Вирок від 03 вересня 2026 р. у справі №357/15404/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15404/26

1-кп/357/1251/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026116030000225 дані про яке 03.06.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Біла Церква Київської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не депутата, не адвоката, зареєстрованого АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , абонентський номер мобільного зв`язку НОМЕР_2 , раніше не судимого, передбаченого частиною першою статті 309 КК України,

установив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Так, 09 червня 2025 року на підставі наказу № 160 командира військової частини НОМЕР_1 , зарахованого на військову службу під час мобілізації на особливий період солдата ОСОБА_2 гранатометника 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти зараховано до списів особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Солдат ОСОБА_2 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованими, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, не допускати негідних вчинків.

Так само військовослужбовець Збройних Сил України повинен дотримуватись статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статут Збройних Сил України, а також повинен керуватися вимогами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованими, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, не допускати негідних вчинків.

Згідно зі ст. ст. 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із п. 4 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських організацій, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» «Додатку №1» до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 №2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», не може перебувати у власності громадян, серед іншого, наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов`язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення обмежень, пов`язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №255 від 11.03.2022), «Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиця І» PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634) маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) від 0,15 до 1,5 г є невеликим розміром.

Однак, в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, ОСОБА_2 , 03 червня 2026 року перебуваючи в місті Біла Церква Київської області використовуючи власний мобільний телефон «Samsung Galaxy A32», з встановленою сім-картою НОМЕР_2 , у соціальній мережі Телеграм знайшов канал з назвою « ОСОБА_3 », через який можна придбати психотропні речовини.

Того ж дня, а саме 03 червня 2026 року 02 годині 29 хвилин продовжуючи реалізацію свого умислу на незаконне придбання психотропної речовини, ОСОБА_2 перебуваючи у місті Біла Церква Київської області, використовуючи вищезазначений мобільний телефон, у соціальні мережі Телеграм через канал з назвою « ОСОБА_3 », у невстановленої особи здійснив замовлення психотропної речовини «PVP» та в подальшому, того ж дня, у невстановлений досудовим розслідування час, за допомогою банківського терміналу здійснив перерахування коштів у розмірі 1609 гривень на номер платіжної картки НОМЕР_3 , вказану на каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

У подальшому, 03 червня 2026 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перебуваючи на острові «Дитинства», який поруч району Заріччя в місті Біла Церква Київської області, за вказаним у повідомленні каналу з назвою «VIBE24.TOP» місцем, знайшов на земельній ділянці обмотаний фрагментом липкої стрічки синього кольору пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою, всередині якого знаходилась кристалоподібна речовина блакитного кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», масою 1,357 г., тим самим вчинив незаконне придбання психотропної речовини, без мети збуту.

Оглянувши вміст пакету, ОСОБА_2 пересвідчився, що дана речовина є психотропною речовиною «PVP», оскільки він раніше мав досвід її вживання, зазначений пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою, всередині якого знаходилась кристалоподібна речовина блакитного кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP» масою 1,357 г., залишив при собі, тим самим почавши незаконно зберігати психотропну речовину для власного вживання без мети збуту.

Надалі, 03 червня 2026 року приблизно о 19 годині 10 хвилин на острові «Дитинства», який поруч району Заріччя в місті Біла Церква Київської області, ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених в обігу речей та речовин. У подальшому, у ході проведення огляду місця події, ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовою застібкою, всередині якого знаходилась кристалоподібна речовина блакитного кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», масою 1,357 г., яку ОСОБА_2 всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 309 КК України, без кваліфікуючих ознак, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Формулювання статті (частин статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Кримінальний кодекс України, частина 1 стаття 309: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Процесуальні підстави ухвалення судом рішення за наслідками розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Частиною 2 ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, враховуючи, що санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк, то кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта також додана письмова заява ОСОБА_2 складена у присутності захисника ОСОБА_4 , якою він погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 , також беззаперечно визнав свою винуватість.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заява, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акту, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали, зокрема, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, рапорти, заява ОСОБА_2 від 03.06.2026, протокол огляду місця події від 03.06.2026, постанова про визнання речовими доказами від 03.06.2026, постанова про визнання речовими доказами від 03.06.2026, постанова про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 04.06.2026, довідка про витрати на проведення експертизи, висновок експерта від 03.06.2026 № СЕ-19/111-26/30374-НЗПРАП, постанова про визнання речовим доказом та передачу їх на зберігання від 18.06.2026, квитанція № 301 від 18.06.2026, повідомлення про підозру від 31.08.2026, також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд також погоджується та вважає доведеною кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд відносить щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 67 КК України, відсутні.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, данні про особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, має постійне місце проживання, одружений, утриманців не має, раніше не судимий.

Отже, з урахуванням вказаних обставин та особи обвинуваченого ОСОБА_2 його відношення до вчиненого, майнового стану, наявність кількох пом`якшуючих обставини та відсутність обтяжуючих, наявні підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 у виді штрафу. На думку суду, призначення саме такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Обмежень, щодо можливості застосування покарання у виді обмеження волі передбачених в ч.3 ст.61 КК України судом не встановлено.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами, у вказаному кримінальному провадженні запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувались.

25. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до п.3 ч.9 ст. 100 КПК України.

26.Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта у справі, в розмірі 3850,88 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст.309 КК України, ст. ст. 369-371, 373-375, 381-382 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави фактичну вартість проведення судової експертизи, за висновком експертизи від 03.06.2026 № СЕ-19/111-26/30374-НЗПРАП, згідно з довідкою, у розмірі 3850,88 грн..

Речовий доказ на підставі п.3 ч.9 ст.100 КК України:

- Маса «PVP» в речовині становить 1,357 г., та відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 18.06.2026, квитанція № 301 від 18.06.2026, зберігається в камері схову Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Київським апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_5