Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №348/2094/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2094/26

31 серпня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 07.05.2013 він зареєстрував шлюб з відповідачкою по справі ОСОБА_3 у виконавчому комітеті Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис № 4. Після одруження відповідачка змінила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на його прізвище ОСОБА_5 .

Від шлюбу в них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час є неповнолітнім та проживає разом з ним.

З часом їхнє з відповідачкою сімейне життя не склалось. Тому рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25.05.2016 шлюб між ним та відповідачкою розірвано.

Після розірвання шлюбу вони з відповідачкою деякий час проживали окремо, однак в подальшому помирилися і відновили подружнє життя. Під час проживання в фактичних шлюбних стосунках у них народилась дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Народження дочки зареєстровано відповідно до ст. 126 СК України, тобто ним добровільно визнано батьківство щодо даної дитини.

3 жовтня 2023 року обоє неповнолітніх дітей проживають разом з ним в належному його матері на праві приватної власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 ще в жовтні 2023 року виїхала за межі України у Королівство Великобританя, де перебуває і на даний час. З того часу вона проживає окремо від дітей і належної участі у їх утриманні не приймає.

На даний час неповнолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 7 класі Делятинського ліцею №2. В позаурочний час відвідує додаткові заняття з англійської мови займається у спортивній секції в м. Яремче.

Неповнолітня дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час навчається у 2-А класі Делятинського ліцею № 2. Також відвідує заняття з танців під керівництвом ОСОБА_8 .

Протягом останніх років відповідачка перестала надавати належну матеріальну допомогу на утримання їхніх неповнолітніх дітей, фактично поклавши обов`язок по їх матеріальному утриманню виключно на нього. При цьому відповідачка має можливість надавати кошти на утримання дітей, оскільки у Королівстві Великобританія перебуває з жовтня 2023 року на роботі, де має постійне місце роботи і відповідний дохід, про що йому достовірно відомо. На його прохання добровільно врегулювати даний спір вони не дійшли спільної домовленості, так як відповідачка свідомо ухиляється від свого материнського обов`язку матеріально утримувати наших неповнолітніх дітей. Разом з тим відповідач надсилає дітям солодощі,чіпси, тощо, тобто продукти, які тільки шкодять їх здоров`ю.

Самостійно він не має змоги в повному обсязі забезпечувати всім необхідним їхніх неповнолітніх дітей, в зв`язку з цим зазнає певні труднощі із-за відсутності матеріальної допомоги із сторони відповідача. Він є особою з інвалідністю III групи загального захворювання, і на його лікування також потрібні грошові кошти. При таких обставинах він змушений звернутися до суду з даним позовом про стягнення з відповідачки аліментів в його користь на утримання дітей в примусовому порядку.

Враховуючи наведене, він бажає визначити спосіб стягнення аліментів у частці від доходу відповідача. Це також пов`язано з тим, що прожитковий мінімум для дітей постійно змінюється і кожного року зростає. Також зростають ціни на продукти харчування, одяг та інші необхідні потреби дітей. На його переконання визначення способу стягнення аліментів в частці від доходу є більш правильним та справедливим по відношенню до нього та в інтересах неповнолітніх дітей.

Враховуючи наведене вважає, що відповідачка повинна сплачувати аліменти в його користь на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки зі всіх видів його доходу щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, що є менш більш достатнім для їх нормального фізичного та духовного розвитку на даний час.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Стислий виклад позицій сторін:

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, від представника позивача поступила письмова заява, в якій просить справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги позивача підтримує повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026, головуючим по даній справі визначено суддю Міськевич О.Я.

Ухвалою судді від 21.07.2026 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07.05.2013 проживали у зареєстрованому шлюбі, який розірвано згідно рішення Надвірнянського району Івано-Франківської області від 25.05.2016 (а.с. 9).

За час шлюбу у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час є неповнолітнім, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.06.2014 (а.с. 10).

Також за час проживання у фактичних шлюбних відносинах у сторін народилась дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на даний час є малолітньою, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.02.2019 (а.с. 11).

Згідно витягів з реєстру Делятинської ТГ від 16.07.2026, позивач ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).

Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААД № 057507 від 23.07.2024 (а.с. 12).

Як вбачається з позовної заяви, позивач на даний час проживає разом з двома неповнолітніми дітьми, які перебувають на його утриманні. Позивач не має змоги самостійно забезпечити неповнолітніх дітей всім необхідним, та потребує від відповідача коштів на утримання дітей. Відповідач не надає належним чином матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей.

Відповідач постійно проживає за межами України, у Великій Британії. Також суду не надано доказів щодо незадовільного стану здоров`я відповідача, наявності в неї інших утриманців, чи тяжкого матеріального становища. Тому відповідач може надавати кошти на утримання неповнолітніх дітей.

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Крім того, відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України). Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (ч.ч. 1, 3 ст. 181 СК України).

Пред`явлення до суду даного позову про стягнення аліментів вказує на те, що сторони, як батьки дітей, не досягли домовленості щодо способу виконання ними обов`язку утримувати дітей. Позов до суду подано батьком, з яким проживають неповнолітні діти, відтак право вибору способу стягнення аліментів належить саме ОСОБА_1 , вимоги заявлено у присудженні аліментів у частці від доходу відповідача.

Таким чином, за рішенням суду кошти на утримання неповнолітніх дітей підлягають присудженню у частці від доходу з матері ОСОБА_2 .

Виходячи зі встановленого законом обов`язку обох батьків утримувати дитину, встановленого факту проживання дітей з батьком, зі встановлених по справі обставин щодо неповнолітнього віку та стану здоров`я дітей, матеріального стану позивача (який є особою з інвалідністю ІІІ групи), вартості життя та необхідності здійснення витрат як для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку, навчання, здоров`я дітей, прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, матеріального становища та стану здоров`я платника аліментів (яка є особою працездатного віку, відсутність доказів щодо незадовільного стану здоров`я відповідача та наявності в неї на утриманні інших осіб), право позивача щодо вибору способу стягнення аліментів, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовільнити, та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки зі всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Даний розмір аліментів, з урахуванням рівного обов`язку батьків по утриманню своїх дітей, який передбачає й участь батька в утриманні дітей у такому ж розмірі, забезпечить необхідний та достатній гармонійний розвиток дітей.

Згідно ст. 191 СК України, аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, на підставі п. 3 ст. 5 Закону України про судовий збір. Тому судовий збір за задоволення вимоги про стягнення аліментів в сумі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача в користь держави.

Висновки суду:

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позов необхідно задовільнити, та стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Враховуючи положення ст. 191 СК України, стягнення аліментів необхідно розпочати з часу пред`явлення позову, а саме з 17.07.2026.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача, зокрема: 1331,20 грн судового збору в дохід держави.

На підставі ст.ст. 141, 180, 181, 182, 183 СК України, ст.ст. 3, 8, 12 ЗУ «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовільнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 – аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 частки зі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 17.07.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави – 1331 грн 20 коп. (одну тисячу триста тридцять одну гривню двадцять копійок) судового збору (Отримувач – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, Банк отримувача – Казначейство України(ЕАП), Рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету – 22030106, Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору). При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані).

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 04.09.2026.

Суддя Міськевич О.Я.