Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №569/10470/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10470/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження №12026181010000172 від 30 січня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, працюючого слюсарем ТОВ "Теплосфера", зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 1888-IХ від 25.11.2021), ч. 1 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 22.12.2021, знаходячись в м. Рівне (точне місце перебування в ході досудового розслідування не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужими майном шляхом обману, розробив злочинний план, спрямований на заволодіння 2 земельними ділянками з кадастровим номером 5610100000:01:031:0162 площею 2,7726 га та кадастровим номером 5610100000:01:061:0163 площею 0,1551 га, які перебували у приватній власності ОСОБА_7 , та за правом спадщини за законом мали б належати ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_7 .

З цією метою ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що за правом спадщини за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 власника ОСОБА_7 2 земельні ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:031:0162 площею 2,7726 га та кадастровим номером 5610100000:01:061:0163 площею 0,1551 га, які розташовані на території Рівненської міської ради Рівненської області, мали б належати неповнолітньому ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином покійного власника майна і єдиним спадкоємцем, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом обману, 22.12.2021 перебуваючи в м. Рівне (точне місце перебування в ході досудового розслідування не встановлено), звернувся із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) до державного реєстратора виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_9 , якій надав завідомо підроблене рішення Рівненського міського суду від 20.03.2019 №569/12710/18, яке містило недостовірні відомості щодо нібито встановленого факту проживання ОСОБА_5 однією сім`єю з його двоюрідним братом ОСОБА_7 у період з 2008 по 2018 роки та визнання ОСОБА_5 спадкоємцем четвертої черги, на підставі якого у ОСОБА_5 нібито виникло право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5610100000:01:061:0162 та 5610100000:01:061:0163.

22.12.2021, в період з 18 год. 32 хв. по 18 год. 33 хв., державний реєстратор ОСОБА_9 , зареєструвала дві заяви ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за реєстраційними номерами 50076772 та 50076664 з доданими до заяв підробленим рішенням суду та розпочала процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, 24.12.2021, державний реєстратор ОСОБА_9 , здійснила внесення до Державного реєстру речових прав відомостей про державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:061:0162, площею 2,7726 га, вартістю 2 628 425 грн, та земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:061:0163, площею 0,1551 га, вартістю 121 009 грн., тобто незаконно зареєструвала право власності на вищевказані земельні ділянки за ОСОБА_5 , прийнявши рішення №62572031 від 24.12.2021 щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №2545374556060 та №62571764 від 24.12.2021 щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 2545364256060, цим самим ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, з метою протиправного збагачення, достовірно знаючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5610100000:01:061:0162 та 5610100000:01:061:0163, на праві власності йому не належали, незаконно заволодів вказаними об`єктами нерухомого майна шляхом обману, чим заподіяв неповнолітньому потерпілому ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 майнової шкоди в розмірі 2 749 434 грн., яка згідно п. 4 примітки до ст. 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів та є особливо великим розміром.

Вказані дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 1888-IХ від 25.11.2021), як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинив протиправні дії, які належать до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та визначені ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», зокрема спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, через здійснення фінансових операцій з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також шляхом вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких доходів, джерел їх походження, з подальшим набуттям, володінням і використанням таких доходів та зміни їх форми з безготівкової в готівкову.

Так, 16.07.2024, в денну пору доби (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5610100000:01:061:0162 та 5610100000:01:061:0163, на праві власності йому не належали, набуті ним унаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, діючи з метою легалізації одержаного злочинним шляхом майна, задля приховування і маскування походження такого майна, перебуваючи в м. Рівне (точне місце перебування в ході досудового розслідування не встановлено), ввівши в оману ОСОБА_10 , якому не повідомив факт незаконного набуття права власності на вищевказане нерухоме майно, уклав з останнім як із засновником ТОВ «KOЛOP ДІМ» (код ЄДРПОУ: 42792772) правочин, чим розпорядився здобутою злочинним шляхом земельною ділянкою, за яким відповідно до Рішення № 9 одноособового учасника ТОВ «KOЛOP ДІМ» вніс додатковий майновий вклад до статутного капіталу вказаного товариства розміром 100 000 грн. у виді земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:061:0162 площею 2,7726 га., попри дійсну ринкову вартість такого майна в розмірі 2 628 425 грн.

Після цього, 23.07.2024, в денну пору доби (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), реалізуючи свій умисел на здійснення фінансової операції із здобутою злочинним шляхом земельною ділянкою та зміну її форми (перетворення) на готівкові кошти, ОСОБА_5 перебуваючи в м. Рівне (точне місце перебування в ході досудового розслідування не встановлено), спільно із ОСОБА_10 , який не був обізнаний про його дійсні наміри, склали та підписали Договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) ТОВ «КОЛОР ДІМ» з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, за якими ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_10 частку в статутному капіталі у розмірі 100 000 грн. (у виді раніше внесеної ним в статут товариства земельної ділянки), що складає 8,6 % статутного капіталу ТОВ «КОЛОР ДІМ», а взамін отримав готівкові кошти у вказаному розмірі, чим легалізував незаконно набуте майно у виді земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:061:0162 вартістю 2 628 425 грн.

Вказані дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 209 КК України, як набуття та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, здійснення фінансових операції з таким майном, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо одержано злочинним шляхом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 1888-IХ від 25.11.2021), ч. 1 ст. 209 КК України, визнав повністю, не оспорюючи фактичних обставин. Своїми показаннями підтвердив наведені обставини незаконного набуття та розпорядження земельними ділянками. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо його не карати.

Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в межах висунутого обвинувачення, доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 1888-IХ від 25.11.2021), як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах; за ч. 1 ст. 209 КК України, як набуття та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, здійснення фінансових операції з таким майном, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо одержано злочинним шляхом.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування завданої шкоди, оскільки такі обставини встановлені під час досудового розслідування та в ході судового розгляду.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує інформацію про стан його здоров`я, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відшкодував завдану шкоду, має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працевлаштований, де позитивно характеризується, представник потерпілого у своїй заяві вказав про відсутність претензій, при призначенні покарання покладається на розсуд суду, а також те, що ОСОБА_5 перерахував до Національного банку України на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України кошти у загальній сумі 70 000 гривень, що в загальній сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, вважає за необхідне призначити останньому покарання за ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 1888-IХ від 25.11.2021), ч. 1 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання суд призначає на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування ст. 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22 провадження № 51-130 кмо 23, відповідно до якого «Згідно з положеннями ст. 55 КК, у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення».

Разом з тим, враховуючи особу винного, конкретні обставини справи, позицію сторони обвинувачення щодо виду і міри покарання, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Окрім того, суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, що відповідає вимогам ст. 77 КК України та роз`ясненням, наведеним у абз. 3 п. 19 Постанови ПВС України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" про те, що у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна, не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

З урахуванням обраного виду покарання суд вважає за можливе застосований відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту – скасувати.

У відповідності до вимог ст.ст. 100, 124, 174 КПК України, суд вирішує долю речових доказів та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення судових експертиз, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в повному обсязі, а також по питанню скасування арешту, накладеного на майно.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 368, 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 1888-IХ від 25.11.2021), ч. 1 ст. 209 КК України та призначити покарання:

- за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 1888-IХ від 25.11.2021) у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна;

- за ч. 1 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 1 (один) рік, без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 1 (один) рік, без конфіскації майна

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати на проведення судових експертиз у сумі 13 816 (тринадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 70 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 20 квітня 2026 року справа №569/3179/26 (1-кс/569/3276/26), на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:061:0162 – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 20 квітня 2026 року справа №569/3179/26 (1-кс/569/3277/26), на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта не рухомого майна: 2984728756060); земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:061:0163, площею 0,1551 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2545364256060); земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:061:0102 площею 0,0775 га (реєстраційний номер об`єкта не рухомого майна: 2682156556060); підвал-кладова К16 за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта не рухомого майна: 2110099756101 – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 27 квітня 2026 року справа №569/3179/26 (1-кс/569/3544/26), на мобільний телефон марки «Galaxy S24 FE» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , сірого кольору, з сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 ; Витяг з ДРРП № 292526933, довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості – скасувати.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Galaxy S24 FE» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , сірого кольору, з сім-картою мобільного оператора НОМЕР_3 – повернути ОСОБА_5 ;

- витяг з ДРРП № 292526933, довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диски – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11