Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №581/594/25 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №581/594/25

Суддя: Філонова Ю. О.

Справа №581/594/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Бутенко Д. В.

Номер провадження 33/816/685/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі секретаря судового засідання Леоненко К. С., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чайки М.М., розглянувши у залі суду в місті Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чайки М.М. на постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , маючого статус водія, військовослужбовця Збройних Сил України,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 28 липня 2025 року о 06 год. 21 хв. водій ОСОБА_1 в с-щі Липова Долина Роменського району Сумської області по вулиці Сумській керував автомобілем марки ВАЗ-21061, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу «Драгер» із позитивним результатом 0,44 ‰ алкоголю у повітрі, що видихалося підекспертним. Своїми діями порушив п.2.9 «а» ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Чайка М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 жовтня 2025 року, справу закрити у зв`язку з відсутності в діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки суддею не у повній мірі досліджені докази та не надано їм належної оцінки.

Апелянт вказує на те, що поліцейськими допущено порушення порядку виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме, через те, що водій погано виглядав, то йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що останній погодився, та в подальшому, продувши двічі алкотестер, підтвердився стан його алкогольного сп`яніння, із результатом він погодився, однак до лікарні для проходження огляду йому проїхати не пропонували та направлення для цього не складали, акт про проведення огляду на місці зупинки автомобіля йому для підписання не подавали та не складали. Оскільки він поспішав на місце військової служби, то він попідписував всі надані йому документи поліцейськими без роз`яснення йому прав та залишив місце події.

Також апелянт зазначає, що водія ОСОБА_1 , працівниками поліції було безпідставно зупинено. Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 пояснив суду, що ОСОБА_1 було зупинено через відсутність оформленого поліса обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та через невстановлення на автомобілі задніх бризковиків. При спілкуванні з ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився. А при перегляді відеозапису з нагрудної камери поліцейських, причина зупинки названа інша, а саме, водій не був пристебнутий паском безпеки та відсутній страховий поліс. Зважаючи на вищевикладене, водія ОСОБА_1 безпідставно та по надуманим причинам було зупинено.

Окрім цього, захисник зауважує, що акт огляду на стан сп`яніння водія не складався та водію не вручався.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чайку М.М., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404812 від 28 липня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи, та з якого вбачається, що протокол ОСОБА_1 підписаний, зауважень до його змісту останній не мав та пояснень, в тому числі і на спростування викладених у ньому обставин, ОСОБА_1 в протоколі не вказав;

- роздруківкою зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер 6820» відповідно до якої у ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння – 0,44 %, з результатами якого ОСОБА_1 погодився про що свідчить його підпис;

- рапортом помічника чергового ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області Касян В. М. від 28 липня 2025 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння;

- долученим до протоколу відеозаписом з якого, між іншого, слідує підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факту встановлення в нього ознак алкогольного сп`яніння, факту проходження огляду на встановлення цього стану та факт встановлення у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння – 0,44 % з результатом якого він згодний.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень апелянта про те, що поліцейськими допущено порушення порядку виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, до лікарні для проходження огляду йому проїхати не пропонували та направлення для цього не складали. Оскільки він поспішав на місце військової служби, то він попідписував всі надані йому документи поліцейськими без роз`яснення йому прав та залишив місце події, то суд оцінює ці доводи критично та відхиляє їх з огляду на таке. Так, із досліджених матеріалів справи, зокрема відеозаписів із нагрудної відеокамери поліцейського вбачається, що процедура огляду водія ОСОБА_1 проведена згідно вимогам Інструкції. Після проведення огляду інспектор поліції у присутності водія озвучив та продемонстрував цифровий результат тесту - 0,44 проміле. При цьому водій ОСОБА_1 не висловлював жодних зауважень щодо нерозуміння суті процесу чи показників приладу, після чого власноруч підписав роздруківку зі спеціального технічного засобу газоаналізатора «Драгер 6820» та протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог статті 266 КУпАП та приписів Розділу ІІ Інструкції, огляд на місці зупинки проводиться з добровільної згоди водія. У разі незгоди особи з результатами такого тестування, огляд обов`язково проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Оскільки водій усно та письмово підтвердив свою згоду з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу й не вимагав направлення до медичного закладу, що також підтверджується відеозаписом, процедура фіксації правопорушення вважається належною, законною та завершеною, а усні заяви водія про невживання алкогольних напоїв перед поїздкою повністю спростовуються об`єктивними технічними показниками сертифікованого приладу Alkotest Drager 6820.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України не спростовують висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не є самостійною підставою для скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Доводи апелянта про те, що працівниками поліції було безпідставно зупинено ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій керував транспортним засобом із ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.9а ПДР України.

Щодо посилання апелянта про те, що акт огляду на стан сп`яніння водія не складався та водію не вручався, апеляційний суд зазначає, що дане порушення поліцейським не є істотним, оскільки дане твердження не спростовує скоєне правопорушення.

Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чайки М.М., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чайки М.М. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua