Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №167/726/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Суд: Рожищенський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №167/726/26

Суддя: Требик В. Б.

Справа № 167/726/26

Номер провадження 3/167/380/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Рожище

Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Требик В.Б., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України (паспорт серії НОМЕР_1 ), одруженої, директора будинку культури-філії с. Рудня гуманітарного відділу Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, проживає

у АДРЕСА_1 ),

за ч. 1 ст. 1852 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

в с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 432177 від 10 вересня 2026 року ОСОБА_1 звинувачується за ч. 1 ст. 1852 КУпАП в тому, що вона 5 червня 2026 року з 20:00 до 22:00 та 6 червня з 20:00 до 21:30 на вул. Центральній, 7 в с. Рудня Луцького району Волинської області, будучи посадовою особою, а саме директором будинку культури-філії с. Рудня гуманітарного відділу Рожищенської міської ради, влаштувала масовий захід – благодійну дискотеку, де була організатором, без відповідного дозволу органів місцевого самоврядування.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 заперечила свою винуватість у вчиненні цього правопорушення та пояснила, що благодійні заходи проводить з 2023 року, а дискотеку організувала з метою збору коштів для потреб військовослужбовців і про це було відомо старості села та її керівнику. Вважає, що ця подія не має будь-якого відношення до зборів, мітингів, вуличних походів чи демонстрацій, тому просила закрити провадження у справі.

Поліцейський Торожнюк А.В. повідомив, що у зв`язку з наданням директором будинку культури ОСОБА_1 приміщення для проведення дискотеки без відповідного погодження були складені адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 1852 КУпАП, однак такі фактичні обставини не зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи особа, яка проводила адміністративне розслідування, не спромоглася назвати, до якого з визначених диспозицією ч. 1

ст. 1852 КУпАП заходів (збори, мітинги, вуличні походи або демонстрації), відносить благодійна дискотека, організація якої ставиться у провину ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , поліцейського Торожнюка А.В., проаналізувавши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст .9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів ст. 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1852 КУпАП, виражається у наданні посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів (формальний склад).

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 432177 слідує, що ОСОБА_1 фактично ставиться у провину організація масового заходу – благодійної дискотеки, у той час як за розглядуваних обставин масовий захід у вигляді дискотеки, на переконання судді, не охоплюється об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1852 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про існування підстав вважати такий захід мітингом, вуличним походом або демонстрацією, а під поняттям «збори» в контексті ч. 1 ст. 1852 КУпАП слід розуміти спільну, спеціально організовану невелику присутність громадян в громадському або іншому місці, викликану необхідністю обговорення політичних, соціальних, економічних та інших питань.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Враховуючи положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ, у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За таких обставин, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що у даному випадку не доведено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1852 КУпАП, а звинувачення ОСОБА_1 обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного, так і міжнародного законодавства.

Отже, ОСОБА_1 не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1852 КУпАП.

Положенням ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним, суддя не вбачає необхідності перевірки інших обставин та фактичних даних справи.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1852 КУпАП у зв`язку з відсутністю (недоведеністю) складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.

Суддя: В.Б. Требик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua