Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №539/4323/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4323/26

ровадження № 3/539/702/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Лубенського ВРП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, працюючої ФОП, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №998363 від 27.08.2026 року, неповнолітній ОСОБА_2 , 2012 року народження, вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме: на парковці за адресою площа ОСОБА_3 в м.Лубни умисно штовхнув велосипед на якому рухався, а потім зістрибнув, в авто припарковане поблизу магазину «АТБ», чим порушив громадський порядок та спокій громадян та завдав матеріальних збитків власнику припаркованого автомобіля марки «TOYOTA camry», який пошкодив. У зв`язку з чим ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків, щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2012 року народження, порушила ст.150 Сімейного кодексу та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася. До матеріалів справи приєднано заяву про розгляд справи без її участі, провину визнає. Із протоколом ознайомлена.

За таких обставин, визнаю можливим справу розглянути без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки перешкод для такого розгляду, визначених ч. 3 ст. 268 КУпАП, не має.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши письмові докази, дійшла наступних висновків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток.

Частиною першою ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а частиною 3 ст. 184 КУпАП - за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

ОСОБА_1 являється матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними актового запису про його народження №46 від 03.02.2012 року.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час вчинення правопорушення ще не досяг віку, з якого наступає адміністративна відповідальність, нести таку відповідальність повинна мати ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №998363 від 27.08.2026, яким зафіксовано факт вчинення правопорушення;

- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 від 27.08.2026 року;

- рапортом ст.інспектора-чергового Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, щодо реєстрації заяви про умисне пошкодження майна за ЄО №11002 від 20.08.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 20.08.2026 року;

- схемою місця ДТП від 20.08.2026 року складеної за участі водія ОСОБА_5 , відповідно до якої автомобіль TOYOTA camry 2.5 LA з д.н. НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_5 , отримала пошкодження переднього бамперу та переднього лівого крила;

- диском з відеозаписом з камер з місця події;

та іншими матеріалами справи в цілому.

А тому, вважаю ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують правопорушення судом не встановлено.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, слід врахувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, сімейний та майновий стан, те, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , обставини вчинення, а також з метою запобігання вчиненням нових правопорушень, суд дійшов до висновку про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене ч.3 ст.184 КУпАП та необхідність застосування щодо неї адміністративного стягнення у виді штрафу в у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

Крім того, відповідно до п.5 ст. 4 ЗУ Про судовий збір, ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України. Будь-яких даних про те, що остання підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.

Керуючись ст. 40-1, ч.3 ст.184, 283-285, 294 КпАП України, ст. 4 ЗУ Про судовий збір суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на користь держави.

Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання ним постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови стягується подвійний розмір штрафу з правопорушника.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у десятиденний строк з дня її проголошення.

Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня винесення постанови.

Суддя Я.В. Просіна