Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №676/602/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/602/26

Провадження № 22-ц/820/1667/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Костенка А.М., Ярмолюка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» на заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року (суддя Олійник А.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 30 липня 2019 року між відповідачем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі – ТОВ «Авентус Україна») в електронній формі був укладений договір № №1123621 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 6000 грн., а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, на умовах та в терміни визначені у договорі.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, шляхом перерахунку на його банківську карту. Відповідачка в свою чергу, умови кредитного договору не виконала.

07 грудня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит – Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-07122020, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, за кредитним договором №1123621 від 30 липня 2019 року.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору перед позивачем не сплачена і склала 19 716 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 6 000 грн., заборгованість за процентами – 12 636 грн., заборгованість за штрафом – 1 080 грн.

Заочним рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року відмовлено у позові ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Суд зазначив, що позивачем не надано доказів продовження строку кредитування на умовах визначених кредитним договором. Станом на дату закінчення строку 30 днів, 28 серпня 2019 року, відповідачка не вчиняла платежів, які б свідчили про намір пролонгації договору ( п.1.6,1.7 договору). Пролонгація можлива лише в межах дії договору, а не після закінчення строку кредитування, тому нарахування процентів після закінчення строку кредитування є незаконним. Враховуючи, що відповідачкою було повністю сплачено проценти, тіло кредиту та штраф, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 був належним чином укладений електронний договір про надання споживчого кредиту №1123621 від 30 липня 2019 року, кредитні кошти у сумі 6000 грн. були перераховані відповідачці, а подані до суду документи підтверджують як факт укладення договору, так і отримання кредиту. Скаржник стверджує, що суд безпідставно не врахував положення договору щодо нарахування процентів, пролонгації строку користування кредитом та порядку зарахування здійснених платежів, унаслідок чого помилково дійшов висновку про відсутність заборгованості. На думку апелянта, всі платежі ОСОБА_2 були враховані відповідно до умов договору, однак вона не погасила заборгованість у повному обсязі, яка станом на день звернення до суду становила 19 716 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі – не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 30 липня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 1123621 (далі – Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 559453 (30.07.2019 o 20:05) За зазначеним договором товариство надає споживачу кредит у сумі 6000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою (пункт 1.1 Договору) (а.с. 18-19, 21).

Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором (п.1.2 Договору).

Знижена процентна ставка становить 1,71% від суми позики за кожен день користування Позикою у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору. Стандартна процента ставка становить 1,80% від суми Позики за кожний день користування Позикою (п.п. 1.3.1, 1.3.2 Договору).

У випадку прострочення повернення суми позики, Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 72 грн. за кожен день прострочення, починаючи з 04 дня прострочення виконання зобов`язання за Договором (п. 4.4 Договору).

Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом (п.1.5 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (а.с. 20-21).

Згідно графіку платежів до договору, дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів – 29 серпня 2019 року, сума кредиту складає 6 000 грн., сума нарахованих процентів - 3 078 грн. Разом до оплати: 9 078 грн. (а.с. 19 зворот).

Повідомленнями ТОВ ФК «Вей фор пей» підтверджується перерахування 30 липня 2019 року коштів у сумі 6 000 грн. на платіжну карту № НОМЕР_1 (а.с. 22).

07 грудня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-07122020, відповідно до умов якого від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №1123621 на загальну суму 19716 грн., що підтверджується договором, актом приймання – передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників, платіжним дорученням (а.с. 33-38).

За розрахунком наданим позивачем в період з 06 вересня 2019 року до 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 здійснила погашення заборгованості за кредитом на загальну суму 25 596 грн., а саме: 06 вересня 2019 року – 3 780 грн., 13 жовтня 2019 року – 3 672 грн., 21 листопада 2019 року – 3 888 грн, 22 грудня 2019 року – 3 240 грн., 23 січня 2020 року – 3240 грн., 22 лютого 2020 року – 3 240 грн., 07 квітня 2020 року – 4 536 грн., які кредитодавець зарахував в оплату відповідачкою заборгованості за процентами.

Так, згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції дав належну оцінку умовам кредитного договору і правильно констатував, що згідно з пунктом 1.2. Договору строк кредиту - 30 днів.

Пунктами 1.6, 1.7 Договору визначено, що у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою (пункт 1.6 Договору).

Після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою (пункт 1.7 Договору).

Однак, оскільки договір було укладено 30 липня 2019 року, перший платіж за вказаним договором ОСОБА_2 було проведено лише 06 вересня 2019 року, а строк дії договору визначено 30 днів, то в такому випадку продовження строку кредитування не відбулось.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що доказів продовження строку кредитування на умовах визначених сторонами у пунктах 1.6, 1.7 Договору суду не надано, оскільки Станом на дату закінчення Договору 29 серпня 2019 року відповідач не вчиняла платежів, які б свідчили про намір пролонгації Договору.

Пролонгація договору можлива виключно лише в межах дії договору, а не після закінчення строку кредитування.

Суд правильно констатував, що в порушення ст.12, 81 ЦПК України позивач не довів достатніми та допустимими доказами направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в договорі.

Проценти, передбачені п. 3.6.2 Договору є відповідальністю боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, вимог про стягнення яких позивач не заявляв.

Тож обґрунтованим є висновок суду, що борг за кредитом слід визначати виходячи з 30-денного строку кредитування, а з врахуванням сплачених платежів взяті на себе зобов`язання за Договором відповідачем виконано, тому відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором.

Інші доводи апеляційної скарги щодо факту укладення договору та надання кредиту відповідачу, суд не бере до уваги, оскільки ці обставини встановлені судом, іншою стороною не оспорювалися.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави, визначені статтею 141 ЦПК України для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» залишити без задоволення.

Заочне рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 03 вересня 2026 року.

Судді Т.О. Янчук

А.М. Костенко

О.І. Ярмолюк