Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №138/1787/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 138/1787/26

Провадження № 33/801/939/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Савкова І. М.

Доповідач: Сало Т. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Виноградського Антона Павловича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 серпня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано відсутність у матеріалах справи доказів виконання ним у вказаний в протоколі час та вказаному місці функцій водія та керування транспортним засобом. Матеріали справи не містять доказів того, що він відмовлявся від проходження огляду на сан сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та адвоката Виноградського А.П., які підтримали апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №672145, складеного поліцейським Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшим сержантом поліції Єфремовим В.В., 21 травня 2026 року о 22 год. 15 хв. по вул. Грушевського в с. Нагоряни ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; нечітка мова; хитка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі водій відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.3).

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №672145 від 21 травня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 травня 2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписами з портативних камер поліцейських.

Під час розгляду справи суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.280 КУпАП з`ясував всі обставини, що підлягають доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що судом першої інстанції не враховано відсутність у матеріалах справи доказів виконання ним у вказаний в протоколі час та вказаному місці функцій водія та керування транспортним засобом.

Для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП доведенню підлягає як факт керування особою транспортним засобом, так і факт її відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

У п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 судам роз`яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Апеляційний суд виходить з того, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №672145 від 21 травня 2026 року зазначено суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин. Зокрема зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_1 .

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився.

До протоколу додано письмові пояснення ОСОБА_2 , який поліцейським пояснив, що 21 травня 2026 року о 22 год. 10 хв. його знайомий ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Пежо 308», внаслідок погодніх умов, а саме дощу, не впорався з керуванням та здійснив з`їзд на узбіччя дороги та не зміг виїхати внаслідок з`їзду, автомобіль механічних ушкоджень не отримав.

Про відсутність доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 зазначав і в поданих до суду першої інстанції письмових запереченнях.

Судом першої інстанції було допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 знає. Підтвердив, що 21 травня 2026 року разом із ОСОБА_1 в с. Нагоряни їхали за цигарками. ОСОБА_1 був за кермом. Чи вживав алкогольні напої ОСОБА_1 , не знає, від останнього запах алкоголю не чув. Пояснив, що коли розминалися з транспортним засобом, який їхав навпроти, з`їхали у кювет через негоду. Підтвердив, що перебував в транспортному засобі до приїзду працівників поліції.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважав, що доводи ОСОБА_1 щодо не керування ним транспортним засобом спростовуються наступними доказами: показами свідка, який допитаний в судовому засіданні, будучи попередженим про кримінальну відповідальність; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (VIDEO- 22:28, 23:05, 22:35, 22:53) з якого встановлено, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції підтвердив факт керування транспортним засобом та намагається домовитись.

Тобто суд першої інстанції мотивував свій висновок в цій частині і ОСОБА_1 вказаний висновок суду в апеляційній скарзі не спростований.

ОСОБА_1 не заперечує факт знаходження в автомобілі, не заперечує надані свідком пояснення та не вказує особу, яка керувала транспортним засобом за викладених у протоколі обставин.

Так само судом першої інстанції було відхилено і доводи ОСОБА_1 щодо відсутності доказів його відмови від проходження огляду на сан сп`яніння, і такий висновок також не спростований скаржником.

За своїм змістом апеляційна скарга ОСОБА_1 тотожна письмовим запереченням ОСОБА_1 на протокол, які були подані ним до суду першої інстанції.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна зазначити в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість постанови суду першої інстанції, однак в апеляційній скарзі цього не зазначено.

Підсумовуючи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, повно та об`єктивно з`ясувавши фактичні обставини справи дійшов правильного висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні доведена матеріалами справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б. Сало