Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №458/624/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 458/624/26 Головуючий у 1 інстанції: Кшик О.І.

Провадження № 33/811/1400/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законного представника неповнолітнього - ОСОБА_2 , захисників-адвокатів Терлецького Ю.М., Писко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 23 липня 2026 року,

встановив:

постановою судді Турківського районного суду Львівської області від 23 липня 2026 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 04.06.2026 о 00:18 год в с. Мельничне, вул. Дорога, Самбірського району Львівської області, на автодорозі Львів-Самбір-Ужгород неповнолітній ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем "Volkswagen Passat" номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 а) Правил дорожнього руху. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо нього за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на відсутність в його діях кваліфікуючої ознаки «повторність» та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з тих підстав, що на момент складання протоколу (04.06.2026) та на момент винесення оскаржуваної постанови (23.07.2026), первинна постанова від 20.04.2026 не набрала законної сили, оскільки така перебувала в процесі оскарження через грубі процесуальні помилки суду.

Окрім цього, зазначає, що суддя у постанові сам зафіксував, що він ( ОСОБА_1 ) є неповнолітнім, навчається на 3 курсі Турківського професійного ліцею за спеціальністю «водій-електрик», не працює, повністю визнав вину та розкаявся.

Переконаний, що накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800,00 грн.з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, повністю суперечить виховній та превентивній меті правосуддя щодо неповнолітніх.

Вважає, що до нього можна було застосувати заходи впливу у виді попередження.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 щодо поданої апеляційної скарги, його законного представника ОСОБА_2 , захисників-адвокатів Терлецького Ю.М., Писко С.І., які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 04.06.2026 серії ЕПР1 № 683343 щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 підписав протокол та отримав його копію; інформацією з ІІПС "АРМОР" про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; інформацією з ІІПС "АРМОР", з якої видно, що за відомостями ГСЦ МВС ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія; рапортом заступника начальника СРПП ВнП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Місько І. від 04.06.2026; копією постанови Турківського районного суду Львівської області від 20.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; відеозаписом події, яка мала місце 04.06.2026 з участю ОСОБА_1 з нагрудних камер поліцейських.

Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта про те, що в його діях відсутня кваліфікуюча ознака «повторність», що у свою чергу виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з тих підстав, що на момент складання протоколу та на момент винесення оскаржуваної постанови, первинна постанова від 20.04.2026 не набрала законної сили, та звертає увагу на таке.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Як встановлено апеляційним судом, постановою Турківського районного суду Львівської області від 20.04.2026 ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу.

У встановлений законом десятиденний термін постанова не оскаржувалася, а відтак 30.04.2026 набрала законної сили та була звернена до виконання.

Враховуючи наведене, працівниками поліції правильно встановлено, що станом на 04.06.2026 ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом не маючи права керування ним, а тому останні правомірно склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Окрім цього, слід звернути увагу, що з апеляційною скаргою на постанову судді від 20.04.2026 ОСОБА_1 звернувся лише після постановлення оскаржуваного рішення, а саме 03.08.2026, та постановою Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 20.04.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо адміністративного стягнення, з яким не погоджується апелянт, слід зазначити, що у відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Оскільки законодавством встановлено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, в тому числі, передбаченого ст. 126 КУпАП, вказані особи підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, суд першої інстанції, врахувавши особу ОСОБА_1 , який на момент вчинення адміністративного правопорушення не досяг повноліття, навчається, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, правильно застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке є безальтернативним.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Турківського районного суду Львівської області від 23 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА