Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №1-5/14 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №1-5/14

Категорія 41

1/295/7/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора - державного обвинувача ОСОБА_3 ,

підсудних ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 162; ч. 2 ст. 189; ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365 КК України; ОСОБА_5 ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 189; ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 189; ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України; ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 162; ч. 2 ст. 189; ч. 3 ст. 364; ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 189; ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України; ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 162; ч. 2 ст. 189; ч. 3 ст. 364; ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України; ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України; ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 162; ч. 2 ст. 365 КК України, розглянув клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст. ст. 7 - 1,11 - 1, 26, 282 КПК України (в редакції 1960 року) та 49 КК України щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та продовження слухання справи по епізоду, де проходять в якості потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира 19.06.2026 звернувся обвинувачений ОСОБА_7 з клопотанням у порядку ст. ст. 7 - 1,11 - 1, 26, 282 КПК України (в редакції 1960 року) та 49 КК України щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. В обгрунтування клопотання вказав, що згідно обвинувального висновку, що затверджений заступником прокурора Житомирської області 12.12.2011, він обвинувачується у скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбаченихч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 189; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

З моменту скоєння ОСОБА_7 інкримінованих злочинів, минуло більше 15 років.

Згідно приписів ст. 49 КК України (в редакції 1960 року) - особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 49 КК України - перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Частина 4 ст. 49 КК України визначає, що питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

У відповідності до ч. 5 цієї ж статті - давність не застосовується у разі вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437 - 439, 442, 442-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 49 КК України - у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 151- 2- 156 - 1,301 – 1-303 цього Кодексу, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами першою і другою цієї статті, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття.

З урахуванням вказаного просить закрити відносно нього кримінальну справу по закінченню строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у судовій справі № 1 - 5/14 (кримінальна справа органу досудового розслідування № 10/085055) по епізодах вчинених ним злочинів (кримінальних правопорушень): що виразилися в незаконному проникненні до житла та до іншого володіння особи, незаконному проведенні в них огляду та обшуку, що порушують недоторканість житла, вчиненими службовою особою із застосуванням насильства, в складі організованої злочинної групи, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України; що виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого, вчиненими повторно, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України; які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та збуті наркотичних засобів, вчиненими повторно, організованою групою, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України; які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в особистих інтересах, використанні службовою особою влади, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам, вчиненими працівником правоохоронного органу, в складі організованої злочинної групи, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України; які виразились у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України; які виразились у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що супроводжувалось насильством, болісними діями, що спричинило тяжкі наслідки передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 своє клопотання підтримав у повному обсязі та зазначив, що йому зрозуміло, що звільнення від кримінальної відповідальності є з нереабілітуючих підстав та наполягав на продовженні слухання справи по епізоду, де проходять в якості потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Прокурор висловив думку про наявність підстав для задоволення клопотання в частині звільнення від кримінальної відповідальності та заперечував проти виділення епізодів в окреме провадження.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 4,5 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули такі строки: десять років, у разі вчинення нетяжкого злочину; п`ятнадцять років, у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно з ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 162 КК України відноситься до нетяжкого злочину, ч. 2 ст. 186 КК України відносяться до тяжкого злочину, ч. 4 ст. 189 КК України особливо тяжкий злочин, ч. 3 ст. 307 КК України особливо тяжкий злочин, ч. 2 ст. 364 КК України до тяжкого злочину, ч. 1 ст. 365 КК України до нетяжкого злочину, ч. 3 ст. 365 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до вимог ст.11-1 КПК України (1960 рік) суд, за наявності підстав, передбачених частиною першою ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Отже системне тлумачення кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту того, чи визнає обвинувачений свою вину чи ні.

Судом встановлено, що з часу вчинення інкримінованих ОСОБА_7 злочинів пройшло понад п`ятнадцять років, підсудний до кримінальної відповідальності не притягувався, не ухилявся від слідства та суду, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання підсудного в частині закрити відносно ОСОБА_7 кримінальної справи по закінченню строківдавності притягнення до кримінальної відповідальності у судовій справі № 1-5/14 (кримінальна справа органу досудовогорозслідування № 10/085055) по наступних епізодах вчинених ОСОБА_7 злочинів (кримінальних правопорушень) а саме: що виразилися у вимозі передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого, вчиненими повторно, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України; які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та збуті наркотичних засобів, вчиненими повторно, організованою групою передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України; які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в особистих інтересах, використанні службовою особою влади, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам, вчиненими працівником правоохоронного органу, в складі організованої злочинної групи передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України; які виразились у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України; які виразились у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що супроводжувалось насильством, болісними діями, що спричинило тяжкі наслідки, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

Крім того ОСОБА_7 обвинувачується у скоєні умисних дії, які виразилися в незаконному проникненні до житла та до іншого володіння особи, незаконному проведенні в них огляду та обшуку, що порушують недоторканість житла, вчиненими службовою особою із застосуванням насильства, в складі організованої злочинної групи, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України.

По цьому епізоду досудовим слідством встановлено:

03.11.2010 р. близько 14.00 год. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи в складі ОЗГ створеної ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які до складу вказаного злочинного об`єднання не входили, однак розуміли протиправний характер зазначених дій, перевищуючи владу, умисно вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та владних повноважень, шляхом обману, використовуючи допомогу невстановленої слідством особи, яка представилась працівником Житомирського РЕМ та мотивувала свій прихід необхідністю перевірки показань електролічильника, порушуючи недоторканість житла подружжя ОСОБА_19 , незаконно проникли до квартири АДРЕСА_1 , яку наймали останні та в якій окрім них, на той час перебували, ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 і ОСОБА_14 .

Перебуваючи у вказаній квартирі, в зазначений час, ОСОБА_6 , являючись представником влади, вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та владних повноважень, діючи в рамках єдиного злочинного умислу із іншими членами ОЗГ, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , виконуючи покладені на нього останнім злочинні функції, усвідомлюючи протиправність своїх дій, знаючи вимоги чинного законодавства, однак нехтуючи ними, протиправно застосував стосовно ОСОБА_13 фізичну силу у вигляді нанесення удару кулаком правої руку в ділянку обличчя та штовхнув останнього на підлогу з послідуючим протиправним застосуванням до нього спеціального засобу «БР» - наручників, чим спричинив останньому фізичного болю та порушив його конституційні права на особисту недоторканість.

В цей час та місці, ОСОБА_7 , являючись представником влади, вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та владних повноважень, діючи в рамках єдиного злочинного умислу із іншими членами ОЗГ, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , виконуючи покладені на нього останнім злочинні функції, усвідомлюючи протиправність своїх дій, знаючи вимоги чинного законодавства, однак нехтуючи ними, протиправно застосував стосовно ОСОБА_12 заходи фізичного впливу, підсікаючи останнього ногою, в результаті чого заподіяв ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді крайового внутрішньо-суглобового перелому головки основної фаланги 1-го пальця правої стопи, що відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_7 штовхнув ОСОБА_12 на підлогу з послідуючим протиправним застосуванням до останнього спеціального засобу «БР» - наручників, чим спричинив останньому фізичного болю та порушив його конституційні права на особисту недоторканість.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи в складі ОЗГ створеної ОСОБА_4 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 , незаконно провели обшук у вказаній квартирі, порушуючи недоторканість житла подружжя ОСОБА_19 .

В цей час, ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, неприпиняючи протиправне застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів, зі сторони ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , спостерігали за діями ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , і ОСОБА_14 , обмежуючи при цьому рух останніх по квартирі.

Під час проведення незаконного обшуку у вказаній квартирі, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи в складі ОЗГ створеної ОСОБА_4 та в межах єдиного злочинного умислу, відповідно до розробленого останнім плану вчинення злочинних дій, перевищуючи владу, умисно вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та владних повноважень, непомітно для присутніх, помістили, всупереч волі наймачів житла, наркотичні засоби – канабіс масою 10,283 гр. до журналу, який знаходився в приміщенні кухні, даної квартири тим самим незаконно, повторно збули вказані наркотичні засоби.

Протиправно перебуваючи протягом двох годин в квартирі АДРЕСА_1 , яку наймало подружжя ОСОБА_19 , та відповідно яка тимчасово являлась їхнім житлом, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , маскуючи свої незаконні дії, в цей же день, близько 16.00 год. викликали за даною адресою господарку вказаної квартири ОСОБА_20 , від якої, замовчуючи реальні обставини проникнення та вчинення протиправних дій, отримали дозвіл на подальший огляд квартири. Після чого, надаючи таким чином своїм злочинним діям уявно правового характеру, до зазначеної квартири запросили понятих та викликали слідчо-оперативну групу Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області для оформлення огляду.

В подальшому, під час оформлення огляду співробітниками Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області, які не були обізнані про злочинний характер вказаних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи в складі ОЗГ попередньо створеної ОСОБА_4 , неприпиняючи свої злочинні дії замовчуючи реальні обставини незаконного проникнення до вказаного житла та проведення в ньому незаконного обшуку, сфальсифікували обставини виявлення наркотичного засобу – канабіс масою 10,283 гр., який вони ж попередньо збули, шляхом підкидання у вказану квартиру.

В результаті зазначених дій, на підставі сфальсифікованих матеріалів, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 діючи в складі ОЗГ створеного ОСОБА_4 , вжили заходів щодо протиправного затримання в порядку ст. 263 КУпАП. громадян Республіки Білорусь ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також мешканців Житомирської області ОСОБА_17 , та ОСОБА_14 , спричинивши таким чином істотну шкоду інтересам держави, у вигляді підриву авторитету міліції, як органу державної влади та порушення конституційних прав вказаних громадян.

По цьому епізоду ОСОБА_7 наполягав на продовженні судового слухання справи.

Згідно правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 12.09.2022 (справа 203/241/17) якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

З огляду на наведене, процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, які залучалися стороною обвинувачення, суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 6, 7-1,11-1, 237, 248 КПК України (1960 рік), ст. 49 ч.1 п.3,4,5 КК України, суд, -

У ХВ А Л И В :

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності по епізодах які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого, вчиненими повторно, службовою особою з використанням свого службового становища, організованою групою, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України; які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та збуті наркотичних засобів, вчиненими повторно, організованою групою передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України; які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в особистих інтересах, використанні службовою особою влади, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам, вчиненими працівником правоохоронного органу, в складі організованої злочинної групи передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 364 КК України; які виразились у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 365 КК України; які виразились у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що супроводжувалось насильством, болісними діями, що спричинило тяжкі наслідки, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Щодо епізода у скоєні умисних дії, які виразилися в незаконному проникненні до житла та до іншого володіння особи, незаконному проведенні в них огляду та обшуку, що порушують недоторканість житла, вчиненими службовою особою із застосуванням насильства, в складі організованої злочинної групи, передбачений ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України слухання справи продовжити.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення підсудний може подати апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира ОСОБА_1