Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №211/8444/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Побої і мордування

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №211/8444/26

Суддя: Гонтар А. Л.

Номер провадження 1-кп/211/1390/26

Єдиний унікальний номер 211/8444/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за головуванням судді ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та за відсутності учасників акт обвинувачення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046720000164 від 09.07.2026 щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, яка має вищу освіту, офіційно працевлаштована в КП «Міський тролейбус» на посаді обліковця руху, незаміжня, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого у ч.1 ст.126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 05.07.2026 приблизно о 06:20 год. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в диспетчерській КП «Міський тролейбус», що знаходиться за адресою: вул. Залізничників, 1, Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, побачила через вікно малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка справляла природні потреби неподалік приміщення диспетчерської, та вказані дії обурили ОСОБА_3 .

Після цього, ОСОБА_3 почала голосно кричати через вікно на малолітню ОСОБА_4 , висловлюючи своє обурення її поведінкою. Злякавшись крику, малолітня ОСОБА_4 підбігла до своєї неповнолітньої сестри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала неподалік від диспетчерської.

У цей час ОСОБА_3 вийшла з приміщення диспетчерської та підійшовши до неповнолітньої ОСОБА_5 почала висловлювати претензії останній з приводу дій її малолітньої сестри, що викликало словесний конфлікт між ними.

В ході конфлікту у ОСОБА_3 виникла гостра неприязнь до ОСОБА_5 та протиправний умисел, спрямований на завдання побоїв останній та заподіяння фізичного болю.

Надалі, 05.07.2026 приблизно о 06:25 годин, знаходячись за вище вказаною адресою, ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний намір, діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння фізичного болю останній, та бажаючи їх настання, підійшла до неповнолітньої ОСОБА_5 , стоячи обличчям до неї схопила своїми обома руками за кисті рук ОСОБА_5 та почала з силою викручувати їх у різні боки, заподіявши останній фізичний біль. Надалі, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, перебуваючи поруч з неповнолітньою ОСОБА_5 , нанесла коліном 2 удари по лівому стегну ОСОБА_5 , від яких остання відчула фізичний біль.

Після чого ОСОБА_3 , виконавши всі дії які вважала необхідними для доведення правопорушення до кінця, припинила їх та залишила місце вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 завдано фізичного болю без заподіяння тілесних ушкоджень.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Тобто, ОСОБА_6 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України, а саме - умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та без його участі.

До акту обвинувачення долучена письмова заява обвинуваченої, що складена у присутності захисника ОСОБА_7 .

Відповідно до заяви, ОСОБА_6 беззаперечно визнає вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого у ч.1 ст.126 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодна на розгляд акта обвинувачення у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та без його участі.

Тако до обвинувального акту долучена заява неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 та її законного представника ОСОБА_8 , відповідно до якої вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.

На підставі ухвали суду від 07 серпня 2026 року, за клопотанням прокурора, відповідно до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, акт обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого у ч.1 ст.126 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

З огляду на наведене, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, на підставі вимог закону та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд висновує, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого у скоєнні кримінального проступку, передбаченого у ч.1 ст.126 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченої кваліфіковані правильно за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Кримінальним проступком матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_5 не завдано.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

З огляду на те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, раніше не судима, до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не зверталась, за місцем проживанн характеризується позитивно, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу. Таке покарання, на думку суду, буде достатньо для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Розмір витрат на залучення експерта відсутні.

Речові докази по провадженню відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого у ч.1 ст. 126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді, обвинуваченим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок надруковано та підписано у нарадчий кімнаті 12 серпня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua