Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №703/5905/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5905/26

2-о/703/186/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Криви Ю.В.,

присяжних – Кривошей Н.П., Примак – Кулішової О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

прокурора Сокольвяк О.І.,

представника заявника Кривенко А.С.,

особи, стосовно якої розглядається заява – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку окремого провадження заяву директора КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкової І.В. про примусову госпіталізацію у психіатричний стаціонар ОСОБА_1 без її згоди,

встановив:

03 вересня 2026 року директор КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкова І.В. звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 у психіатричний стаціонар без її згоди.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що ОСОБА_1 була госпіталізований 02 вересня 2026 року о 13.55 год. до КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня ЧОР». Направлення на госпіталізацію було видане лікар-психіатром КНП «Корсунь-Шевченківська районна багатопрофільна лікарня». Лікарем – психіатром ОСОБА_2 , який після особистого огляду ОСОБА_1 зробив висновок про необхідність її госпіталізації у психіатричний стаціонар для обстеження або лікування у зв`язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу, а саме виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередньо небезпеку для оточуючих. Підставами про необхідність примусової госпіталізації є неадекватна, агресивна поведінка, безсоння, страх, психомоторне збудження. На підставі цього ОСОБА_1 була оглянута лікарем – психіатром ОСОБА_3 у приймальному відділенні КНП «ЧОПЛ ЧОР» 02.09.2026. В подальшому 03.09.2026 ОСОБА_1 була оглянута комісією лікарів - психіатрів, яка дійшла висновку, що лікування останнього можливе тільки в умовах стаціонару.

Просить винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.

Представник заявника, лікар-психіатр Кривенко А.С. в судовому засіданні підтримав заяву з підстав, зазначених у ній та просив її задовольнити.

Особа, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію – ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала, що відмовляється від лікування, оскільки не вважає себе хворою.

Прокурор вважає за необхідне госпіталізувати ОСОБА_1 до КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» в примусовому порядку без її усвідомленої згоди, оскільки для цього є всі підстави.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх в сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Порядок надання психіатричної допомоги регламентується Законом України «Про психіатричну допомогу», який визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про психіатричну допомогу» законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров`я, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

Згідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці.

Згідно з вимогами ст.16 Закону України «Про психіатричну допомогу» у випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.

Відповідно до висновку лікарів-психіатрів від 03 вересня 2026 року про стан психічного здоров`я ОСОБА_1 , відомо, що остання з 2013 року, згідно наданих матір`ю даних у 2013 році була жертвою нападу – побиття та зґвалтування, після чого лікувалась в травматології за місцем проживання та надалі була скерована в КНП «ЧОПНД», та як стала неадекватна в поведінці: постійно закривалась, стала депресивна. Захворювання дебютувало у вигляді афективно-маячної симптоматики, неодноразово лікувалася в КНП «ЧОПНД» з 2013 по 2019 по 2/рік з діагнозом: «Шизофренія», з 2019 року під наглядом дільничного психіатра в м. Корсунь. Останній місяць ліки відмовляється приймати, стала відмовлятися від їжі, так як вважає, що їжу труять. Вдома агресивна, виказує маячні ідеї, агресивно налаштована до батьків та сусідів, не спить. Мате викликала поліцію, з якою при зустрічі та після огляду скерована на лікування. Потребує лікування в ургентному порядку. Психічний стан під час огляду ЛКК: контакт малопродуктивний, пацієнтка багатослівна, мова прискорена, непослідовна, часто не відповідає змісту поставлених запитань. Активно висловлює маячні ідеї відношення та впливу з боку матері. Стверджує, що її незаконно помістили до психіатричного стаціонару. У разі подальшого перебування в лікарні висловлює погрози фізичною розправою. Емоційно лабільна, збуджена, під час розмови кричить. Поведінка непередбачувана. Висловлює маячні твердження про те, що її отруюють, а мати має намір заподіяти їй шкоду. У висловлюваннях звучать погрози. Зі слів, напередодні вчиняла агресивні дії щодо працівників поліції, яких побила. Мислення паралогічне, непослідовне, різнопланове. Схильна до агресивних та імпульсивних дій. Критика до свого стану та поведінки відсутня. Категорично відмовляється надати згоду на проведення обстеження та лікування в умовах психіатричного стаціонару.

Висновок ЛКК: у зв`язку з наявністю тяжкого психічного розладу — «Параноїдна шизофренія, афективно-маячний синдром, загострення» — та з огляду на наявність у пацієнтки дій і поведінки, що становлять безпосередню небезпеку для оточуючих, комісія дійшла висновку про необхідність відповідного психіатричного втручання, тому на підставі ст.14 ЗУ «Про психіатричну допомогу» ОСОБА_1 потребує госпіталізації у психіатричний стаціонар у примусовому порядку.

Суд зазначає, що надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку розглядаються як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод з усіма гарантіями, що передбачені цією статтею.

Однак, згідно з практикою Європейського суду з прав людини особа може бути позбавлена свободи як «психічно хвора», якщо дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 2-1/07(провадження № 14-9свц18).

Враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено наявність у ОСОБА_1 психічного розладу, встановлені обставини, що вона проявляє реальні наміри вчинити дії, що являють безпосередню небезпеку для оточуючих, в зв`язку з наявним розладом в добровільному порядку відмовляється від лікування, то на даний час наявні підстави для її госпіталізації в психіатричний заклад в примусовому порядку.

Згідно вимог ст. 342 ЦПК України, залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 14, 16, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 259, 339, 341, 342 ЦПК України, суд–

ухвалив:

Заяву директора КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» Косенкової І.В. про примусову госпіталізацію у психіатричний стаціонар ОСОБА_1 без її згоди - задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 до комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» без її згоди.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.09.2026.

Головуючий: Ю. В. Крива

Присяжні: Н.П. Кривошей

О.В. Примак - Кулішова