Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №449/1089/26 — Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/1089/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Борняк Р.О.

при секретарі Винницькій А.Р.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

в с т а н о в и в :

Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем посилаючись що на протязі часу подружнього життя не змогли утворити міцної сім`ї. Відповідач не рахується з поглядами позивача, а також існує відмінність поглядів на різні життєві ситуації, що привело до повного розладу в сім`ї. Сім`я фактично розпалася, тривалий час не проживають разом, не ведуть спільного господарства, а тому перспектив на нормальне подальше спільне проживання з відповідачем, позивач не бачить. Миритися позивач не бажає, посилаючись на вказані обставини просить розірвати шлюб.

З позовною заявою, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області по даній справі відкрито спрощене позовне провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого не погодився з вимогами щодо розірвання шлюбу та вважає їх передчасними й необгрунтованими, посилаючись що за час спільного проживання у них із ОСОБА_1 народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , діти потребують повноцінного виховання в повній сім`ї за участі обох батьків. Не погоджується із твердженням ОСОБА_1 щодо вчинення з його боку фізичного насильства, подружньої зради та відсутності поваги до неї. Вважає, що непорозуміння, які виникали між ними, мають побутовий та тимчасовий характер, який трапляється в багатьох сім`ях і може бути подоланий шляхом конструктивного діалогу та взаємних компромісів, крім цього зазначає, що щиро кохає свою дружину, поважає її та прагне зберегти їхню сім`ю. Просив надати їм термін на примирення строком 6 місяців.

Позивач у судовому засіданні, проти надання терміну для примирення заперечила, пояснила, що термін для примирення нічого не змінить, зважаючи на відсутність взаємоповаги, сім`я повністю розпалася, вони не проживають разом із відповідачем, не ведуть спільного господарства, а тому перспектив на відновлення шлюбних відносин немає.

Відповідач у судовому засіданні, просив відмовити у розірванні шлюбу, вважає, що у них із дружиною на даний час виникли суперечності, які можливо владнати, вказував, що будинок в с.Унів Львівського району Львівської області, в якому вони проживали із дружиною збудований ним особисто. Крім цього, під час надання пояснень ОСОБА_2 зауважив, що у разі розлучення із дружиною, він не буде приходити до дітей, що свідчить про відсутність реального бажання відповідача у збереженні сім`ї.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.

Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком, згідно висновку Верховного Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18.

Закріплена у ст. 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок щодо застосування статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком». Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2018 року по справі № 206/3459/16-ц (провадження № 61-21621св17).

Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 березня 2023 року у справі № 127/16963/22-ц, провадження № 61-203св23.

Враховуючи категоричні заперечення позивачки, відсутність об`єктивних обставин, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача.

Суд також зазначає, що наявність наміру для примирення лише в однієї сторони, без згоди на це іншої сторони, не є правовою підставою для надання сторонам строку для примирення. При цьому, надання строку на примирення є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони 07 липня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Перемишлянського районного управління юстиції Львівської області, уклали шлюб між собою, актовий запис №37.

Ч. 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Вище викладені вимоги законодавства регламентовані також ст.112 СК України.

Як вбачається зі ст. 104 ч.2 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Стаття 105 ч.1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.

Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не підтвердив свого реального бажання зберегти сім`ю, а лише обгрунтував збереження сім`ї задля подальшого контролю життя дружини та для збереження житла, відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, подальше проживання сторін та збереження їхньої сім`ї є неможливим, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263- 265, 273ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 07 липня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Перемишлянського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис № 37.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жит. с. Унів Львівського району Львівської області, ІД НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жит. с. Унів Львівського району Львівської області.

Суддя Р. О. Борняк