Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №591/5658/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/5658/26

Провадження № 2-а/591/117/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Северинової А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу № 591/5658/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

19 травня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Школьний В.А., звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № Х04/26-108 від 11 травня 2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що позивачу не було вручено повістку про виклик на 20.04.2026 року, жодних повідомлень за адресою його фактичного проживання не надходило. Позивач зазначає, що вказав актуальну адресу проживання у мобільному застосунку «Резерв+». Згідно з офіційною інформацією АТ «Укрпошта», будь-яка письмова кореспонденція з позначкою «Повістка ТЦК» на ім`я позивача протягом останніх 6 місяців до відділення зв`язку не надходила.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.04.2026 та у спірній постанові від 11.05.2026 допущено помилку в персональних даних позивача (по батькові вказано як « ОСОБА_3 » замість належного « ОСОБА_4 »). Також позивач звертає увагу на Примітку до ст. 210-1 КУпАП, вказуючи, що суб`єкт владних повноважень мав можливість отримати його персональні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

01 червня 2026 року та 03 червня 2026 року від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, у яких відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили повністю. Зазначили, що повістка № 7064454 від 13.04.2026 року надсилалася рекомендованим листом на адресу місця проживання ( АДРЕСА_1 ), вказану у Реєстрі «Оберіг» та підтверджену позивачем під час оновлення даних. Зазначене відправлення повернулося 27.04.2026 року з позначкою «адресат відсутній», що відповідно до п. 41 Порядку № 560 вважається належним оповіщенням. У зв`язку з неприбуттям позивача у визначений час, 30.04.2026 року стосовно нього у його присутності складено протокол № X 04/26-108 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а 11.05.2026 року винесено спірну постанову про притягнення до відповідальності. Неточність по батькові позивача відповідачі вважають технічною опискою, яка не спростовує факту вчинення правопорушення.

У відповіді на відзив представник позивача додатково звернув увагу суду на процесуальні порушення з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 при поданні відзиву є недотримання вимог ст. 162 КАС України щодо змісту та не надіслання копій іншим учасникам, а також на неузгодженість доказів відповідача. Так, у відзиві згадується протокол № Х02/26-108 від 30.04.2026, тоді як до матеріалів додано протокол № Х04/26-108; при цьому повістка від 10.04.2026 була сформована на медичний огляд, а не на уточнення даних, як вказано в постанові.

У запереченнях на відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначає про необґрунтованість позовних вимог, вказуючи, що відповідно до ст.ст. 3, 5, 6 та п. 17-1 ст. 7 Закону України № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» ІНФОРМАЦІЯ_3 є органом ведення Реєстру, повнота й актуалізація даних якого є його прямим обов`язком, а відомості про результати медичних оглядів є складовою персональних даних військовозобов`язаного, які за відсутності актуальних даних неможливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими реєстрами, як помилково зазначає позивач; відтак виклик позивача та складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення здійснювалися у чіткій відповідності до законодавчої процедури, відображають фактичні обставини та підтверджуються наданими доказами, у зв`язку з чим відповідач просить прийняти заперечення до розгляду та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки заявлена до стягнення сума є завищеною та неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих послуг відповідно до угоди між адвокатом та позивачем.

03 серпня 2026 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. В порядку забезпечення позову зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 81571774, яке перебуває на виконанні у старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Толок Н.А з примусового виконання постанови № Х04/26-108, виданої 11.05.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 34000 грн до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 сформована повістка № 7064454, якою зобов`язано позивача з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 20.04.2026 о 09:00 годині для проходження медичного огляду.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення мається опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення та конверт, який був відправлений рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення на адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 із зазначенням, що направляється повістка ТЦК. Відповідно до відмітки поштового відділення поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

30.04.2026 відносно позивача був складений протокол № Х 04/26-108 про адміністративне правопорушення, відповідно до змісту якого встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом по повістці 20.04.2026 для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення без поважних причин.

У протоколі вказана дата та місце призначеного розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що ознайомлений позивач під підпис, та інформація про отримання позивачем другого примірника протоколу (а.с. 16 на звороті – 17).

Постановою № Х04/26-108 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.05.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Суть правопорушення, зазначеного у постанові, є аналогічною викладеному у складеному протоколі відносно позивача (а.с. 15).

Згідно з наданим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за даними мобільного застосунку «Резерв+»), ОСОБА_1 у встановлений законом строк успішно здійснив процедуру уточнення своїх персональних даних, та зазначив адресу проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 12 на звороті).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.

Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про неявку на виклик у військовий комісаріат, (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).

Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач порушив приписи ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно з ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона.

Суб`єктивна сторона - це внутрішня сторона проступку, психічний стан суб`єкта проступку, що характеризує його волю, яка виявляється в протиправній дії, його ставлення до дії, яку він вчинив.

Ознаками суб`єктивної сторони проступку є вина, мотив і мета правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення.

Крім діяння, ознаками об`єктивної сторони правопорушення є місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя здійснення діяння.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, посилання на докази, якими він керувався при ухваленні відповідного рішення. Дотримання даних вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови у судовому порядку.

Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зміст спірної постанови зводиться лише до того, що позивач, будучи належним чином оповіщеним у встановленому законом порядку про необхідність явки 09 год. 00 хв. 20.04.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення своїх персональних даних, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідач вважав, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Одночасно, суд зауважує, що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідачі, всупереч імперативних вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надали пояснень стосовно можливості отримання відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», з підтвердженням належними доказами, а також не повідомили, які саме відомості ОСОБА_1 не були оновлені, з підтвердженням належними доказами.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідач, ухвалюючи спірну постанову, всупереч імперативних вимог статей 7, 9, 247, 251, 252 тощо КУпАП, не дослідив обставини справи, не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, не зібрав доказів на підтвердження власної позиції щодо інкримінованого позивачу правопорушення та не надав оцінку посиланням позивача стосовно того, що йому не було повідомлено про його виклик до військового комісаріату.

Дослідивши оскаржувану постанову та наявні докази по справі, суд вважає її такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме, такою, що ухвалена не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); упереджено, нерозсудливо; не пропорційно.

Вказане свідчить, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність оскаржуваної постанови, тому з урахуванням положень п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. На підтвердження вказаних витрат надано копію договору про надання правничої допомоги, додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги від 15.05.2026, де визначено фіксований розмір гонорару у сумі 8000 грн, платіжну інструкцію про оплату позивачем ОСОБА_5 згідно договору 8000 грн (а.с. 13, 14).

Заявлені витрати підтверджені належними доказами, відтак, вони підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, зазначивши, що заявлені витрати є неспівмірними, не доведеними.

Понесені витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, відтак, вони підлягають розподілу. Разом з тим, суд зазначає, що заявлені витрати є очевидно неспівмірними із ціною позову, предметом позову та складністю справи. На переконання суду сума, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача повинна бути зменшена до 1000 грн.

На підставі ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , як юридичної особи, підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 665,60 грн, сплачений при зверненні до суду та у розмірі 665,60 грн, сплачений за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 79, 286, 292-293, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № Х04/26-108 від 11 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1331 грн 20 коп. та на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 04 вересня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова