Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №344/11275/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11275/26

Провадження № 1-кп/344/1170/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_5 — ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, маючого на утриманні малолітню дитину, проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні “солдат”, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_5 нез`явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію” ОСОБА_5 08.10.2022 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.

Відповідно до наказу командира військової частини солдат ОСОБА_5 призначений у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.

В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №346 від 07.12.2025 року солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу вказаної частини та на всі види забезпечення.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п.п.1, 3 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно Указу Президента України №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, воєнний стан в Україні запроваджено із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

Згідно вимог ст. 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 21.01.2026 року не з`явився вчасно до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) після виписки із лікувального закладу КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради”, та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 23.04.2026 року, проводячи службовий час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.

23.04.2026 року ОСОБА_5 виявлено працівниками ВКП Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене відповідно до викладеного. Усвідомлює, що своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, на даний час щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свій вчинок, запевнив суд, що такого більше не повториться, просить суворо його не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.5 ст.407 КК України як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, його вік, має на утриманні малолітню доньку, раніше не судимий, на обліку в нарколога не перебуває, неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП “ПОКЦПЗ ІФ ОР”, останній раз з 17.01.2026 по 20.01.2026 року з діагнозом: Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, вживання речовин, пов`язане зі шкодою для здоров`я.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає визнання вини.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи всі наведені вище обставини, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, позицію прокурора в судовому засіданні, який просив призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, захисника, який просив призначити покарання в межах санкції ч.5 ст.407 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відсутні.

Речових доказів у кримінальному провадженні немає.

На підставі викладеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст.373-375 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначити покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання — 27.04.2026 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою — до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя ОСОБА_7