Богоматері, та підтверджується висновком медичного закладу № 57 від 25.06.2026. Зафіксовано на нагрудну бодікамеру Тексар 97, чим порушип п. 2.9а ПДР України- керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують ії увагу а швидкість реакції, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В наслідок зазначених подій працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703625 від 26.06.2026 року за невиконання ОСОБА_1 вимог п.2.9а ПДР України, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 25.06.2026 за № 57, відповідно якого встановлено, що ОСОБА_1 25.06.2026 о 23 год 20 хв. знаходився у стані алкогольного сп`яніння;

- рапортом старшого слідчого Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Сергія Осіпова;;

- записом з бодікамери Тексар 97, відповідно до якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний.

- поясненнями ОСОБА_1 від 25.06.2026;

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги ч.2 ст.251, ст.256, 265-2, 266, 268 КУпАП, а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Дослідивши докази, що є наявними у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Крім того, відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

При цьому належить врахувати, що відеозапис працівників поліції не є єдиним доказом, завдяки якому зафіксовано адміністративне правопорушення. Визначальним є відомості протоколу про адміністративне правопорушення, який підписаний належним працівником поліції, результати огляду на стан алкогольного сп`яніння, які отримані із дотриманням передбаченої законом процедури.

На підставі відеозапису встановлюються додаткові відомості про адміністративне правопорушення.

Такий висновок суд робить згідно вимог ст.252КУпАП України, де зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вищезазначені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про наявність у водія ОСОБА_1 25.06.2026 о 21-17 год. явних ознак алкогольного сп`яніння, які зафіксовано на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, та висновок за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніннія,

Своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги п. 2.9 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи встановлені обставини, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також положення ч.2 ст.36 КУпАП, суд прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 655,60 грн.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.124, 130, 221, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративні стягнення:

- за ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.;

- за ст. 122-4 КУпАП України у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотририста) грн. 00 коп.

- за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, у разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з стягується подвійний розмір штрафу – 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Суддя А.М.Тимченко