Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №338/1375/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1375/26

Провадження №2/338/1221/26

03 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В. В.,

з участю секретаря судового засідання Смеречук Х. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

11 серпня 2026 року позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 вересня 2022 року між нею та ОСОБА_2 Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), укладено та зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис № 113. Від даного шлюбу сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка зазначає, що подружні відносини між нею та відповідачем фактично втратили свій зміст унаслідок тривалих розбіжностей у поглядах на шлюб, сімейне життя та виконання взаємних обов`язків. Відсутність взаєморозуміння, довіри та емоційної близькості призвела до того, що стосунки перестали виконувати функцію сімейного союзу. На даний час сторони не ведуть спільного господарства та фактично проживають окремим життям. Сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує лише формально. Налагодження гармонійних стосунків та примирення сторін є неможливим, подальше збереження шлюбу суперечитиме її інтересам та інтересам неповнолітніх дітей. Майнових спорів та спору щодо місця проживання дітей між сторонами немає. З огляду на викладене, просить позов задовольнити повністю, шлюб розірвати.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. Строк для примирення надавати не потрібно. Також, просила судові витрати віднести на її рахунок та з відповідача не стягувати.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов визнає повністю, не заперечує щодо розірвання шлюбу, строк для примирення надавати не потрібно.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані позивачкою докази в їх сукупності та взаємозв`язку, приймаючи до уваги існуючі між сторонами відносини, причини розлучення, небажання ОСОБА_1 зберігати шлюб, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін, збереження їх сім`ї є неможливим та суперечитиме інтересам позивачки та їхніх спільних з відповідачем дітей.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 14 вересня 2022 року Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 14 вересня 2022 року перебувають у шлюбі, актовий запис № 113.

Від шлюбу сторони мають двох спільних неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 19 жовтня 2017 року, актовий запис № 25), та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України (далі — СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Таке положення національного законодавства України узгоджується зі ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Правова позиція Верховного Суду щодо даної категорії справ є послідовною та виходить із принципу добровільності шлюбу. Зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц зазначено, що добровільність шлюбу є однією з основних засад регулювання сімейних правовідносин. Суд не може примушувати подружжя проживати разом, цікавитися їх приватним життям, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків, а відмова у розірванні шлюбу за наявності категоричного небажання одного з подружжя перебувати у шлюбних відносинах суперечитиме засаді добровільності шлюбу та становитиме примушування до шлюбу, що є неприпустимим.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19 та від 05 вересня 2024 року у справі № 362/3766/23 підкреслено, що умовою дійсності шлюбу та його реального функціонування є взаємна згода осіб, їхня воля на збереження сім`ї. Якщо один із подружжя категорично наполягає на розірванні шлюбу, примусове збереження такого шлюбу суперечить його інтересам і порушує його особисте право на свободу та вільний вибір.

З огляду на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, сімейні відносини припинені, а збереження шлюбу існує лише формально, відмова в розірванні шлюбу становитиме примушення до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, враховуючи те, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме її інтересам та інтересам дітей, що має істотне значення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі. При цьому питання щодо місця проживання дітей та майнові спори між сторонами у цій справі відсутні.

Таким чином судом встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені її особисті й майнові права, тому шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 необхідно припинити шляхом його розірвання.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею при поданні позову судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп. Разом, з тим враховуючи те, що позивача просить судові витрати віднести на її рахунок, тому суд вважає за необхідне судові витрати не стягувати з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 258, 263, 265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 14 вересня 2022 року Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 113.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя В.В. Решетов