Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №569/12351/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12351/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю представника відповідача адвоката Теперик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення фактично понесених додаткових витрат на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат в розмірі 19950 грн 00 коп, як компенсацію фактично понесених витрат, пов`язаних з навчанням сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 листопада 1999 року між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. Рішенням Рівненського міського суду від 09.11.2012 року (справа №1715/11842/12) шлюб між сторонами розірвано. Від цього шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Рівненського міського суду від 11 квітня 2018 року у справі №569/2100/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 суд змінив розмір аліментів, ухвалив стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки та сина по 1200 грн. 00 коп щомісячно на кожну дитину, до повноліття дітей. Заочним рішенням Рівненського міського суду від 02.06.2025 року у справі №569/5307/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, суд ухвалив змінити спосіб стягнення аліментів, які стягувалися на підставі рішення Рівненського міського суду у справі №569/2100/18 від 11.04.2018 року та стягувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Станом на теперішній час дочка ОСОБА_4 є повнолітньою. Аліменти на сина ОСОБА_3 відповідачем сплачуються щомісячно, згідно з рішенням суду від 02.06.2025 року. Позивач зазначає, що відповідач не бере участі у додаткових витратах на утримання сина ОСОБА_5 . Син навчається на 1 курсі Західноукраїнського національного університету за денною формою навчання на контрактній основі за спеціальністю «Кібербезпека та захист інформації». Вартість навчання за 2025/2026 навчальний рік становить 39 840 грн, з яких позивач фактично сплатила 39 900 грн. Оскільки відповідач добровільно не відшкодовує половину витрат на навчання сина, позивач просить стягнути з нього відповідну частину понесених додаткових витрат. При цьому зазначає, що відповідач є працездатним, працює майстром з ремонту автомобілів, фізично здоровий та інших дітей на утриманні не має.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження.

У судовому засіданні 13.07.2026 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі. У судове засідання, призначене на 01.09.2026 року, позивач та її представник не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник відповідача адвокат Теперик О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову та врахувати позицію сторони відповідача викладену в письмових поясненнях долучених до справи. Зазначає, що навчання дитини у вищому навчальному закладі для здобуття відповідної освіти не відноситься до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат згідно ст. 185 СК України. ( постанова ВС від 10.10.2019 року справа 638/13860/16-ц)

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 12 листопада 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне було зареєстровано шлюб між, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , актовий запис за №1470.

Рішенням Рівненського міського суду від 09.11.2012 року (справа №1715/11842/12) шлюб між сторонами розірвано.

Від шлюбу сторони мають двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Рівненського міського суду від 11 квітня 2018 року у справі №569/2100/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 суд змінив розмір аліментів, ухвалив стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки та сина по 1200 грн. 00 коп щомісячно на кожну дитину, до повноліття дітей.

Заочним рішенням Рівненського міського суду від 02.06.2025 року у справі №569/5307/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, суд ухвалив змінити спосіб стягнення аліментів, які стягувалися на підставі рішення Рівненського міського суду у справі №569/2100/18 від 11.04.2018 року та стягувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

На час звернення до суду з позовом дочка сторін - ОСОБА_4 є повнолітньою.

Син сторін - ОСОБА_3 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Довідкою від 11.03.2026 року №590, яка видана Західноукраїнським національним Університетом (факультет комп`ютерних інформаційних технологій) підтвердженно, що ОСОБА_3 є студентом та дійсно навчається в даному Університеті за спеціальністю «Кібербезпека та захист інформації» на 1 курсі навчання, за денною формою здобуття освіти на контракті з 01.09.2025 року, 30.06.2029 року - завершення навчання.

Відповідно до Договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців №576188 від 12.08.2025 року, слідує, що ОСОБА_1 як замовник уклала даний Договір з Західноукраїнським національний університетом державної форми власності в інтересах здобувача освіти ОСОБА_3 про навчання у закладі вищої освіти, факультет комп`ютерних інформаційних технологій від 12.08.2025 року.

Згідно п.3 даного Договору слідує, що загальна вартість платної освітньої послуги становить 152 720,00 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот двадцять гривень), тобто за 2025/2026 навчальний рік 39840,00 грн.; 2026/2027 навчальний рік 39840,00 грн.; 2027/2028 навчальний рік 39840,00 грн; 2028/2029 навчальний рік 33200,00 грн.

08 вересня 2025 року та 31 січня 2026 року позивачем ОСОБА_1 за навчання неповнолітнього сина ОСОБА_3 сплачені кошти у розмірі 39900 грн 00 коп за 2025/2026 навчальний рік, про що в матеріалах справи свідчать квитанції АТ КБ Приватбанк з відміткою про призначення платежу.

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 141, 180 Сімейного кодексу України, статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, такий обов`язок є рівним для обох батьків, а розірвання шлюбу між ними, проживання батьків окремо від дитини не звільняє від даного обов`язку щодо дитини.

Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). 2. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2022 року (справа 640/15771/19) зазначає, що будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2022 року зазначає, що виходячи із аналізу статті 185 СК України надання послуг із організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, щодо підготовки документів для поїздки на навчання до навчального закладу Oxford International до Великої Британії та Канади, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації з цих питань є тими особливими обставинами, щодо яких передбачено стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, відповідно до положень статті 185 СК України.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивачем понесено витрати на оплату навчання за 2025/2026 навчальний рік на неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 39900 грн 00 коп. Суд враховує, що відповідач є працездатним, інших дітей на утриманні не має. Відповідач, як батько зобов`язаний брати рівну з позивачем матеріальну участь у додаткових витратах на сина відповідно до вимог ст.185 СК України, розмір яких становить 19900 грн. 00 коп.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 19 950 грн 00 коп, як компенсацію фактично понесених витрат, пов`язаних з навчанням сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення фактично понесених додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 фактично понесені додаткові витрати на дитину в розмірі 19 950 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 03.09.2026 року.

Суддя Харечко С.П.