Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №522/11663/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/11663/26

Провадження 3/522/4180/26

ПОСТАНОВА

01.09.2026 суддя Приморського районного суду м. Одеси Іоніді К.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 121 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.06.2026 серії ЕПР 1 № 695218 – 17.06.2026 о 10:15, в м. Одеса, Французький бульвар, 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом вантажним Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА № 7076854 від 23.04.2026 за ч. 1 ст. 121 КУпАП), чим порушив п. 31.3.б Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

ОСОБА_1 у встановленому порядку повідомлявся про дату, час і місце судових засідань, на розгляд - не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Оскільки, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, під час розгляду справи зазначеної категорії, розгляд проведено за відсутності ОСОБА_1 , за участі захисника Дьоміна О.М.

Захисник Дьомін О.М. в судовому засіданні клопотав про закриття провадження у справі на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаючи, що у діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 121 КУпАП, зокрема посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 31.3.б ПДР України. Свою позицію захисник обґрунтовував тим, що до матеріалів справи не долучені докази на підтвердження того, що транспортний засіб Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , є комерційним.

Вислухавши доводи захисника, дослідивши наявні докази, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, частина 3 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Частиною 4 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП (з урахуванням кваліфікуючої ознаки повторності за ч. 4 цієї статті), утворюється сукупністю двох юридично значущих фактів, кожен з яких підлягає самостійному доведенню: 1) факт віднесення конкретного транспортного засобу до категорії, для якої законом встановлено обов`язковість проходження технічного контролю; 2) факт непроходження такого контролю у встановлений строк. При цьому перший факт не презюмується, а підлягає встановленню на підставі закону.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», обов`язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, що використовуються для комерційних перевезень (тобто з метою одержання прибутку) або належать до окремо визначених категорій. У вину ОСОБА_1 ставиться порушення саме п. 31.3.б ПДР, яким заборонена експлуатація транспортних засобів, що не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, які підлягають такому контролю). Отже, сама по собі належність транспортного засобу до типу «вантажний» не є достатньою підставою для висновку про обов`язковість проходження ним техогляду — необхідним є встановлення додаткового юридичного факту: використання транспортного засобу з комерційною метою чи належність його до нормативно визначеної категорії.

Обов`язок доведення зазначених обставин, у тому числі факту комерційного використання транспортного засобу Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до ст. 255 КУпАП покладається на орган (посадову особу), який склав протокол про адміністративне правопорушення.

Разом з тим до матеріалів справи не долучено жодних об`єктивних даних (відомостей зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу щодо його призначення, договорів (заявок) на перевезення, дорожніх листів, відомостей про статус власника як суб`єкта господарювання, здійснення ним діяльності з перевезень, ліцензії на провадження такої діяльності тощо), які б підтверджували використання вказаного транспортного засобу для комерційних перевезень або належність його до категорії, для якої техогляд є обов`язковим.

За відсутності таких доказів висновок про наявність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, ґрунтувався б виключно на припущенні, що є неприпустимим.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом із цим, один лише протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи доказів.

За даних обставин приходжу до висновку про відсутність у матеріалах достатніх доказів на підтвердження порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.31.3.б ПДР та відповідно наявності у його діях об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

У своєму рішенні від 08 липня 2020 року по справі №463/1352/16-а Верховний Суд зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, який підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 124, 247, 256, 268, 279-280, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя К.В. Іоніді