Вирок від 03 серпня 2026 р. у справі №183/9578/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/9578/26

№ 1-кп/183/2329/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026049080000031 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Троїцьке Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянки України, яка має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , непрацюючої, яка має середньо-спеціальну освіту, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, повністю згодна із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника ОСОБА_7 ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту стосовно неї у порядку спрощеного провадження, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутності.

В тексті обвинувального акту викладене клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

За результатами спрощеного провадження судом встановлено, що ОСОБА_3 в середині травня місяця 2026 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , в соціальній інтернет мережі «Фейсбук» потрапила на оголошення про виготовлення посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

В цей час та місці у ОСОБА_3 виник умисел на пособництво у підробленні посвідчення водія на право керування транспортними засобами на своє ім`я, тобто, підроблення офіційного документа, з метою його подальшого використання.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на пособництво у вчиненні підроблення посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, що посвідчує особу та її спеціальний статус, що підтверджує і надає право його власника на керування транспортними засобами, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи, що вона не проходила в установленому законом порядку процесу отримання посвідчення водія, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, в середині травня місяця 2026 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 ,діючи умисно, в порушення положень Закону України «Про дорожній рух», посягаючи на встановлений законодавством України порядок отримання та використання офіційних документів, відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 15 листопада 2019 року), уникаючи проходження медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, підготовки відповідно до планів і програм, складення теоретичного, на знання діючих Правил дорожнього руху України, і практичного, на перевірку навичок керування транспортним засобом, іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС територіальних сервісних центрах МВС, користуючись мережею Інтернет, вступила у змову з невстановленою особою, та виконуючи роль пособника, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (посвідчення водія), надала через мережу Інтернет невстановленій досудовим розслідуванням особі свої персональні анкетні дані, зокрема, прізвище, ім`я та по-батькові, дату народження, фотознімок свого підпису та свій фотознімок в електронній формі для подальшого їх внесення до підробленого документу, чим створила сприятливі умови для вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

У подальшому, вищевказана невстановлена особа у невстановленому під час досудового розслідування місці, наприкінці травня 2026 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) виготовила підроблений документ - посвідчення водія, яке надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому Законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 категорії «В», нібито видане 26.05.2026 територіальним сервісним центром № 0541, в яке внесла персональні анкетні дані та фотозображення ОСОБА_3 .

В подальшому, ОСОБА_3 у один із днів наприкінці травня 2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в с. Попасне Самарівського району Дніпропетровської області, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи у поштовому відділенні ТОВ «Нова пошта» вищезазначене підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 категорії «В» на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , нібито видане ТСЦ 0541 від 26.05.2026, а також виплатила невстановленій особі за виготовлення підробленого документу гроші в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Вказані дії ОСОБА_3 вчинила з прямим умислом так як вона усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, та яке надає права, з метою його використання підроблювачем чи іншою особою.

Окрім того, 25 липня 2026 року, приблизно о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «RENAULT KANGOO» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Робочій в с. Попасне Самарівського району Дніпропетровської області, була зупинена працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Самарівського РВП ГУНП у Дніпропетровської області, які відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» попросили надати для перевірки посвідчення водія, на що ОСОБА_3 ,маючи прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, з метою уникнення адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, в порушення «Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, надала працівникам поліції СРПП ВП № 2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області завідомо підроблений документ, а саме - підроблене посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , видане 26.05.2026 ТСЦ 0541 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тим самим умисно, протиправно, використала завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія на її ім`я про право керування транспортними засобами категорії «В».

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінальних проступків, передбаченихч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінальних правопорушень (проступків) мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні пособництва у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, та яке надає права, з метою його використання підроблювачем чи іншою особою, а також використанні завідомо підробленого документа при обставинах встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України відповідно.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Щире каяття ОСОБА_3 визнається судом обставиною, що пом`якшує покарання.

Обставин, що обтяжують покарання згідно з ст. 67 КК України судом не встановлено.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судима, обвинувачується у вчиненні двох кримінальних проступків, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

З урахуванням даних про особу обвинуваченої, обставин вчинених кримінальних проступків, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду у межах санкцій відповідних статей із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, на підставі яких визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд вважає, що саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх конкретним обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої.

Призначаючи покарання суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, вважає, що покарання у виді пробаційного нагляду буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої і запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.

Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3369 грн. 52 коп (висновок експерта за результатами проведення судової експертизи № СЕ-19/104-26/27818-ДД від 30.07.2026 року).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.07.2026 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 26.05.2026 року ТСЦ 0541 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - скасувати.

Речовий доказ: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 26.05.2026 року ТСЦ 0541 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1