Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №333/5429/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/5429/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/5429/26 Головуючий в 1-й інстанції Холод Р.С.

Провадження № 33/807/959/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кравчуна Дмитра Вікторовича на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2026 року,

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір.

За постановою суду, 12.06.2025 о 06 год. 27 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ГАЗ 2752», державний номерний знак НОМЕР_1 , по Оріхівському шосе, 14А км у м. Запоріжжі, у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху (далі ПДР). Огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився у встановленому законодавством порядку: на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» (результат – 0,42 ‰).

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Кравчун Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанову суду вважає неправомірною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилався на те, що:

-висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи;

-зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , була безпідставною;

- ОСОБА_1 у жодному стані сп`яніння не перебував, оскільки після складання протоколу разом із представником військової частини звернувся до сертифікованого медичного закладу, де пройшов огляд на стан сп`яніння та згідно з висновком від 12.06.2026 у нього ознак сп`яніння виявлено не було;

-проведений працівниками поліції огляд військовослужбовця ОСОБА_1 є таким, що здійснений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, а протокол складений без достатньої правової підстави та не уповноваженими посадовими особами.

3. Позиції учасників.

В засіданні апеляційного суду захисник Кравчун Д.В., який підтримав апеляційну скаргу та не заперечував проти її розгляду без участі ОСОБА_1 , просив скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Додатково пояснив, що ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу під його керуванням вживав ліки за призначенням лікаря, що підтверджено доказами, долученими до матеріалів справи.

4. Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника Кравчуна Д.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши її доводи і вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване, законне рішення.

Дослідивши встановлені місцевим судом обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суддя першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, зокрема, відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

-протоколу серії ЕПР1 №359197 від 12.06.2025, відповідно до якого підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення. Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень, пояснення не надав;

-позитивного результату тесту № 2703 від 12.06.2025 – 0,42 ‰, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень;

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими підтверджується, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Результати огляду на стан сп`яніння: 0,42 ‰. Водій ОСОБА_1 з результатами згоден, акт огляду підписав без зауважень;

-рапорту інспектора поліції від 12.06.2025, відповідно до якого 12.06.2025 о 06 годині 27 хвилин в м. Запоріжжі по Оріхівському шосе, 14-А на підставі п. 7 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинений транспортний засіб ГАЗ2752, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який є діючим військовослужбовцем, у якого в ході спілкування виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія, результат позитивний – 0,42 ‰ алкоголю в крові, з яким ОСОБА_1 погодився. Подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор Motorola solution vb400 №470509;

-відеозапису, на якому зафіксовано зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на блокпосту, проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, під час якого водій погодився із результатами проведеного огляду – 0,42 ‰. Також ОСОБА_1 ознайомлений із правами, передбаченими ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП, від керування відсторонений, про повторність попереджений.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про достатність наявних доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів апелянта про відсутність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння колегія суддів зазначає таке.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, зокрема, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, згідно з положеннями ч. 3 ст. 266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння відбувається на місці зупинки водія і лише у разі його відмови від проходження такого огляду або у випадку незгоди з отриманими результатами цей огляд може бути проведений у закладі охорони здоров`я.

Так, у цій справі встановлено, що працівники поліції встановили ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, який був проведений поліцейським.

Результат огляду на стан сп`яніння позитивний – 0,42 ‰ алкоголю в крові, що вдвічі перевищує допустимий показник 0,2 проміле алкоголю в крові.

ОСОБА_1 з отриманим показником тестування за допомогою спеціального технічного приладу на місці зупинки погодився та засвідчив це власноручним підписом як в Акті огляду в графі «з результатами згоден» так і в роздруківці тестування на алкоголь за допомогою спеціального приладу Drager Alcotest 6820. Про згоду водія з отриманими результатами свідчить і зміст наявного в матеріалах справи відеозапису.

При цьому ОСОБА_1 не був позбавлений передбаченої законом можливості не погодитися з результатами огляду на стан сп`яніння, проведеного працівником поліції із застосуванням спеціального технічного засобу, а пройти запропонований медичний огляд на стан сп`яніння у відповідному закладі охорони здоров`я.

Слід зазначити, що відповідно до пунктом 5 розділу І Порядку № 1103 результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Отже, у разі погодження із результатами огляду на стан сп`яніння проведеного поліцейським на місці, щодо водія складається протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника щодо недотримання працівниками поліції порядку зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суддя апеляційного суду вважає непереконливими, виходячи з покладених на працівників поліції повноважень з регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками згідно із Законами України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію України».

Разом з тим, відповідно до п. 4 та п. 5 постанови Кабінету Міністрів № 1456 від 29.12.2021 року «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Згідно із п. 10 Постанови уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби, зокрема, і в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду виїзду. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України, Законами України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який безперервно діє і до тепер.

Відеозапис в матеріалах справи підтверджує, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбулась на блокпост у, а тому працівники поліції мали законні підстави для зупинки транспортного засобу.

Щодо доводів про самостійне проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан сп`яніння після складання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду, який не взяв до уваги цей доказ.

Відповідно до вимог ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.9 Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно з пунктом 16 розділу 11 вищевказаної Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Таким чином, медичний огляд в закладі охорони здоров`я може проводитись виключно у присутності поліцейського і протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Натомість, як встановлено з висновку щодо результатів медичного огляду № 4141 від 12.06.2025, огляд ОСОБА_1 проводився 12.06.2025 о 09.40 години без присутності працівника патрульної поліції і понад строк встановлений вищезазначеною інструкцією (більше ніж 3 години).

Тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння, наданий ОСОБА_1 , не може вважатися належним та допустимим доказом у справі, оскільки його отримано з порушенням встановленого законодавством порядку проведення такого огляду, що ставить під сумнів достовірність зафіксованих у ньому результатів та виключає можливість покладення його в основу висновку про наявність у особи стану сп`яніння.

Також судом першої інстанції було допитано лікаря-нарколога ОСОБА_2 , який не зміг надати однозначної відповіді на запитання щодо можливості повного виведення алкоголю з організму протягом трьох годин. При цьому він зазначив, що швидкість виведення алкоголю є індивідуальною та залежить від низки факторів, зокрема фізичної активності особи, способу життя та інших особливостей організму. Таким чином, показання лікаря не підтверджують беззаперечного зв`язку між результатами оглядів, проведених у різний час, та не усувають сумнівів щодо достовірності висновку медичного огляду, проведеного за ініціативою ОСОБА_1 .

Відповідаючи на доводи про те, що зафіксований результат огляду на стан алкогольного сп`яніння був обумовлений прийомом лікарських засобів, апеляційний суд зазначає таке.

Покликання ОСОБА_1 на те, що позитивний результат огляду на стан алкогольного сп`яніння був зумовлений прийомом лікарських засобів у зв`язку з наявністю у нього виразкової хвороби шлунка, не може бути визнане достатнім та належним доказом відсутності стану сп`яніння. Зазначене твердження не підтверджене жодними об`єктивними доказами, зокрема медичною документацією щодо призначеного лікування, яке діяло на момент зупинки ОСОБА_1 .

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що лікарські препарати, які нібито приймав ОСОБА_1 , здатні спричинити показник концентрації алкоголю у видихуваному повітрі, зафіксований спеціальним технічним засобом, а долучена до матеріалів справи медична документація стосується періоду лікарських призначень вже після події адміністративного правопорушення.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені доводи мають характер припущень та не спростовують результатів проведеного огляду.

Доводи апеляційної скарги про недотримання вимог ст.266-1 КУпАП під час проведення огляду в межах даної справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 апеляційний суд також вважає безпідставними.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Так, аналізуючи зміст ч.1 ст.255 КУпАП, апеляційний суд зауважує, що вказані у даній нормі права уповноважені посадові особи не наділені повноваженнями складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 в межах даного провадження.

При цьому уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про передбачені ст.44, ч.ч.2, 3 ст.123, ст.ст.172-10, 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 адміністративні правопорушення. Цей перелік є вичерпним, тобто розширенню та доповненню він не підлягає.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП уповноважені особи органів Національної поліції, до компетенції яких віднесено оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст.130 КУпАП, не вправі складати даний процесуальний документ без дотримання встановленої положеннями ст.266 КУпАП процедури.

Разом з тим, відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень регламентовано положеннями ст.15 КУпАП.

Згідно із ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, крім іншого, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтак, в межах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 положення, якими регламентовано адміністративну відповідальність, застосовуються до нього на загальних підставах.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що дія положень ст.266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби.

До того ж, вимогами п.2 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст.266 та ст.266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов`язків військової служби.

Отже, з урахуванням вищевикладеного у сукупності, на переконання апеляційного суду застосування працівниками поліції положень ст.266 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 під час проведення огляду та оформлення матеріалів в межах цієї справи про адміністративне правопорушення ґрунтується на вимогах закону.

Будь-яких інших належних, допустимих та обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, ставили під сумнів правильність встановлених судом фактичних обставин справи чи свідчили про неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Наведені апелянтом аргументи фактично зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням та власної оцінки обставин справи, однак не підтверджують наявності істотних порушень закону, які могли б вплинути на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

У підсумку, за встановлених у справі фактичних обставин суддя першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Суд першої інстанції не допустив порушень вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, які могли б бути підставою для зміни або скасування правильного по суті рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Натомість зібраними у справі доказами у повному обсязі підтверджується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, адміністративне стягнення накладене судом в межах встановлених законом, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Кравчуна Дмитра Вікторовича залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2026 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков