Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №742/2038/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1797/26

Єдиний унікальний № 742/2038/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого-судді Коваленко А.В., за участю секретаря судового засідання Бабенко О.О., за участі представника заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Ладанська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст заявленихвимог та запереченьсторін.

У квітні 2026 звертаючись до суду з позовною заявою заявник просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі АДРЕСА_1 , з 01.09.2019 по ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини.

Позивач свої вимоги аргументує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померйого батько ОСОБА_4 , який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , він переїхав проживати разом з батьком - ОСОБА_4 вказаною адресою і весь час проживав з ним до часу його смерті. Після чого залишився проживати у вказаній квартирі та мешкає до цього часу.

Його рідний брат ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини після смерті батьків до нотаріуса не подавав, на спадщину не претендує.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі на частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 2002 року.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ярмак Н.О. для отримання свідоцтва про право на спадщину, але йому було в цьому відмовлено, оскільки для прийняття спадщини, йому необхідно надати рішення суду про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тому позивач звернулася до суду з відповідною заявою.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської областівід 09 квітня 2024 року призначено справу до судового розгляду на 10 год 00 хвилин 05 червня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін викладені судовому засіданні, під час вступної промови.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але попередньо надав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без його участі, при цьому зазначає, що його рідний брат ОСОБА_6 після смерті матері переїхав до батька щоб доглядати та піклуватися над ним і весь час постійно проживав з батьком за адресою: АДРЕСА_3 . Коли батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 залишився проживати у вказаній квартирі, саме він підтримує її у належному стані та сплачує комунальні платежі. Між ними є домовленість, що квартира АДРЕСА_1 буде належати брату ОСОБА_7 . Після смерті батьків він не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та звертатись з цього приводу не планує.

Представник третьої особи Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області в судове засідання не з`явився але попередньо надав заяву в якій просить розглянути справу без його участі.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

В судовому засіданні ОСОБА_8 пояснила, що вона є сусідкою позивача, та підтвердила факт, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживали в одному будинку з нею та працювали разом. Вони жили дружньо, а коли ОСОБА_11 померла, то до ОСОБА_10 переїхав жити їх син ОСОБА_7 , який проживав разом з батьком за однією адресою до часу смерті останнього, та залишився там проживати до цього часу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що він проживає в одному будинку з ОСОБА_13 . Його батько ОСОБА_14 був сліпий і після смерті матері, ОСОБА_7 переїхав проживати до батька за однією адресою, де проживав до часу смерті останнього і проживає до цього часу.

В судовому засідання свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона є сусідкою позивача, 30 років знає родину ОСОБА_16 . У квартирі проживали подружжя ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Після смерті ОСОБА_11 , їх син переїхав проживати до батька до часу смерті останнього та здійснив його поховання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона є цивільною дружиною позивача. Вона знала його батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . З грудня 2019 року вони проживали з ОСОБА_4 за однією адресою до часу його смерті та продовжують проживати до цього часу.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.25)

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.34)

25 серпня 1987 року ОСОБА_4 та ОСОБА_18 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу її прізвище змінено на « ОСОБА_16 »(а.с.25)

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 померла в с-щі Ладан, Прилуцького району(а.с.24)

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_4 в с-щі Ладан, Прилуцького району(а.с.23)

Згідно з свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 2002 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 належить на праві приватної власності квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.22)

Відповідно до довідки КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради від 08.11.2022 року, станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с.7)

Згідно з довідки ОСББ «Ладанська берізка» від 27.03.2026, ОСОБА_2 син власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_4 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 , без реєстррації з 01.09.2019 по 12.01.2024 до дня його смерті, та до цього часу проживає за вказаною вище адресою(а.с.8)

Відповідно до довідки виконавчого комітету Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 24 березня 2026 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно проживала та була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 і була знята з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 . Разом з нею на день її смерті за даною адресою був зареєстрований а проживав чоловік: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.9).

Згідно з довідки виконавчого комітету Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 24 березня 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 і був знятий з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_6 . Разом з ним на день його смерті за даною адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав(а.с.9)

Відповідно до копії домової книжки для прописки громадян, які проживають в квартирі АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були зареєстровані за вказаною адресою до часу їх смерті(а.с.10-12)

Згідно з заяви ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Андропова О.Ю., ОСОБА_3 спадщину у встановлений чинним законодавством шестимісячний строк після смерті матері ОСОБА_5 та після смерті батька ОСОБА_4 він не прийняв, і претензій до того, щоб свідоцтва про право на спадщину видані на ім`я сина зазначених спадкодавців ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він не має. На спадщину не претендує(а.с.13)

Відповідно до повідомлення Приватного нотаріуса Прилуцького нотаріального округу Чернігівської області Ярмак Наталії Олександрівни, на адресу ОСОБА_2 , останнього повідомлено, що на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ним на день смерті ніхто не був зареєстрованим, тому неможливо видати свідоцтво про право на спадщину після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_2 за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. ОСОБА_2 був зареєстрований на час смерті з 12.07.2006 року за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.21)

Відповідно до квитанцій, ОСОБА_2 та ОСОБА_19 здійснювали оплату комунальних послуг в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_6 , за період з квітня 2025 по лютий 2026(а.с.14-16)

V.Норми права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст.1264 Цивільного Кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частина 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

VI.Оцінка доказів та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Вирішуючи питання щодо встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із його батьком — ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , у період з 01 вересня 2019 року до 12 січня 2024 року, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими — докази, одержані у встановленому законом порядку, достовірними — докази, на підставі яких можливо встановити дійсні обставини справи, а достатніми — докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

За змістом частини другої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а достатність та взаємний зв`язок доказів — у їх сукупності.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, з урахуванням предмета розгляду у цій справі, суду належить встановити, чи підтверджується належними, допустимими та достовірними доказами саме факт постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також чи є надана сукупність доказів достатньою для встановлення такого юридичного факту.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с. 25).

Зазначений доказ є належним, оскільки містить відомості безпосередньо щодо обставини, яка входить до предмета доказування, а саме щодо родинного зв`язку між заявником та спадкодавцем. Допустимість цього доказу судом не ставиться під сумнів, оскільки він є офіційним документом, виданим у встановленому законом порядку. За своїм змістом він також є достовірним, оскільки його відомості узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Свідоцтвом про право власності на житло від 25 грудня 2002 року (а.с. 22) підтверджується, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 , перебувала у приватній власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Цей доказ є належним щодо обставини належності зазначеного житла відповідним особам, у тому числі спадкодавцю та заявнику, та допустимим як письмовий доказ, отриманий у встановленому законом порядку. Водночас сам по собі факт наявності у заявника права власності на частку квартири не підтверджує факту його постійного проживання у ній у період з 01 вересня 2019 року до 12 січня 2024 року, у зв`язку з чим суд оцінює цей доказ лише в межах обставини, яку він безпосередньо підтверджує, та у взаємному зв`язку з іншими доказами.

Довідкою КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради від 08 листопада 2022 року (а.с. 7) підтверджується, що станом на 31 грудня 2012 року право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Вказана довідка є належною щодо відомостей про зареєстроване право власності та допустимою як документ, виданий уповноваженим органом. Разом із тим суд враховує, що цей доказ підтверджує правовий статус квартири, але безпосередньо не підтверджує факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем у спірний період, а тому має оцінюватися у сукупності з іншими доказами.

Факт смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 24), а факт смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 — відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 23).

Зазначені документи є належними та допустимими доказами відповідних юридично значимих обставин — смерті осіб, часу відкриття спадщини після кожного зі спадкодавців та послідовності подій, на яку посилається заявник.

Довідкою виконавчого комітету Ладанської селищної ради від 24 березня 2026 року (а.с. 9) підтверджується, що ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , а разом із нею на день смерті був зареєстрований та проживав її чоловік ОСОБА_4 .

Іншою довідкою виконавчого комітету Ладанської селищної ради від 24 березня 2026 року (а.с. 9) підтверджується, що ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований за тією самою адресою до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зазначені документи є належними, оскільки безпосередньо містять інформацію про місце проживання та реєстрації спадкодавців, і допустимими, оскільки видані органом місцевого самоврядування в межах його компетенції. Вони підтверджують, зокрема, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 була постійним місцем проживання ОСОБА_4 до дня його смерті.

При цьому суд бере до уваги, що відсутність реєстрації заявника за цією адресою сама по собі не спростовує факту його постійного проживання разом зі спадкодавцем, оскільки реєстрація місця проживання та фактичне проживання є різними за своїм змістом юридичними обставинами, а предметом доказування у цій справі є саме факт постійного проживання.

Особливе значення для встановлення спірної обставини має довідка ОСББ «Ладанська берізка» від 27 березня 2026 року (а.с. 8), відповідно до якої ОСОБА_2 , син власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_4 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 , без реєстрації з 01 вересня 2019 року до 12 січня 2024 року — дня смерті батька, та продовжує проживати за цією адресою до цього часу.

Зазначений доказ безпосередньо стосується предмета доказування, оскільки містить відомості саме про фактичне проживання заявника за однією адресою зі спадкодавцем у період, який має юридичне значення для прийняття спадщини. За формою та способом отримання він є допустимим письмовим доказом. Його зміст узгоджується з іншими матеріалами справи, зокрема з показаннями свідків, відомостями про місце проживання спадкодавця та іншими документами, у зв`язку з чим суд вважає його достовірним у частині відомостей про фактичне проживання заявника.

Копією домової книги для прописки громадян, які проживають у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 10-12), підтверджується реєстрація ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вказаною адресою до часу їх смерті.

Цей доказ є належним та допустимим щодо обставин реєстрації відповідних осіб за зазначеною адресою. Він не є самостійним доказом фактичного проживання ОСОБА_20 у спірний період, оскільки містить відомості насамперед про реєстрацію його батька, однак підтверджує сталість місця проживання спадкодавця та узгоджується з іншими доказами щодо місця проживання сім`ї.

Показання свідка ОСОБА_8 суд оцінює як належний та допустимий доказ у частині обставин, про які свідок повідомила безпосередньо. Свідок зазначила, що є сусідкою заявника, знала ОСОБА_21 та ОСОБА_10 , які проживали в одному будинку, а після смерті ОСОБА_11 до ОСОБА_10 переїхав проживати їх син ОСОБА_7 , який проживав разом із батьком за однією адресою до смерті останнього та продовжив проживати там надалі.

Показання свідка ОСОБА_12 також є належними та допустимими, оскільки свідок повідомив обставини, які йому відомі безпосередньо у зв`язку з проживанням в одному будинку із заявником. Свідок підтвердив, що після смерті матері ОСОБА_7 переїхав до свого батька, проживав із ним за однією адресою до смерті ОСОБА_22 та після цього залишився проживати за цією адресою.

Свідок ОСОБА_15 , яка тривалий час знає родину ОСОБА_16 та є сусідкою заявника, підтвердила проживання подружжя ОСОБА_16 за спірною адресою, а після смерті ОСОБА_11 — проживання їх сина ОСОБА_7 разом із батьком до смерті останнього, а також факт здійснення ним поховання батька.

Показання свідка ОСОБА_17 суд оцінює з урахуванням характеру її відносин із заявником, оскільки вона є його цивільною дружиною. Водночас сама по собі наявність особистих відносин із заявником не є підставою для автоматичного відхилення її показань. Свідок повідомила конкретні обставини, які стосуються безпосередньо предмета доказування, а саме проживання заявника разом із ОСОБА_4 з грудня 2019 року до смерті останнього за однією адресою.

Таким чином, показання зазначених свідків є належними, оскільки стосуються обставин, що входять до предмета доказування, та допустимими, оскільки судом не встановлено обставин їх отримання з порушенням вимог процесуального закону. При цьому суд не надає показанням свідків наперед установленої сили та оцінює їх не ізольовано, а у взаємному зв`язку з письмовими доказами.

Суд звертає увагу, що показання свідків не суперечать одне одному в істотних для справи обставинах. Усі свідки підтверджують одну й ту саму послідовність подій: проживання батьків заявника за спірною адресою; смерть матері у вересні 2019 року; подальше проживання батька за цією ж адресою; вселення та проживання ОСОБА_7 разом із батьком до дня смерті останнього.

Відмінність у зазначенні свідками конкретного часу початку спільного проживання не спростовує загального змісту їхніх показань, а оцінюється судом разом з письмовими доказами. При цьому довідка ОСББ прямо визначає період фактичного проживання заявника з 01 вересня 2019 року до 12 січня 2024 року, тоді як показання свідків підтверджують саму обставину вселення та подальшого спільного проживання.

Заява ОСОБА_3 до приватного нотаріуса (а.с. 13) підтверджує, що він не прийняв спадщину після смерті матері та батька у встановлений законом строк, не має претензій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_2 та не претендує на спадщину.

Зазначений доказ є належним щодо обставин позиції іншого спадкоємця та відсутності з його боку претензій на спадкове майно. Разом із тим ця заява сама по собі не підтверджує факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем, а тому має значення для оцінки наявності чи відсутності спору про право, а не для безпосереднього доказування факту спільного проживання.

Повідомлення приватного нотаріуса Прилуцького нотаріального округу Чернігівської області Ярмак Н.О. (а.с. 21) підтверджує, що нотаріус не має можливості видати заявнику свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_20 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, цей доказ має юридичне значення для встановлення того, що заявник не може реалізувати своє спадкове право у позасудовому порядку без встановлення відповідного юридичного факту. Водночас він не є доказом самого факту спільного проживання, а підтверджує необхідність судового встановлення такого факту.

Квитанції про оплату комунальних послуг ОСОБА_2 та ОСОБА_23 за житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , за період з квітня 2025 року по лютий 2026 року (а.с.14-16) є належними та допустимими доказами фактичного користування житлом та проживання заявника за зазначеною адресою після смерті спадкодавця.

Разом із тим ці квитанції не підтверджують безпосередньо факт проживання заявника зі спадкодавцем саме у період до 12 січня 2024 року. Тому суд не покладає їх в основу висновку про спільне проживання у момент відкриття спадщини, а враховує лише як додаткову обставину, що узгоджується з іншими доказами щодо тривалого зв`язку заявника зі спірним житлом.

Оцінюючи всі наведені докази у сукупності, суд виходить із того, що жоден із них окремо не підтверджує всіх обставин, які входять до предмета доказування. Водночас їх сукупність утворює послідовний та взаємопов`язаний доказовий ланцюг.

Так, свідоцтво про народження підтверджує родинний зв`язок заявника зі спадкодавцем; документи щодо права власності — належність квартири, в якій проживав спадкодавець, у тому числі заявнику; документи про смерть — час смерті матері та батька заявника; довідки органу місцевого самоврядування та домова книга — місце проживання та реєстрації спадкодавців; довідка ОСББ — безпосередньо факт фактичного проживання заявника у спірній квартирі разом із батьком у період з 01 вересня 2019 року до 12 січня 2024 року; показання свідків — обставини вселення заявника до батька після смерті матері та подальшого спільного проживання до дня смерті батька; заява іншого сина спадкодавця — відсутність у нього претензій на спадкове майно; повідомлення нотаріуса — неможливість оформлення спадщини без встановлення відповідного юридичного факту.

Таким чином, кожний доказ підтверджує окрему обставину, а в сукупності вони підтверджують послідовність подій, яка має істотне значення для встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем.

Суд не встановив суперечностей між основними письмовими доказами та показаннями свідків, які могли б поставити під сумнів достовірність встановлених обставин. Доказів того, що ОСОБА_2 фактично проживав в іншому місці у період з 01 вересня 2019 року до 12 січня 2024 року або не проживав разом із батьком, матеріали справи не містять.

Сам факт реєстрації заявника за іншою адресою не спростовує встановленого судом факту його фактичного проживання зі спадкодавцем, оскільки суд встановлює саме фактичне постійне проживання, а не факт реєстрації місця проживання.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що надані докази є належними, оскільки стосуються обставин, що входять до предмета доказування; допустимими, оскільки одержані та подані у передбаченій законом формі; достовірними, оскільки їх зміст є внутрішньо послідовним та узгоджується з іншими матеріалами справи; а їх сукупність є достатньою, оскільки взаємний зв`язок доказів дає можливість без припущень встановити факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

При цьому суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення, оскільки є необхідною передумовою реалізації ним спадкових прав та оформлення спадщини у нотаріальному порядку.

Водночас суд враховує, що заява ОСОБА_3 про неприйняття спадщини та відсутність претензій щодо оформлення спадщини на ім`я ОСОБА_2 , а також відсутність доказів, які б спростовували факт спільного проживання заявника зі спадкодавцем, свідчать про відсутність між заінтересованими особами спору щодо встановлення відповідного юридичного факту.

За таких обставин суд вважає доведеним належними, допустимими та достовірними доказами, оціненими у їх сукупності та взаємному зв`язку, факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із його батьком — ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , у період з 01 вересня 2019 року по 12 січня 2024 року.

Таким чином, заявлена вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст.315,319,354 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Ладаньська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини– задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у квартирі АДРЕСА_1 , з 01.09.2019 по ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО