Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №521/11182/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/11182/26

Номер провадження № 2-о/521/388/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м.Одеси в складі:

головуючого судді Поліщук І.О.

при секретарі судового засідання Коржеван В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса, про встановлення факту, належності правовстановлюючого документа та факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме - що ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , видан 14.02.1997 року Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області; РНОКПП: НОМЕР_2 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме: що ОСОБА_1 , зазначена як спадкоємиця у заповіті від 01 березня 1994 року, складеному ОСОБА_3 , посвідченому державним нотаріусом П`ятої Одеської державної нотаріальної контори Рибак С.О. та зареєстрованому в реєстрі за №2-1554, є однією і тією самою особою із заявником — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 .

Заяву мотивовано тим, що заявник народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 як ОСОБА_5 . У зазначеному свідоцтві її батьками вказані: батько — ОСОБА_6 , мати — ОСОБА_3 . Отже, свідоцтво про народження підтверджує, що ОСОБА_3 є матір`ю заявниці. 03 січня 1987 року заявник уклала шлюб із ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Після укладення шлюбу заявниці було присвоєно прізвище ОСОБА_8 . Таким чином, з документів вбачається послідовний та логічний зв`язок: заявник народилася як ОСОБА_5 , її матір`ю є ОСОБА_3 , після укладення шлюбу заявник змінила прізвище на ОСОБА_8 , а в паспорті зазначена як ОСОБА_1 . Саме ця особа зазначена у заповіті від 01 березня 1994 року як спадкоємиця — ОСОБА_1 . Наявність незначної розбіжності у написанні імені заявниці позбавляє її можливості реалізувати спадкові права у нотаріальному порядку без звернення до суду. Листом Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса від 17.06.2026 року №2483/02-14 заявнику було роз`яснено, що у заповіті її дані зазначені як « ОСОБА_1 », а у паспорті — як « ОСОБА_1 ». Також нотаріусом зазначено, що у зв`язку з наявними розбіжностями нотаріус не має права самостійно оцінювати докази та робити висновки щодо належності документів і родинних відносин, у зв`язку з чим заявнику рекомендовано звернутися до суду з питання встановлення факту, що має юридичне значення.Окрім встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заявник також потребує встановлення факту родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_3 , а саме факту, що померла ОСОБА_3 є матір`ю заявника.

ОСОБА_1 , зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 03 січня 1987 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис № 3, а також було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 03.01.1987 р. Після укладення шлюбу заявниці було присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » (рос.), а чоловікові - « ОСОБА_9 » (рос.). Ім`я записано в свідоцтві « ОСОБА_10 »

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 04 лютого 2025 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), та про що було зроблено актовий запис № 760.

ОСОБА_1 як донька померлої та спадкоємиця першої черги за законом у визначений чинним законодавством строк звернулася до Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом Мельник Л.В. було заведено спадкову справу № 306/2025 щодо майна померлої.

Проте, у зв`язку з наявністю розбіжностей у документах державним нотаріусом заявниці було надано відповідний лист-роз`яснення за № 2483/02-14 від 17.06.2026 року про неможливість видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Причиною відмови є виявлені розбіжності у написанні імені заявниці у правовстановлюючих документах.

Так, у заповіті від 01 березня 1994 року спадкоємицею зазначено: « ОСОБА_1 ». Водночас у паспорті громадянина України заявника зазначено: « ОСОБА_1 ». Таким чином, розбіжність полягає виключно у написанні імені заявниці: « ОСОБА_11 » у заповіті та « ОСОБА_11 » у паспорті та інших документах.

Водночас, згідно відповіді нотаріуса № 2483/02-14, у відомостях з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 2535 від 29 грудня 1967 складений Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції данні дитини зазначені « ОСОБА_5 », матері зазначені « ОСОБА_3 »

Через наявність цієї орфографічної помилки в документах заявниця позбавлена можливості в позасудовому порядку довести статус доньки померлої та реалізувати своє законне право на спадкування майна матері. Спір про право на спадщину з іншими особами відсутній. Тому заявниця вимушена звертатись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою суду від 03.07.2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.

В судове засідання заявниця та її представник не з`явились, надавши суду заяву, в якій просили справу розглядати у їх відсутність, заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився.

Заінтересована особа: Державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилась.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, давши їм оцінку, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи на підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до вимог ст. 315 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження виданого Бюро запису актів громадянського стану Виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих серії НОМЕР_5 від 29.12.1967 року заявник народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 як ОСОБА_5 . У зазначеному свідоцтві її батьками вказані: батько — ОСОБА_6 , мати — ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 03 січня 1987 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис № 3, а також було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 03.01.1987 р. Після укладення шлюбу заявниці було присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » (рос.), а чоловікові - « ОСОБА_9 » (рос.). Ім`я записано в свідоцтві « ОСОБА_10 »

ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , склала заповіт, який посвідчений державним нотаріусом П`ятої Одеської державної нотаріальної контори Рибак С.О. та зареєстрованому в реєстрі за №2-1554

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 04 лютого 2025 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса), та про що було зроблено актовий запис № 760.

Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_1 як донька померлої та спадкоємиця першої черги за законом у визначений чинним законодавством строк звернулася до Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса із заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом Мельник Л.В. було заведено спадкову справу № 306/2025 щодо майна померлої.

Проте, у зв`язку з наявністю розбіжностей у документах державним нотаріусом заявниці було надано відповідний лист-роз`яснення за № 2483/02-14 від 17.06.2026 року про неможливість видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом. Причиною відмови є виявлені розбіжності у написанні імені заявниці у правовстановлюючих документах, а саме у заповіті.

Таким чином, наявні у справі письмові докази свідчать, що розбіжності у написанні імені виникли виключно внаслідок різного перекладу російськомовного написання імені українською мовою при оформленні документів у різні роки та не свідчать про те, що документи стосуються різних осіб.

Будь-яких доказів існування інших осіб, які народились та були зареєстровані за актовим записом № 2535 від 29 грудня 1967 року, матеріали справи не містять.

Суд враховує, що спір про право між спадкоємцями відсутній, а встановлення зазначеного факту необхідне заявниці виключно для реалізації права на оформлення спадкових прав після смерті її матері.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що факти встановлення родинних відносин, а саме: що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 та факту належності правовстановлюючого документа, а саме: що ОСОБА_1 , зазначена як спадкоємиця у заповіті від 01 березня 1994 року є однією і тією самою особою із заявником — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 знайшов своє повне підтвердження під час судового розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19,81, 89, 247,259,263-265,293,294, 315, 319, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та факту родинних відносин – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.02.1997 року Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області; РНОКПП: НОМЕР_2 є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 , зазначена як спадкоємиця у заповіті від 01 березня 1994 року, складеному ОСОБА_3 , посвідченому державним нотаріусом П`ятої Одеської державної нотаріальної контори Рибак С.О. та зареєстрованому в реєстрі за №2-1554, відповідно до якого ОСОБА_3 заповідає належну їй частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 в рівних долях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є однією і тією самою особою із заявником — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , видан 14.02.1997 року Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області; РНОКПП: НОМЕР_2 яка до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_4 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст виготовлений та підписаний суддею 03.09.2026 року.

Суддя І.О. Поліщук