Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №401/1482/26 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

02.09.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

копія

Справа № 401/1482/26 Провадження № 2/401/1577/26

02 вересня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Мельничика Ю.С.,

з участю: секретаря судових засідань Рудської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: АТ КБ «Приватбанк», про скасування арешту коштів на банківських рахунках,

ВСТАНОВИВ:

Процедура (рух справи):

У травні 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту коштів у виконавчому провадженні № 57724843 з усіх банківських рахунків, відкритих на ім`я позивача.

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Аргументи позивача, ОСОБА_1 :

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що у рамках виконавчого провадження № 57724843 де стягувачем є АТ КБ «Приватбанк», постановою державного виконавця накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках позивача. Позивач зазначає, що вищезгадане виконавче провадження завершене на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, АТ КБ «Приватбанк» відступив право вимоги за заборгованістю позивача, таким чином АТ КБ «Приватбанк» втратив статус стягувача у виконавчому провадженні № 57724843. Наявність арешту на кошти позивача після завершення виконавчого провадження чи закриття виконавчого провадження без реального виконання рішення суду є незаконною. На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати арешт коштів накладений на всі рахунки ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 57724843.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду такі докази: копію відповіді Світловодського ВДВС від 12 лютого 2026 року; інформацію з автоматизованої системи виконавчого провадження ВП № 57724843; копію повідомлення АТ КБ «Приватбанк» щодо відступлення права вимоги.

Позиція відповідача, Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції :

22 липня 2026 року від державного виконавця Світловодського ВДВС Охріменко О.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача зазначає, що на виконанні у Світловодському ВДВС перебувало виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 69 623 грн. 59 коп.

21 листопада 2018 року державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника та направлено до відповідних банківських установ.

Виконавче провадження № 57724843 завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», залишок боргу станом на 22 липня 2026 року складає 50 615 грн. 77 коп., залишок несплаченого виконавчого збору – 695 грн. 91 коп. Під час примусового виконання виконавчого провадження № 57724843 постановою державного виконавця від 18 квітняя 2024 року рахунок ОСОБА_1 відкритий в АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 визначено поточним рахунком фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій. В подальшому, оскільки рахунок НОМЕР_1 є рахунком для виплати заробітної палати, держаним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з коштів.

Враховуючи, наявність заборгованості за виконавчим провадженням № 57724843 та п. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для зняття виконавцем арешту з коштів боржника відсутні.

Позиція третьої особи яка не заявляє самостійних вимог АТ КБ «Приватбанк»:

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему "Електронний суд". Заяв та клопотань не надійшло.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши матеріали справи та зміст заяв сторін по суті справи, оцінивши у єдності та в сукупності надані позивачем докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини справи:

На примусовому виконанні у Світловодському ВДВС перебувало виконавче провадження № 57724843 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 69 623 грн. 59 коп.

14 лютого 2025 року виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення. Залишок боргу за виконавчим документом – 50 615 грн. 77 коп., залишок несплаченого виконавчого збору – 6 442 грн. 64 коп.

Згідно інформації Автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 09 травня 2026 року, виконавче провадження № 57724843 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" завершено.

З відповіді Світловодського ВДВС від 12 лютого 2026 року вбачається що ОСОБА_1 відмовлено у знятті арешту з рахунків у зв`язку з наявністю несплаченого залишку боргу за виконавчим провадженням № 57724843.

Оцінка та висновок суду:

Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежного від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до норм ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.

Позивач зазначає, що наявність арешту на рахунках боржника у завершеному виконавчому провадженні є обмеженням права власності та порушує ст.41 Конституції України.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4. ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до положень частини 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 78 Цивільного процесуального кодексу України встановлена вимога щодо допустимості доказів, на які посилаються сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Статтею 56 вказаного Закону встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки клієнта, вживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів (п. 9.4. Інструкції НБУ № 22).

Відповідно до частини 1, 2 48 Закону «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У частині п`ятій статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, у разі незгоди з рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби позивач повинен був звернутись до суду, у 10-ти денний строк, зі скаргою, яку слід розглядати за правилами розділу VII Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи, що позивачем до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження обставин визначених Законом України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з рахунків позивача, суд не вбачає підстав для скасування арешту з усіх рахунків позивача. Крім того, позивачем не надано доказів того, що заборгованість за виконавчим провадженням № 57724843 відсутня та державним виконавцем відмовлено у знятті арешту з рахунків боржника.

Також, суд звертає увагу, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав. У даному випадку ОСОБА_1 мав звернутися до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність виконавця, як учасник виконавчого провадження, а не з позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 61, 19, 169, 208, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 316, 319, 321, 391 ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Світловодського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: АТ КБ «Приватбанк», про скасування арешту коштів на банківських рахунках – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Світловодський відділ державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: вул. Павлівська 13А , м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області,ЄДРПОУ 35037956.

Третя особа: АТ КБ «Приватбанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом