Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №388/1756/26 — Долинський районний суд Кіровоградської області

Суд: Долинський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №388/1756/26

Суддя: Баранський Д. М.

Долинський районний суд Кіровоградської області

____________________________________________________________________________

02.09.2026 Справа №: 388/1756/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 рокум. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2026 року о 19:00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно висловлювався нецензурною лайкою, чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить до такого висновку.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 841044 від 26 жовтня 2026 року, 24 червня 2026 року о 19:00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно висловлювався нецензурною лайкою, чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вищезазначені дії ОСОБА_1 за цим протоколом кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначає, що 24 червня 2026 року о 19:00 годині в нього стався конфлікт з його колишньою дружиною ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що остання була відсутня вдома на протязі двох, трьох діб. Після чого, вони почали висловлюватись друг на друга нецензурною лайкою. Заперечує той факт, що ображав дітей та фізичної сили стосовно їх не застосовував.

Отже, письмові пояснення ОСОБА_1 вказують на його конфлікт з його колишньою дружиною ОСОБА_3 , а не з малолітньою донькою.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

А відповідальність за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У цій справі ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру за місцем проживання щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , що виразилось у висловлюванні нецензурної лайки у її присутності.

Докази прояву такого діяння в сторону своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , відсутні.

Відеозапис з місця події на оптичному носії даних DVD-Rвзагалі зазначених обставин не підтверджує.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення також не містять інших фактичних даних, що дають суду підстави переконатися у правдивості письмових пояснень його колишньої дружини ОСОБА_3 .

Одні лише письмові пояснення ОСОБА_3 в такій справі, що по суті обвинувачує іншого учасника події в неправомірних діях щодо нього, не можуть бути достатніми доказами винуватості, за винятком коли кривдник визнає обставини вчинення домашнього насильства та свою провину в цьому.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення зобов`язана надати разом з ним достатність доказів провини обвинуваченого в адміністративному правопорушенні.

З огляду на встановлене, суд уважає, що за таких обставин виключно письмові пояснення ОСОБА_3 не можуть бути достатніми доказами, що свідчать про винуватість обвинуваченого.

За змістом ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна додати до нього достатньо доказів, що підтверджують винуватість особи в адміністративному правопорушенні, а у цій справі на переконання суду відсутні достатні, належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 , відповідно провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо обвинуваченого підлягає закриттю за п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 38, ч.2 ст. 173-2, ст. ст. 221, 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Суддя Долинського районного судуД. М. Баранський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua