Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №687/1304/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 687/1304/25

Провадження № 22-ц/820/1020/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області в складі судді Горобець Н.О. від 20 лютого 2026 року.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року ТОВ «Споживчий центр», звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що 29 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) № 29.06.2025-100001697.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 8000 грн. строком на 140 днів, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 20% від суми кредиту та дорівнює 1600 грн, неустойка 80 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

Відповідачка не виконувала належно зобов`язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість за договором у розмірі 22701,80 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту – 7999,99 грн, заборгованість за процентами – 10080 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту – 941,81 грн, неустойка – 3680 грн.

За наведеного, позивач просив стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №29.06.2025-100001697 від 29.06.2025 року у розмірі 22701,80 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 17101,80 грн. заборгованості за кредитним договором № 29.06.2025-100001697 від 29 червня 2025 року та судовий збір в сумі 1824,79 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, а провадження у справі закрити. Вказує, що заборгованість за кредитним договором повністю погашена відповідачкою добровільно 12.01.2026 року безпосередньо у відділенні ТОВ «Споживчий центр», що підтверджується копією доданої до апеляційної скарги квитанції. Їй не було відомо про звернення до неї з вказаним позовом та розгляд вказаної справи судом, оскільки вона не була належно повідомленою про розгляд справи, тому позбавлена була можливості надати копію зазначеної квитанції суду. Наявна у матеріалах справи розписка про отримання копії ухвали суду про відкриття провадження зроблена не відповідачкою, а проставлений у ній підпис їй не належить. ТОВ «Споживчий центр» було достовірно відомо про погашення заборгованості за кредитним договором №29.06.2025-100001697 від 29 червня 2025 року у повному обсязі, проте позивач не повідомив суд про погашену заборгованість. У зв`язку з погашенням нею заборгованості у повному обсязі на момент винесення судом оскаржуваного рішення у справі відсутній предмет спору. Орієнтовний розрахунок сум витрат, які відповідачка понесла або планує понести у зв`язку із розглядом справи складає 5000 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належно.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, встановлено, що 29 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 29 червня 2025 року, які підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е384», укладено кредитний договір №29.06.2025-100001697 від 29 червня 2025 року.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісі(ї) встановлена(і) договором (пункт 3.1 Пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).

Сума кредиту – 8000 грн, строк на який надається кредит – 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту – 15.11.2025 року. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 4790-72XX-XXXX-2088 (п. 2, 3,4 Заявки).

Процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6 Заявки).

Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 20% від суми кредиту та дорівнює 1600 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту (п. 7 Заявки).

Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка - 0,87% (п. 10 Заявки).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 7910,02%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 17781,92 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 9781,92 грн (п.14 Заявки).

Неустойка – 80 грн, що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п.15 Заявки).

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Споживчий центр» про успішне перерахування 29 червня 2025 року о 16 год. 23 хв. на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 8000 грн. Призначення платежу: видача за договором кредиту №29.06.2025-100001697.

Способи організації переказу грошових коштів узгодженні між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» у договорі про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року.

Повідомленням АТ «Ощадбанк» від 23.01.2026 року та випискою по банківській карті за 29.06.2025 року підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 30 червня 2025 року зараховано 8000 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору і уклали кредитний договір - заявка та пропозиція про укладення кредитного договору підписані електронним підписом відповідачки шляхом введення одноразового ідентифікатора. Кредитні кошти отримані відповідачкою, тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 17101,80 грн. заборгованості за кредитним договором

Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 3-4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з ч.6 ст. 11 цього Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 83 ЦПК України).

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.5 ст. 83 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційний суд не бере до уваги подану апелянткою апеляційному суду довідку (квитанцію) ТОВ «Споживчий центр» від 12.01.2026 року про сплату ОСОБА_1 25123,20 грн. заборгованості - 7999,99 грн. кредиту, 10080 грн. процентів за користування кредитом, 6102,40 грн. неустойки та 941,81 грн. комісії.

Так, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 була належно повідомлена про розгляд справи 25.01.2026 року, однак не надала довідку (квитанцію) в суд першої інстанції та не надала докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї, а тому у суду немає підстав для врахування вказаної довідки (квитанції) при вирішенні спору.

Посилання апелянтки на те, що вона не була повідомлена належно про розгляд справи спростовуються матеріалами справи, наявна розписка про вручення особисто ОСОБА_2 поштового відправлення (а.с. 51). Апелянтка не спростувала належними та допустимим доказами, що підпис на вказаній розписці їй не належить.

Суд на підставі поданих доказів правильно встановив обставини справи та дійшов правильного висновку про часткове стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором.

Водночас ОСОБА_1 не позбавлена можливості доводити сплату нею заборгованості за вказаним кредитним договором на стадії виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 04 вересня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк