Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 03 вересня 2026 р.
Справа: №154/2639/26
Суддя: Мушкет О. О.
154/2639/26
3/154/985/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Мушкет О.О., розглянувши в м. Володимирі матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Житомира, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
17 червня 2026 року, о 01 год. 40 хв. на території МАПП «Устилуг» прикордонним нарядом «Перевірка документів» виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який враховуючи вимоги п.1 ст.2 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України без відповідних документів, а саме надав на прикордонний контроль паспорт громадянина Ізраїля на ім`я ОСОБА_2 , № НОМЕР_1 , виданий 24.08.2020 року, чим порушив вимоги ст. 2.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Правопорушник в судове засідання повторно не з`явився без поважних причин, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання судових повісток та оголошенням на офіційну сайті Судової влади. Будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
За правилами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.
Частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні ОСОБА_3 , що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП, не є обов`язковою, а також практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_3 на підставі наявних у справі матеріалів.
Не зважаючи на неявку порушника в судове засідання, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 005610Е від 17.06.2026 року, рапортом, іншими матеріалами справи.
Таким чином, суд вважає, що провина порушника доведена в повному обсязі, а дії правильно кваліфіковані за ч.1 с. 204-1 КУпАП, як перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Разом з тим, під час прийняття рішення про піддання адміністративному стягненню, необхідно врахувати обставини, зазначені у ст. 33 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також те, що шкідливих наслідків від адміністративного правопорушення не наступило, що дане правопорушення не заподіяло шкоди суспільним та державним інтересам, тому приходить до висновку про його малозначність.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення, орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП та вважає за можливе застосувати ст. 22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Згідно зі ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження справа закривається постановою органу (посадової особи), який уповноважений розглядати справу.
Керуючись ст.ст.ч.1 с. 204-1 , 283,22 КУпАП, суддя-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 с. 204-1 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП та оголосити йому усне зауваження.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП -закрити.
На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду .
Суддя: Олександр МУШКЕТ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua