Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №279/1509/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1509/26

Провадження № 3/279/498/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2026 р. м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бовсуни Коростенського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 19.03.2004 року Лугинським РВ УМВС України в Житомирській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушенням серії ЕПР1 №600061 від 24.02.2026 року зазначено, що 24.02.2026 року о 20:27:00 год. вул. Кривоноса в м.Коростень Житомирської області водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом автомобілем «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу у визначеному законом порядку із застосуванням приладу алкотестом Драгер та у медичному закладі охорони здоров`я відмовився, що зафіксовано на портативний відеореєстратор поліцейського 858216. Від керування транспортним засобом водія відсторонено, згідно вимог ст.266 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, вчинивши правопорушення, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням вимог ч.1 ст.277 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 призначений о 08:45 годині 24.03.2026 року, який був відкладений за клопотанням адвоката Криніна І.О., який представляє інтереси ОСОБА_1 на 07.04.2026 року, 16.04.2026 року, 12.05.2026 року, 30.06.2026 року, 27.07.2026 року, 01.09.2026 року, 02.09.2026 року, 03.09.2026 року, 04.09.2026 року.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненому не визнав, вказавши, що він не керував транспортним засобом, а лише допомагав виштовхнути машину зі снігового намету, у цей час підійшли поліцейські, які почали складати відносно нього протокол та постанову про адміністративні правопорушення.

Захисник Кринін І.О. долучив додаткові докази у справу, вказавши, що в судовому порядку була скасована постанова ЕНА № 6719658 від 24.02.2026 року про накладення адміністративиного стягнення відносино ОСОБА_1 , інших належних доказів, які б підтверджували факт керування ТЗ останнім матеріали справи не містять. Також заявив клопотання про виклик свідків, яке задоволено судом.

Дослідивши матеріали справи, відеозапис з оптичного диску реєстратора та боді-камери поліцейського, показання свідка, суд дійшов такого висновку.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та безпеки регулюються Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.

Згідно п.2.5 Правил Дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до диспозиції ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказаною нормою закону настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто доказуванню в даному випадку підлягає наявність одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння або відмови особи, яка керує ТЗ, від проходження огляду на стан сп`яніння.

У постанові від 20.02.2019 року по справі №404/4467/16-а Верховний Суд (п.38) зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Отже, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відомості, зазначені у протоколі, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП мають узгоджуватися з іншими доказами у справі, зокрема актом огляду, направленням на огляд водія ТЗ до медичного закладу, постановою про накладення адміністративного стягнення, відеозаписом, які додані до протоколу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до матеріалів справи долучені:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №600061 від 24.02.2026 року;

- розписка про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, де міститься підпис ОСОБА_1 ;

- заявка на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою СМС-повідомлення від 24.02.2026 за підписом ОСОБА_1 ;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.02.2026 року, де міститься відмітка про відмову водія;

- розписка про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Drager Alkotest 6810»;

- акт про відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.02.2026 року, який фіксувався відеозаписом з нагрудного портативного відео реєстратора поліцейського 858216;

- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6719658 від 24.02.2026 року за ч.5 ст.121 КУпАП;

- рапорт інспектора Коростенського РУП про те, що 24.02.2026 року о 20:04 год. на лінію 102 було отримано повідомлення ЄО за №3972 про те, що за адресою: м.Коростень, район «Подол» поблизу кафе «Імперія», водій на автомобілі Фольксваген Гольф, темно сірого кольору НОМЕР_3 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, агресивно себе поводить. Заявник: ОСОБА_2 , тел. НОМЕР_4 ;

- рапорт інспектора СРПП Коростенського РУП Тетерука А.А. від 24.02.2026 року;

- відеозапис на DVD-диску.

Оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6719658 від 24.02.2026 року, була скасована постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 року у справі № 279/1469/26, тому суддя не може враховувати її як доказ на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Відеозапис, долучений працівниками поліції до матеріалів адміністративного провадження, розпочинається з моменту, коли ОСОБА_1 з іншими особами перебуває поруч з автомобілем, після чого працівники поліції пропонують йому пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер або у найближчому медичному закладі, на що останній відмовився.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 показав, що 24.02.2026 року ввечері ОСОБА_4 попросив його поїхати по справах, разом з ним також був присутній ще ОСОБА_5 . Рухаючись по вул. Корольова у м.Коростень, автомобіль під його керуванням застряг у снігу, тому ОСОБА_6 вийшов з ОСОБА_7 виштовхувати машину, а коли почали сядати в автомобіль, то підійшли поліцейські і почали розмовляти з ОСОБА_6 . Пізніше він підходив до них, повідомив, що саме він, ОСОБА_3 , був за кермом, однак ніхто на цю інформацію уваги не звернув.

Відповідно до п.6,7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерством охорони здоров`я 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено ні факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу 24.0.2026 року, ні момент зупинки автомобіля з фіксацією особи, яке виконувала обов`язки водія, вказана обставина не підтверджена також показаннями свідків, які були присутні на місці події.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У силу приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Крім того, відповідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.07.2020 року по справі № 177/525/17(2-а/177/23/17, вказано, що навіть визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).

Виходячи з практики застосування Європейським Судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що належними, допустимими та достатніми доказами не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, отже, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ