Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №159/5846/23 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5846/23

Провадження № 2-др/159/47/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

04 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши питання про прийняття додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) про недійсність правочину з підстав фраудаторності та відновлення становища, яке існувало до укладення договору,

в с т а н о в и в:

10.08.2026 Ковельський міськрайонний суду Волинської області у цій справі прийняв рішення, яким відмовив в повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про:

1) Визнання недійсним, з підстав фраудаторності, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2018 приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області Лехкобит Л. В. за реєстровим №1549.

2) Відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки, які утворені шляхом поділу земельної ділянки з цільовим призначенням: для розміщення готельного комплексу з автосервісом, закладом громадського харчування та автопаркінгом, площею 9,80682 га, кадастровий номер: 0710400000:15:008:0108, а саме:

- земельної ділянки з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, площею 0,5 га, кадастровий номер: 0710400000:15:008:0225;

- земельної ділянки з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, площею 0,5 га, кадастровий номер: 0710400000:15:008:0226;

- земельної ділянки з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, площею 0,5 га, кадастровий номер: 0710400000:15:008:0227;

- земельної ділянки з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, площею 7,7682 га, кадастровий номер: 0710400000:15:008:0228;

- земельної ділянки з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, площею 0,538 га, кадастровий номер: 0710400000:15:008:0229.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2147,20 грн.

Сплачений судовий збір у розмірі 17480,00 грн вирішив залишити за ОСОБА_1 .

19.08.2026 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі. Заява мотивована тим, що представник відповідача ОСОБА_3 до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву, що докази понесення відповідачем витрат на правничу допомогу подасть сторона подасть упродовж п`яти днів з дня винесення рішення. Заявник зазначає, що поніс витрати на правничу допомогу у цій справі в розмірі 40000,00 грн на підтвердження чого надає договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі правничої допомоги, платіжні інструкції, що засвідчують сплату вартості правничої допомоги. Заявник просить постановити додаткове рішення у справи стягнувши з позивача на користь відповідача понесені витрати.

Ухвалою від 20.08.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача про видачу додаткового рішення, розгляд заяви відповідно до приписів ч.3 ст. 270 ЦПК України вирішив здійснювати без повідомлення учасників справи.

Довідками про доставку вказаної ухвали в електронний кабінет учасників справи підтверджується, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 отримали її 21.08.2026.

Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Отже оскільки зазначена вище ухвала була доставлена в електронний кабінет представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Лисюка В.П., то вважається, що ці особи також отримали зазначену ухвалу суду.

Крім того, суд направляв ухвалу від 20.08.2026 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,, ОСОБА_3 поштовим відправлення з повідомленням про вручення.

Отже, учасники процесу повідомлені про розгляд судом питання про прийняття додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу у встановлений процесуальним законодавством спосіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши заяву про видачу додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд встановив, що представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Кондратюк В.В., у судовому засіданні до закінчення судових дебатів зробив усну заяву про те, що документи про витрати на правничу допомогу, яку поніс ОСОБА_3 , будуть надані суду упродовж п`яти днів з дня прийняття судового рішення.

Рішення суду у цій справі прийнято 10.08.2026. Заява про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, з підтверджуючими документами, надійшла до суду 19.08.2026 поштовим відправленням. На конверті в якому надійшла заява наявна відмітка відділення поштового зв`язку, про прийняття поштового відправлення 17.08.2026.

Отже, відповідно до вимог статтей 123, 124 ЦПК України, оскільки останній день п`ятиденного строку припав на вихідний день, відповідач подав заяву про прийняття додаткового рішення у встановлений законом п`ятиденний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник надав:

- копію договору про надання правової допомоги адвокатом Кондратюком В.В. №15/26 від 22.04.2026, за умовами якого адвокат зобов`язався надати правову допомогу ОСОБА_3 у справі, що слухається Ковельським міськрайонним судом Волинської області за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним фраудаторного договору (п. 1.1). За надану правову допомогу ОСОБА_3 зобов`язався сплатити адвокату гонорар в розмірі 40000,00 грн, яка має бути сплачена протягом 10 днів з дня укладення договору (п. 4.1).

- копію акта передачі-приймання правової допомоги від 17.08.2026 у якому зазначено перелік послуг, які надав адвокат на загальну суму 50000,00 грн:

- з`ясування фактиичних обставин справи замовника 2 год, всього 4000,00 грн;

- виготовлення копій документів та формування адвокатського досьє - 2 год, всього 4000,00 грн;

- вивчення законодавства - 1 год , всього 2000,00 грн,

- вивчення та узагальнення судової практики - 2 год, всього 4000,00 грн,

- ознайомлення із матеріалами справи - 8 год, всього 16000,00 грн,

- участь у судових засіданнях (з урахуванням часу прибуття та очікування) — 11 год, всього 22000,00 грн,

- копію платіжної інструкції від 23.04.2026 про перерахування ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_8 40000,00 грн «за надання правової допомоги згідно договору №14/26 від 22.04.2026».

Представник ОСОБА_1 , адвокат Нечипорук І.С., подала до суду заяву, в якій заперечила стягнення витрат на правничу допомогу, вважає їх завищеними та необґрунтованими, деякі з наданих адвокатом послуг дублюються, а час витрачений адвокатом у цій справі не відповідає тим обсягам, які зазначені в Акті передачі-приймання правової допомоги.

Перевіривши зміст наданих послуг з правничої допомоги суд встановив, що - з`ясування фактичних обставин справи та ознайомлення із матеріалами справи є організаційними процедурами, які необхідні для надання правничої допомоги, яка, відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема полягає у наданні правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства, тощо.

Як видно з матеріалів справи адвокат Кондратюк В.В. лише у судових дебатах подав письмові тези виступу у судових дебатах, інших процесуальних документів під час розгляду справи не складав та суду не подавав.

Водночас суд враховує, що матеріали справи складають 6 томів, крім того, суд за клопотанням учасників витребовував матеріали ще двох цивільних справ, які також є об`ємними, а тому їх опрацювання потребує значного часу.

Також суд звертає увагу, що адвокат Кондратюк В.В. брав участь лише у чотирьох судових засіданнях: 30.04.2026 з 10.00 год по 10.15 год; 22.05.2026 з 12.06. по 13.33 год, 30.07.2026 з 10.28 год по 11.16 год, та був присутній під час проголошення судового рішення у судовому засіданні 10.08.2026 з 15.59 год по 16.09 год - всього близько 3 годин.

Також суд враховує, що адвокат Кондратюк В.В. проживає у місті Луцьку, а тому він змушений був добиратися у м. Ковель, який знаходиться на відставні близько 70 кілометрів від місця здійснення адвокатської діяльності (м. Луцьк), отже потребував щоразу доїзду в судові засідання, час на який становить щонайменше 1 година для доїзду та 1 година у зворотньому напрямку.

У додатковій постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №910/4277/21 вказано, що «участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21)».

Отже, суд дійшов висновку, що як час перебування у судових засіданнях так і час витрачений адвокатом для доїзду є витратами на правничу допомогу.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

Суд зазначає, що втручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).

На переконання суду витрати понесені адвокатом на виготовлення копій документів та формування адвокатського досьє в розмірі 4000,00 грн не є видом правничої допомоги, а є витратами, які можуть бути компенсовані за рахунок іншої сторони, проте, жодних доказів розміру понесення таких витрат у матеріалах справи немає.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 36000,00 грн (40000,00 грн — 4000,00 грн).

Водночас представник заперечив розмір витрат вважаючи їх непропорційними складності справи.

Суд погоджуються з доводами відповідача, щодо непропорційності заявлених витрат складності справи.

Судова практика у цій категорії справ є сталою, не потребує дослідження великого обсягу нормативно-правових актів. Адвокат Кондратюк В.В. не складав процесуальних документів у справі, окрім тез виступу у судових дебатах на 4ох аркушах, брав участь лише у 4ох судових засіданнях, на одному з яких розгляд не відбувався у зв`язку з клопотанням сторони відкласти судове засідання, а на іншому суд лише проголошував судове рішення. Водночас адвокат мав затрати чимало час для вивчення матеріалів справи, які є досить об`ємними, та повинен був витратити значний час для участі в судових засіданнях.

На підставі наведеного, порівнюючи складність справи та предмет позову, її значення для сторін у справі з обсягом наданої правничої допомоги та часом необхідним для її кваліфікованого надання, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу яку поніс відповідач ОСОБА_3 до 18000,00 грн, яка підлягає до розподілу.

Крім того приймаючи рішення у справі суд не вирішив питання розподілу судових витрат, які заявляв адвокат відповідача ОСОБА_4 , - ОСОБА_7 . Керуючись положеннями ст. 270 ЦПК України, суд з власної ініціативи вважає за необхідне виріши його.

23.05.2024 представником відповідача адвокатом Романюком Л.С., який діє в інтересах ОСОБА_4 після постановлення 21.05.2024 судом рішення у цій справі надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу:

- договір про надання правової допомоги від 14.07.2021, укладений між ОСОБА_4 із адвокатом Романюком Л.А..

Відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 14 липня 2021 року, укладеного між Адвокатським бюро «Леонід Романюк» (далі - Бюро) та Лисюком В.П., останній доручив представництво його інтересів в суді у справі № 159/5846/23 (з врахуванням додаткової угоди від 23.11.2023).

- додаткову угоду до договору про надання правової допомоги та здійснення представництва №07 від 14.07.2021 року від 23.11.2023 року.

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди, сторони узгодили сталий розмір гонорару адвоката в розмірі 50000,00 грн в суді першої інстанції та 30000,00 грн в суді апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 3.1 Додаткової угоди, правнича допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги.

Згідно з пунктом 3.2 Додаткової угоди, Бюро надає Клієнту акт приймання-передачі в трьох денний строк з дня ухвалення судового рішення, в якому зазначається зміст наданої допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті.

Клієнт підписує Акт приймання-передачі протягом 5 днів з моменту отримання акту.

- акт приймання-передачі наданих послуг (надання правничої допомоги) і здійсненого представництва від 22.05.2024, у якому визначено перелік наданих адвокатом послуг, зокрема зазначено про вивчення матеріалів справи, складення 5 процесуальних документів у справі та участі в судовому засіданні 21.05.2024 в режимі відеоконференції. У пункті 5 акту зазначено, що сторони не мають один до одного будь-яких претензій;

- квитанції про сплату ОСОБА_4 за надання правової допомоги за договором від 14.07.2021 та додаткової угоди від 23.11.2023 у справі №159/5846/23 в загальній сумі 10000 грн за правничу допомогу.

Крім того, після прийняття судом апеляційної інстанції 04.09.2024 постанови, представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Романюк Л.С., подав суд заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 30000 грн, на підтвердження чого долучив:

- договір про надання правової допомоги від 25 жовтня 2023 №25 укладений між Адвокатським бюро «Леонід Романюк» (далі – Бюро) та ОСОБА_4 , останній доручив представництво його інтересів в суді у справі № 159/5846/23.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, розмір гонорару визначається в Акті прийому-передачі наданих послуг по конкретній справі, підписаного сторонами, в якому зазначаються номер справи, присвоєної судом та зазначається вартість погодинної оплати не менше 1500 грн. допускається встановлення фіксованого розміру винагороди

- Акт прийому-передачі наданих послуг по правовій допомозі у Волинському апеляційному суді від 05.09.2024, відповідно до якого представник вивчив та провів правовий аналіз апеляційної скарги, підготував та подав відзив на апеляційну скаргу, підготував клопотання про проведення судової експертизи давності складання документа, взяв участь в судовому засіданні 4 вересня 2024 року, підготував заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу. Вартість наданих послуг сторони визначили в Акті у розмірі 30000 грн.

Також представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Романюк Л.С., 19.02.2026 подав до суду заяву про долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу у цій справі.

На підтвердження понесених витрат подав суду:

- копію платіжної інструкції від 18.02.2026 про перерахування АБ «Леонід Романюк» 35000,00 грн, призначення платежу «сплата за послуги по правовій допомозі у справі №159/5846/23 згідно договору, ОСОБА_4 ».

- копію ордеру №1135415 від 08.04.2025 у якому зазначено, що правнича допомога надається адвокатом Романюком Л.С. на підставі договору №10 від 08.04.2025.

Копія договору №10 від 08.04.2025 у матеріалах справи відсутня.

Представник позивача подала суду заяву про непропорційність заявлених витрат на правничу допомогу складністю справи та недоведеність понесення витрат у цій справі за платіжною інструкцією від 18.02.2026 в розмірі 35000,00 грн.

Дослідивши надані представником Романюком Л.С. докази понесення відповідачем ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу, суд виходить із критеріїв, визначених ч. 3 ст. 141 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, зокрема фактичності, необхідності, обґрунтованості та співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт, ціною та значенням справи. Наявність фактичної сплати коштів за договором про правничу допомогу не є обов`язковою підставою для встановлення того, що особа понесла такі витрати, при цьому домовленість адвоката з клієнтом щодо розміру гонорару сама по собі не є обов`язковою для суду (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За відсутності у матеріалах справи договору №10 від 08.04.2025, суд не може безпосередньо перевірити, чи передбачав договір саме таку суму гонорару, яка була сплачена відповідно до платіжної інструкції від 18.02.2026, яким був порядок його обчислення та сплати, які саме послуги охоплював договір, чи не визначалися умовами договору інші послуги, які не можуть бути віднесені до правничої допомоги.

На підставі наведеного, суд вважає недоведеною обставиною понесення відповідачем ОСОБА_4 витрат на правничу допомогу в розмірі 35000,00 грн.

Водночас суд враховує, що місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Романюка Л.С. - м. Луцьк, що видно з ордеру про надання правничої допомоги, що потребувало час на доїзд у судові засідання та у зворотньому напрямку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 довів понесення ним витрат на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн під час первинного розгляду справи в суді першої інстанції та 30000,00 грн під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, всього 80000,00 грн.

Водночас, суд погоджуються з доводами відповідача, щодо непропорційності заявлених витрат складності справи.

Судова практика у цій категорії справ є сталою, не потребує дослідження великого обсягу нормативно-правових актів, водночас адвокат Романюк Л.С. брав участь у значній кількості судових засідань, підготував та подав значну кількість процесуальних документів.

На підставі наведеного, порівнюючи складність справи та предмет позову, її значення для сторін у справі з обсягом наданої правничої допомоги та часом необхідним для її кваліфікованого надання, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу яку поніс відповідач ОСОБА_4 до 30000,00 грн, яка підлягає до розподілу.

Підсумовуючи наведене, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, то суд стягує з позивача ОСОБА_1 понесені відповідачами витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу, у повному розмірі: 18000,00 грн на користь відповідача ОСОБА_3 та 30000,00 грн на користь відповідача ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 137, 141, 247, 262-265, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ):

Відповідачі:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 );

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складене 04.09.2026.

Суддя Р.Я. Смалюх