Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №592/12654/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/12654/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Бичков І. Г.

Номер провадження 33/816/1489/26 Суддя-доповідач Бондар В. Б.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Бондар В. Б. ,з участю секретаря судового засідання – Кравченко Д.І., захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Паращак І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Паращак І.В. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 15 липня 2026 року о 00 годині 06 хвилин у м. Суми на вул. Степана Бандери, 7, керував транспортним засобом MITSUBISHI OUTLANDER, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820, тест № 2444 від 15 липня 2026 року, результат якого становив 1,80 ‰.

Не погодившись із указаною постановою, захисник ОСОБА_1 – адвокат Паращак І.В. – подала апеляційну скаргу, у якій просила постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилалася, зокрема, на те, що останнє калібрування газоаналізатора Drager Alcotest 6820 було проведено 18 листопада 2025 року, а тому на момент проведення огляду 15 липня 2026 року, на її думку, шестимісячний строк калібрування було пропущено. Також захисник звертала увагу на зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення в описовій частині прізвища « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 », розбіжність щодо прізвища працівника поліції, зазначеного у чеку газоаналізатора, відомостей щодо направлення до закладу охорони здоров`я та на інші обставини, наведені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні апеляційного суду брала участь захисник ОСОБА_1 – адвокат Паращак І.В., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити та постанову суду першої інстанції скасувати. При цьому захисник не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

З урахуванням позиції захисника, яка не заперечувала проти апеляційного розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд визнав можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши захисника ОСОБА_1 – адвоката Паращак І.В., яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи, відеозаписи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приймаючи рішення про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з`явився. При цьому питання щодо участі захисника Паращак І.В. в судовому засіданні в оскаржуваній постанові не вирішено.

Як убачається з матеріалів справи, після її надходження 27 липня 2026 року у провадження судді Ковпаківського районного суду м. Суми від захисника Паращак І.В. 28 липня 2026 року надійшла заява про вступ у справу як представника та ознайомлення з матеріалами справи.

Стаття 268 КУпАП закріплює права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.

Порядок ознайомлення з матеріалами справи регламентовано розділом Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Із початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи учасникам судового провадження також забезпечено можливість ознайомлення з матеріалами електронної судової справи через підсистему «Електронний суд».

Згідно з резолюцією судді на заяві захисника щодо надання доступу до справи в системі «Електронний суд» зазначено: «до справи, надати» (а.с. 11).

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 03 серпня 2026 року захисником було подано клопотання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення за місцем проживання ОСОБА_1 до Трускавецького міського суду Львівської області. Разом із тим згідно з оскаржуваною постановою зазначене клопотання судом першої інстанції не вирішено.

З урахуванням наведеного апеляційний суд визнає доводи захисника в цій частині обґрунтованими, оскільки судом першої інстанції фактично залишено поза увагою подане нею клопотання, що є істотним порушенням процесуальних прав ОСОБА_1 та не забезпечило належної реалізації його права на захист, гарантованого ст. 268 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин апеляційний суд убачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 серпня 2026 року у зв`язку з істотним порушенням процесуальних прав ОСОБА_1 .

Разом із тим, перевіряючи справу по суті, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Факт скоєння вказаного правопорушення ОСОБА_1 за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 719663 від 15 липня 2026 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1);

- результатом тесту Alkotest DRAGER 6820 № 2444 від 15.07.2026 року - 1,80 % (проміле),

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів,

- відеозаписом на оптичному носії даних DVD-R стосовно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування поліцейських з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився і пройшов вказаний огляд, результат – 1,80 проміле, водій ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці запинки т/з, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився; при цьому, поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Даючи оцінку наявним у справі доказам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Під час апеляційного розгляду судом безпосередньо досліджено відеозапис події за участю захисника, яка мала можливість ознайомитися з його змістом, висловити свою позицію щодо цього доказу та надати відповідні пояснення.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 15 липня 2026 року та обставини проведення щодо нього огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР13 № 719663 від 15 липня 2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, результатом тестування за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 № 2444 від 15 липня 2026 року та відеозаписом події у їхній сукупності.

Щодо доводу захисника про зазначення у протоколі в його описовій частині прізвища « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 » апеляційний суд зазначає таке.

Зі змісту протоколу в цілому вбачається, що його складено саме щодо ОСОБА_1 . У протоколі зазначено його ім`я та по батькові, дату народження, інші ідентифікаційні відомості, дані транспортного засобу, а також час, місце та обставини події. Зазначені відомості узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Таким чином, зазначення в одному фрагменті описової частини протоколу прізвища « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_2 » є очевидною технічною опискою, яка не створює невизначеності щодо особи, стосовно якої складено протокол.

Сукупність відомостей, що містяться у протоколі та інших матеріалах справи, дає можливість однозначно встановити, що особою, щодо якої складено протокол, є саме ОСОБА_1 й зазначена технічна описка не вплинула на зміст протоколу, не перешкодила ідентифікації особи та не призвела до порушення права ОСОБА_1 на захист.

Доводи захисника щодо розбіжності між прізвищем працівника поліції, зазначеним у чеку газоаналізатора, та прізвищем поліцейського, який склав протокол і акт огляду, також не спростовують установлених судом обставин.

Саме по собі зазначення у чеку газоаналізатора прізвища ОСОБА_3 , тоді як протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду складені ОСОБА_4 , не свідчить про те, що огляд фактично не проводився або що результат вимірювання отримано щодо іншої особи. Інші відомості матеріалів справи щодо особи водія, транспортного засобу, часу проведення огляду та його результату є узгодженими.

Із дослідженого апеляційним судом відеозапису вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , після чого йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу.

ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу. За результатами огляду газоаналізатором Drager Alcotest 6820 встановлено вміст алкоголю у видихуваному повітрі на рівні 1,80 ‰.

Зазначений результат відображений у тесті № 2444 від 15 липня 2026 року та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Із відеозапису також убачається, що після проведення огляду ОСОБА_1 не заперечував отриманого результату, погодився з показником 1,80 ‰ та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Крім того, у ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив про вживання пива. Сама по собі ця обставина є не самостійною підставою для висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, але апеляційний суд враховує її при оцінці доказів у їх сукупності.

Щодо доводів захисника про строк калібрування газоаналізатора апеляційний суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що останнє калібрування приладу Drager Alcotest 6820 було проведено 18 листопада 2025 року. Захист вважає, що на момент проведення огляду 15 липня 2026 року шестимісячний інтервал калібрування був пропущений, а тому результат вимірювання не може бути використаний як належний доказ.

Апеляційний суд бере до уваги цей довід, однак не погоджується з тим, що зазначена обставина сама по собі зумовлює недопустимість результату огляду.

Повірка та калібрування засобу вимірювальної техніки мають різне призначення. При цьому на момент проведення огляду використаний газоаналізатор мав чинну повірку.

Разом із тим дотримання строку калібрування є обставиною, яка може бути врахована судом при оцінці достовірності конкретного результату вимірювання. Водночас питання про доказове значення такого результату не може вирішуватися виключно шляхом формального порівняння дати останнього калібрування з датою проведення огляду, без урахування інших доказів та обставин отримання результату.

У цій справі апеляційний суд оцінює зазначений довід у сукупності з іншими доказами.

По-перше, на момент проведення огляду прилад мав чинну повірку.

По-друге, результат вимірювання становив 1,80 ‰, тобто не був граничним або незначним показником, щодо якого навіть невелика похибка могла б істотно вплинути на висновок про наявність стану алкогольного сп`яніння.

По-третє, результат технічного вимірювання належним чином зафіксований у матеріалах справи та узгоджується з актом огляду, протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом події.

По-четверте, відеозапис безпосередньо підтверджує перебіг огляду та ставлення самого ОСОБА_1 до його результату. Особа погодилася на проведення огляду, після отримання результату 1,80 ‰ його не заперечила, а від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовилася.

По-п`яте, зафіксоване на відео повідомлення ОСОБА_1 про вживання пива узгоджується з результатом технічного вимірювання та не суперечить іншим доказам у справі.

За таких обставин апеляційний суд не встановив даних про несправність газоаналізатора, неможливість здійснення ним вимірювання або про недостовірність саме отриманого результату. Також матеріали справи не містять іншого доказу, який би спростовував показник 1,80 ‰.

Отже, навіть з урахуванням доводу захисту щодо недотримання шестимісячного інтервалу калібрування апеляційний суд не вбачає підстав вважати, що ця обставина у конкретному випадку нівелює результат проведеного огляду. Питання щодо строку калібрування оцінено судом у сукупності з іншими доказами, і за результатами такої оцінки апеляційний суд не встановив обставин, які б ставили під обґрунтований сумнів достовірність результату 1,80 ‰.

Щодо доводів захисника про направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я апеляційний суд зазначає, що матеріалами справи наявність такого направлення не підтверджується.

Водночас із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, від чого він відмовився. Зазначена обставина також враховується апеляційним судом при оцінці всієї сукупності доказів.

Доводи захисника про відсутність відеозапису в матеріалах справи також не знайшли свого підтвердження. Апеляційним судом безпосередньо досліджено відеозапис події. Захисник брала участь у судовому засіданні під час його дослідження, мала можливість ознайомитися з його змістом та висловити свою позицію щодо нього.

Таким чином, апеляційний суд установив, що протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, результат технічного вимірювання, відеозапис події та інші матеріали справи містять узгоджені між собою відомості щодо істотних обставин справи.

При цьому кожен із зазначених доказів оцінений судом не ізольовано, а в сукупності з іншими доказами.

Результат технічного вимірювання 1,80 ‰ підтверджується відповідним тестом та актом огляду; проведення огляду та його перебіг підтверджуються відеозаписом; із цього ж відеозапису вбачається згода ОСОБА_1 на проведення огляду, відсутність заперечень щодо його результату, відмова від проходження огляду в закладі охорони здоров`я та повідомлення ним про вживання пива.

Сукупність цих обставин свідчить про те, що результат технічного вимірювання не є ізольованим доказом, а узгоджується з іншими незалежними від самого приладу відомостями, отриманими під час фіксації події.

За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що наявність певних недоліків оформлення матеріалів справи, зокрема технічної описки у протоколі, розбіжності у зазначенні прізвища працівника поліції в чеку газоаналізатора, а також доводи щодо строку калібрування приладу, не спростовують встановлених судом обставин та не дають підстав для висновку про недостовірність сукупності доказів.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням права ОСОБА_1 на захист з прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції зазначеної норми.

Керуючись статтями 294, 295 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Паращак І.В. – задовольнити частково.

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, скасувати.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу.

Роз`яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуБондар В. Б.